Тактика військового терору Путіна в Україні зазнає невдачі, – військовий експерт
Про це у своїй колонці The Sunday Times пише професор військових досліджень Королівського коледжу Лондона Майкл Кларк. "Я завжди вважав, що якщо президент Путін не виграє цю війну в перші 72 години, як він хотів, то врешті-решт він її програє.
Але він не програє витончено", — каже військовий експерт. Упродовж кількох останніх тижнів російська військова машина переорієнтувалася на завдання масованих ударів по цивільній інфраструктурі в Україні.
Як вважає Кларк, це виглядає "затятим символом безсилля" Путіна, якщо враховувати, що Москва так і не змогла досягти жодної зі своїх заявлених військових цілей.
У результаті російські війська окопуються, намагаючись захистити свої позиції, а українське населення стикається з "мстивими" ракетними атаками та ударами дроном-камікадзе.
І якщо високоточні ракети у країни-агресора закінчуються, то дешеві іранські безпілотники по $20 тис. за штуку дозволяють РФ запускати їх "роями" та "хвилями".
Професор Кларк вважає, що і в інших конфліктах Росія розглядала військові сили супротивника та цивільне населення як рівноправну ціль.
Аналогічну тактику можна було спостерігати, починаючи ще з періоду Другої світової війни, коли радянські солдати просувалися до Берліна, і пізніше — в Афганістані, Чечні, Сирії, Лівії та Малі.
Водночас експерт наголошує, що історичний досвід демонструє: удари по мирному показують низьку стратегічну ефективність.
"Вважалося, що атаки великих скупчень бомбардувальників, а потім безпілотників, ракет, а тепер і реактивної артилерії можуть спустошити країну і, безперечно, зламати волю населення до продовження війни, або довести людей до відчаю у разі руйнування інфраструктури, від якої залежить їхнє життя", — пише Кларк.
Однак це не так, запевняє професор. Як приклад, він наводить американські бомбардування Токіо, які не змогли зламати волю японців. Пізніше США провели найбільше повітряне бомбардування у воєнній історії, скинувши 4,6 мільйона тонн бомб на В'єтнам.
Внаслідок цього загинуло близько 2 млн мирних людей. Попри те, що марна тактика була очевидною вже тоді, НАТО застосувало її в 1999 році, зруйнувавши енергетичну інфраструктуру в Белграді. Але, як виявилося, для сербів це мало особливого значення.
"Фундаментальна реальність така, що ще не було нагоди, щоб бомбардування зламали волю до опору в будь-якого населення, вже налаштованого на опір", — наголошує професор Кларк.
Як вважає військовий експерт, насправді сенс знищення енергетичної інфраструктури та ударів по мирному населенню в Україні полягає не у військових цілях Кремля. Причиною цього є настрої всередині Росії.
"Яструби" — партія війни в Росії — вимагає, щоб Кремль "зняв рукавички" і діяв жорсткіше в Україні. Мілітаристськи налаштоване суспільство вимагає жертв серед мирного населення, а не лише у лавах ЗСУ. І Путін у такий спосіб вирішив їх заспокоїти.
Нагадаємо, офіційна речниця МЗС Росії Марія Захарова, використовуючи заїжджені штампи кремлівської пропаганди, прокоментувала підсумки саміту лідерів Євросоюзу, на якому засудили терористичні атаки на українські міста.