Інше

Мали втратити Карлівку та Новогродівку. Чому просування ЗС РФ - зовсім не успіх

Військовий кореспондент Богдан Мірошников закликає не впадати в депресію через постійне просування росіян. Адже темпи цього просування набагато менші, ніж можна було прогнозувати, та й втрати ворог несе немислимі Так, окупанти мають успіхи. Так, не зупинені.

Так, просуваються. Чи це привід пірнати у помиральну яму? Аж ніяк ні. Окупанти просуваються останні 8 місяців майже без пауз. На початку року, здається, вже до всіх доводилося, що цей рік — стратегічна оборона. Що ми й бачимо зараз.

І я вам скажу, що темпи ворожого просування не дотягують до мого найоптимістичнішого бачення розвитку подій. Бо я думав, що вже у червні ворог захопить Карлівку з Новогродівкою. Я помилявся.

Ворог розмінює на 1 квадратний кілометр захопленої території захмарну кількість особового складу та техніки. І перший, і другий ресурс не є безлімітним. Так, ворог робить ставку на піхотні штурми, часто навіть без підтримки арти/ударних дронів.

І чим далі — тим більше буде такого. Казати, що нам всім п…да та ворог щось вигадає або союзники нас кинуть — це про помиральну яму. А нам потрібно воювати. Робити зброю. Робити всілякі штуки, які роблять росіян "гарними".

Про переговори навіть не думайте — бо на наших умовах їх раніше, ніж за 1,5-2 роки, бути не може, а будь-який інший варіант — це капітуляція та відтермінування повного захоплення нашої країни. Нам потрібно боротися. Стиснути зуби, засучити рукава та ї…шити.

Ї…шити так, які ніколи до цього. І ось це єдиний можливий вихід! Бо все залежить від кожного з нас! Давайте без ниття та "зради". Всім треба працювати та розуміти, що швидко нічого не буде.