Партія пива рветься до влади. Як любителі життя притісняють любителів Путіна
Давайте перш ніж повертатися до актуальної аналітики, розповім вам про черговий приклад успішного контрелітарного епатажного популістичного проекту, тільки тепер трохи з обережним позитивом. Тепер з Австрії.
Де сильні позиції у ізоляціоністів і проросійських ультраправих. Австрійська Пивна партія (так-так) влітку подолала планку рейтингу у 10%, зараз має від 12 до 14% і зайняла б 3-4 місце на федеральних виборах.
Лідер партії — Домінік Влазни, музикант, панк-рокер, лікар за освітою з дипломом лікаря. Виступає і в політиці, і на сцені під псевдонімом Марко Пого. Хоча партія була заснована 2014, перші її відносно успішні вибори відбулися 2020 року, в розпал коронавірусу.
Партія набрала 1,8% на виборах в Раду Відня і не пройшла в місцеву раду австрійської столиці. Але зуміла набрати достатню кількість голосів, щоб отримати представництво в 11 муніципальних округах столиці.
2022 року лідер партії зайняв 3-е місце на виборах президента з 8,31% голосів, за нього проголосувало більше 300 тисяч австрійців. Що там по програмі? Програма ґрунтовна: А тепер трохи серйозніше.
Що з фундаментального веде до поточних 12% популярності? Ну і малий бізнес партії сприяє. Під часом коронавірусу перший стрибок популярності відбувся через цілком раціональну вимогу підтримувати малий бізнес і заклади культури. Щоб вони пережили пандемію.
Крім того, партія виступає як лобіст асоціацій виробників пива (що логічно) і малого бізнесу у ресторанному та готельному секторах в цілому. Наприклад, відстоює заборону обмежувати час роботи ресторанів та барів. Коротше, реальної політики теж вистачає.
До Австрії партії з аналогічною назвою існували у Норвегії, Польщі, Німеччині, Україні та в Росії. Найуспішнішою була польська Пивна партія, яка 1991 року взяла 16 місць у Сеймі. Але, звісно, вони всі були зовсім про інше. Коротше, що я вам скажу. Світ стрімко змінюється.