Аеростати проти українських БПЛА: як Росія бореться з дронами методами Першої світової

Фокус розбирався, чи здатна технологія Другої світової протистояти сучасним українським дронам.

Безпілотні літальні апарати систематично здійснюють удари по об'єктах на території Російської Федерації, уражаючи підприємства промисловості, енергетичну інфраструктуру та інші елементи критичного значення.

Для протидії таким атакам застосовуються комплекси радіоелектронної боротьби, засоби протиповітряної оборони та захисні антидронові сітки. Проте серед перспективних засобів захисту російське ВПК дедалі частіше розглядає аеростатні загородження.

У вересні 2025 року одне з хімічних підприємств Тульської області РФ оголосило тендер на закупівлю аеростатів для захисту виробничих об'єктів від українських БПЛА.

Інформацію оприлюднило видання Daily Storm; назву компанії-замовника не розголошено, хоча в регіоні функціонують кілька великих хімічних виробництв. Виробництво аеростатів здійснює російське підприємство ТОВ "Стратосферні системи".

Вартість контракту перевищує 9 млн рублів або близько 110 тис. дол. , а монтаж системи планується завершити протягом місяця. Згідно з технічною документацією, комплекс включає кілька аеростатів, між якими натягується спеціалізована сітка для фізичного перехоплення дронів.

Додатково на аеростати можуть встановлюватися модулі РЕБ. Експерти порталу "Мілітарний" висловлюють обґрунтовані сумніви щодо постійної експлуатації таких систем, оскільки підтримання аеростатів у повітрі в режимі 24/7 є технічно складним.

Ймовірно, підйом здійснюватиметься лише за наявності розвідданих про підвищену загрозу. Технологія аеростатного захисту має історичні прецеденти.

Під час Першої світової війни загороджувальні аеростати з тросами та ланцюгами створювали перешкоди для ворожої авіації, нерідко призводячи до аварій літаків.

У Другій світовій війні СРСР активно використовував аеростати для оборони великих міст від бомбардувань Люфтваффе. У Великій Британії в період Битви за Британію підрозділ Balloon Command Королівських ВПС експлуатував до 1466 аеростатів, з яких 450 дислокувалися над Лондоном.

Такі загородження змушували німецькі бомбардувальники підійматися на більшу висоту, що знижувало точність ударів.

Авіаційний експерт Геннадій Хазан зазначає, що повернення російських оборонних структур до архаїчних технологій протиповітряного захисту, зокрема до використання аеростатних загороджень рівня Першої та Другої світових воєн, є свідченням системної слабкості сучасних засобів протидії українським безпілотним літальним апаратам.

За його оцінкою, застосування аеростатів із натягнутими сітками або тросами для захисту критичних об'єктів промисловості та енергетики не здатне суттєво вплинути на ефективність ударів Збройних Сил України.

"Це не інновація, а вимушений регрес до технологій столітньої давності", — підкреслює Фокусу експерт.

На його думку, такі заходи не вирішують проблему комплексного захисту великої кількості розподілених об'єктів на території РФ, а лише створюють локальні тактичні перешкоди, які легко долаються завдяки сучасним методам планування операцій, застосуванню розвідки, коригуванню траєкторій польоту та використанню спеціалізованих боєприпасів.

Історичний досвід підтверджує обмежену ефективність аеростатних загороджень. За словами Хазана, під час Битви за Британію британський підрозділ Balloon Command підняв понад 1466 аеростатів, з яких 450 дислокувалися над Лондоном.

Проте ці конструкції не зупинили німецькі бомбардувальники, а лише змушували їх підійматися на більшу висоту, що частково знижувало точність ударів, але не унеможливлювало їх.

Аналогічно, радянські аеростатні загородження в Москві, Ленінграді та інших містах під час Другої світової війни не стали вирішальним фактором у протидії Люфтваффе. Пілоти швидко адаптували тактику, обходячи або знищуючи загородження.

"Наявність таких систем не вплинула кардинально ні на бомбардування Лондона, ні Берліна, ні Москви. Завжди знаходилися технічні та тактичні рішення для їх подолання", — наголошує експерт.

Сучасні українські БПЛА мають значно більшу маневреність, можливість польоту на низьких висотах, інтеграцію з системами РЕБ-протидії та використання маршрутів, що унеможливлюють фізичне перехоплення сітками.

Експерт акцентує, що повернення до аеростатів є індикатором дефіциту сучасних засобів ППО та РЕБ у достатній кількості для захисту всіх стратегічних об'єктів. "Росія не в змозі забезпечити повноцінний захист своєї інфраструктури сучасними комплексами.

Замість цього — реанімація технологій, які були актуальними сто років тому", — зазначає він. Експерт також іронізує щодо перспектив "креативності" російського військово-промислового комплексу.

"Якщо тенденція збережеться, незабаром можна очікувати повернення до фортифікаційних посібників 1930-х років чи навіть до використання примітивної зброї. Це не жарт — це відображення реального рівня технологічного відставання в умовах війни", — зазначає Хазан.

За його оцінкою, українські сили мають повний спектр засобів для подолання аеростатних загороджень — від зміни висоти та траєкторії польоту до застосування спеціальних боєприпасів, що руйнують сітки або самі аеростати. "Це чергова перешкода, але не бар'єр.

Ми продовжимо виконувати завдання, а противник — витрачати ресурси на малоефективні рішення", — резюмує він.

Таким чином, впровадження аеростатних систем у 2025 році є не лише технологічним, а й стратегічним визнанням обмеженості російських можливостей у сфері сучасної протиповітряної та протидронової оборони.

Це дозволяє українському командуванню впевнено планувати операції, знаючи, що противник змушений покладатися на застарілі, малоефективні та вразливі рішення. Нагадаємо, що 22 жовтня дрони вдарили по НПЗ у Махачкалі, що у Дагестані, РФ, за 1000 км від фронту.

Також атаковано підприємства в Брянській області та Мордовії. Також Фокус писав, що ЄС нарешті торкнувся "больової точки" у відносинах з РФ — скрапленого газу. 19-й пакет санкцій забороняє імпорт російського СПГ, але лише з 2027 року.