Іл-76, удари по Зміїному та спалені колони: як "Точка-У" знищувала ЗС РФ на початку вторгнення

На озброєнні бригади був ракетний комплекс 9К79 "Точка-У", який на початку повномасштабної війни був найточнішою, найдалекобійнішою та найсмертоноснішою зброєю ЗСУ. Деталі ударів по російським окупантам були опубліковані до дня створення бригади.

Спогади опублікували на сторінці у Facebook. Бригада отримала наказ від вищого керівництва на висування в райони зосередження приблизно за тиждень до початку повномасштабного вторгнення.

Підрозділи ракетних військ також отримали інструкції щодо того, як діяти у випадку російської агресії. Зокрема, воно передбачало чітке розпорядження — що робити і куди висуватись для стримування, з якої б сторони не полізли росіяни.

"У пункті постійної дислокації сформували зведений підрозділ який був направлений для оборони Києва.

За декілька днів до початку вторгнення, командиром бригади був відданий наказ – сформувати бойові колони та демонстративно виїхати через місто в сторону сходу України, після чого максимально непомітно повернутись в ППД, щоб збити з пантелику можливих шпигунів і убезпечити місто від можливих ракетних атак ворога.

Таким чином бригада була розосереджена по всій лінії фронту і на обороні столиці", — йшлося в спогадах. Щоденно українські військові завдавали десятки ударів за лінію бойового зіткнення.

25 лютого 2022-го року українські військові ракетних військ зайняли позицію в лісі в Чернігівській області. Ліс розташовувався між двома дорогами, якими окупанти намагалися просунутися в бік Києва.

Ракетники могли завдавати ударів по логістиці та складам БК росіян, а також по колонах, які пройшли повз військових, а також по околицях столиці та зоні відчуження біля Чорнобильської АЕС, де розташовувався ворог.

Військові також відзначають хоробрість водіїв, які підвозили ракети в оточений підрозділ. Після того, як росіяни вирахували приблизне розташування підрозділу, вони почали скидати на ліс ФАБи.

Але, завдяки вмілому командуванню та зчитуванні оперативної обстановки, підрозділ не поніс жодних втрат ні в особовому складі ні в техніці. Найближчий ФАБ до українських військових впав в 150-ти метрах.

24 лютого українські військові висунулися на позиції, звідки можна було завдати ударів по аеродромах та складах РФ. Один з підрозділів зайняв позиції біля Сіверськодонецька, звідки було завдано удару по аеродрому "Міллерово" Ростовської області.

Військові наголошують, що важливо було зробити це якомога більш оперативно, адже о 6:00 авіація РФ мала злетіти в небо, де була недосяжною для ракетників. 25 лютого було здійснено успішні пуски та уражено літаки і особовий склад ворога.

Ще один удар декількома ракетами "Точка-У" з касетною бойовою частиною було завдано по колоні, яка стала на привал на перехресті доріг між Луганською та Донецькою областями.

Унаслідок успішної роботи було знищено десятки одиниць БМП і БТР, а також безліч особового складу окупантів.

Неподалік від тоді ще неокупованої Волновахи також розташовувався один з підрозділів 19-ї ракетної бригади, утім з бригадою був відсутній зв'язок, через що не було віддано наказу на пуск. Тим не менш, скориставшись підручними засобами, бійцям вдалося налагодити зв'язок.

Після цього, наприкінці березня, було задавно удару по аеродрому "Таганрог", де було знищено російський важкий військово-транспортний літак Іл-76 з усім особовим складом та технікою на злітній смузі. Ще один Іл-76 було суттєво пошкоджено.

Іл-76 здатний доставляти вантажі максимальною масою 28—60 тонн на відстань 3600—4200 км. Крім того він може перевозити 167 (245 — в двопалубному варіанті) солдатів з особистою зброєю або забезпечити викидання 126 чоловік десантної групи.

Літак може транспортувати всю номенклатуру бойової техніки повітрянодесантних підрозділів і велику частину техніки мотострілецьких дивізій.

У 19-й бригаді наголошують, що через те, що мінімальна відстань, потрібна для пуску ракет складає 20 км, підрозділи повинні були постійно відступати.

Відступаючи, вони зупинялися, завдавали удару, та знову відступали, адже ворог швидко просувався в бік Південноукраїнської АЕС. Зупинити просування ворога вдалось біля міста Вознесенськ Миколаївської області.

"Роботи у ракетників було дуже багато, підрозділи наносили десятки ударів щоденно, і ракети почали стрімко закінчуватись. Добре що з радянських часів на складах зберігання залишилось багато заводських ракет без бойових частин (так званих "хвостів").

Військові та інженери змогли замінити заводську бойову частину ("голову") на бойову частину з фугасної авіабомби, в найкоротші терміни провести усі необхідні випробування та налагодити серійне виробництво нових ракет менш ніж за місяць", — наголосили в 19-й бригаді.

Згодом, коли лінія фронту стала більш стабільною, військові завдали ще чимало точних ударів по позиціях росіян. Зокрема, майже половина з більш як 30 ударів по Чорнобаївці було завдано саме ракетами "Точка-У".

Також під ударом ракетників був остров Зміїний, великий десантний корабель "Саратов", ворожі аеродроми, склади, логістика та багато-багато різноманітних цілей. 19-та ракетна бригада долучилась до деокупації Херсона та контрнаступу на Харківщині.

Комплекс складається із декількох машин – командної, пускової і транспортно-зарядної машини(ТЗМ). Пускова оснащена однією ракетою, ТЗМ перевозить ще дві та обладнана краном для перевантаження.

Ракети з бойовою частиною масою 482 кг фугасного або касетного типу, імовірне кругове відхилення – 95 м, максимальна дальність – 120 км. Прийнятий на озброєння радянською армією у 1989 році, являється глибокою модернізацією, розробленого ще у 1973 році, комплексу "Точка".

З 2007 року 19-та ракетна бригада повністю комплектувалась "Точками-У", а станом на 2022 рік лишалась єдиною в Україні ракетною бригадою. Фокус раніше розповідав, що порт Туапсе в Краснодарському краї, міг потрапити під удар української крилатої ракети "Фламінго".