План ЗСУ прояснився - про що говорять останні події на Курському напрямку
Виходячи з цього, він намагається вгадати подальші дії супротивника На Курському операційному напрямку задум (план) українського командування, думаю, вже став достатньо наявним та очевидним. Особливо після ударів по мостовим переходам через р.
Сейм та ймовірного виходу передових підрозділів ЗСУ на західний берег цієї річки на відтинку Бирдін – Тьоткіне. Як на мене, завдання полягає у взятті повністю під контроль ЗСУ частини Курської області РФ південніше р.
Сейм на відтинку від Алексєєвки до рубежу Спальне – Гірьї. Наскільки я розумію, станом на вчорашній вечір, у цьому відношенні, найближчим завданням було визначено – ліквідація "тьоткінського виступу".
Зважаючи на той факт, що передові підрозділи ЗСУ вже вийшли ЗІ СХОДУ на рубіж (приблизно) Комарівка – Новоіванівка, це не видається настільки вже нереальним. Тепер, щодо реакції російського командування на події на Курському операційному напрямку.
Очевидно, було вирішено "крепиться до последнего" (очікувано), тобто на даний момент угрупуванню військ (УВ) противника "Север" наказано "найти внутренние резервы", наскірдувати особовий склад по різноманітним загашникам (включно колишній Кенігсберг та "полярные части"), але виставити принаймні ще 5-6 формувань рівня "батальйон" у боєздатному стані на ключові напрямки.
Єдине, на що погодились старші "товаріщі", це повернути до складу УВ "Север" його штатні сили та засоби, тобто частини та з’єднання, які на постійній основі входять до складу "Ленинградского военного округа" (ЛВО).
Наприклад, підрозділи 200-ї окремої мотострілецької бригади (омсбр) вже фіксуються в тилах угрупування "Курск", ну й наскільки я розумію – 80-а омсбр, також невдовзі підтягнеться. Перша з Краматорського напрямку, друга – з Придніпровського.
Обидві зі складу 14-го армійського корпусу (АК). Загалом, це й є ті 5-6 батальйонів, але це якщо ці бригади доїдуть до Курська не у розібраному стані. Однак реальна потреба в силах й засобах у противника на цьому напрямку – значно більша, це очевидно.
Оперативна щільність військ, які має у своєму розпорядженні на Курському операційному напрямку російське командування, поки що не дозволяє йому повністю загальмувати рух ЗСУ. Жодні норми та стандарти росіянами, у цьому відношенні, там не витримуються.
Вони здатні перекривати основні транспортні вузли, напрямки, але належним чином вирішити проблему (зупинити ЗСУ) не можуть.
Якщо відволіктися від професійної термінології, то скажімо так: поки росіяни мають на цьому напрямку "очагову оборону" (завдяки чому передові мобільні групи та підрозділи ЗСУ знаходять в обороні противника шпарини й просуваються на флангах та тилах противника), хоча намагаються її нарощувати й робити суцільною.
У цьому сенсі, згадані мною "5-6 батальйонів" докорінним чином не вирішать питання. Рано чи пізно, командуванню противника таки доведеться замислитись про резерви більшого масштабу.
Тим більше, що російське командування у притаманному йому стилі вводить у бій, як-то кажуть військові, "з колес". Я ще за часів Балаклійського наступу ЗСУ його детально описував, тому повторюватись не буду.
Оті розбиті та попалені російські колони під Рильськом та Коренево, це – пряме слідство управління ("вождения войск"), який демонструє командування УВ "Север".
Таким чином, стає очевидно, що перегрупування певного комплекту військ (сил) УВ "Север" противника з Вовчанського напрямку (частини та підрозділи 11-го та 44-го АК) проблеми так й не вирішили. Зупинити ЗСУ противнику поки не вдається.
Разом з тим, основну масу своїх резервів російський Генштаб не поспішає задіяти в якості сантехнічної паклі на Курському операційному напрямку.
Ну, власне, ніхто й не розраховував на те, що там служать неуки, в кінці кінців, модні смугасті штанці та красиві еполети вони там носять не просто так.
Там дехто з них навіть висловив на певних нарадах (які пішли майже чередом) "дерзновенную мысль", а не скопіювати нам ЗСУ й підготувати, так би мовити, свій "асимитречный ответ" у несподіваному для них місці? Проблема полягає лише в тому, що ця відповідь, так само як й сантехнічні роботи у Курській області, потребуватимуть чергової, причому серйозної партії СИЛ та ЗАСОБІВ.
Питання: де їх швидко й в достатньому обсязі взяти? Мобілізація ВЖЕ не врятує (бо вимагає витрати головного ресурсу, якого у пуйла майже не залишилось – ЧАСУ).
Отже, у стратегічному сенсі перед військово-політичним керівництвом РФ (це те, що ми називаємо колективом психопатів-чекістів, захопивших Кремль), у контексті поточного ходу війни, стоїть зразу декілька, скажімо так, "проблем": Й все це треба вирішувати не то що ОДНОЧАСНО, а у дуже короткий термін.
Більше того, на це потрібна ціла КУПА – грошей, ресурсів й т. д. А головне – людей. Як з’ясувалось: якщо почати відгрібати з усього "страшного" мобілізаційного ресурсу РФ всякого роду непридатних та заброньованих, у стрій Кремлю, звісно, знайдеться кого поставити, й немало.
Але, як завжди – є нюанси. Й головний з них: а хто сказав, що Україна буде "тихесенько спостерігати" за спробами Кремля "порішати свої поточні та перспективні проблеми"? Як на мене, головні подарунки зазвичай готують на Різдво.