Найдавніші метальні списи: на археологічній ділянці знайшли зброю віком 31 тис. років

Вік цієї далекобійної зброї довгий час був предметом дискусій серед науковців. Це пов'язано з тим, що спочатку її виготовляли з органічних матеріалів, які погано зберігаються з часом, тому їх важко знайти в археологічних розкопках.

Близько 31 000 років тому група мисливців-збирачів оселилася біля річки Хейн на півдні Бельгії. Вони були першими користувачами чудового інструменту, який називали списокидалка. Нова зброя дозволяла їм ефективніше полювати на дичину.

Це відкриття стало результатом нещодавнього дослідження, проведеного в TraceoLab, дослідницькому центрі Льєзького університету, пише Phys. org. У Фокус. Технології з'явився свій Telegram-канал.

Підписуйтесь, щоб не пропускати найсвіжіші та найзахопливіші новини зі світу науки! У дослідженні вивчали матеріал, знайдений на археологічній ділянці Мезьєр-Канал, що проливає нове світло на використання метальників списів.

Ця знахідка особливо цікава тим, що вона відсуває хронологію використання техніки полювання на 10 000 років назад, що робить її набагато ранішою, ніж науковці вважали спочатку.

Отже, що таке списокидалка? Це інструмент, який використовували для запуску довгих дротиків, схожих на стріли, але набагато більших, на значні відстані. Фактично, ці списокидалки могли метати дротики на відстань до 80 метрів.

Такий розвиток далекобійної мисливської зброї мав глибокий вплив на еволюцію людини. Він змінив спосіб полювання наших предків, вплинув на їхні методи полювання, раціон і навіть на соціальну організацію.

Вік цієї далекобійної зброї довгий час був предметом дискусій серед науковців. Це пов'язано з тим, що спочатку її виготовляли з органічних матеріалів, які погано зберігаються з часом, тому їх важко знайти в археологічних розкопках.

Натомість археологи частіше знаходять кам'яні вістря, що використовували на цій зброї, але пов'язати їх з конкретним видом виявилося непросто.

Нещодавні твердження про раннє використання списів і луків у Європі та Африці здебільшого спиралися на розмір наконечників снарядів, щоб пов'язати їх з цими системами зброї.

Однак такий підхід має свої недоліки, оскільки розміри наконечників стріл, дротиків і списів можуть значно відрізнятися. Дослідники з TraceoLab застосували інноваційний підхід.

Вони поєднали балістичний аналіз і механіку руйнування, щоб зрозуміти сліди, залишені на крем'яних вістрях, знайдених на місці.

Для цього вони провели масштабний експеримент, в якому вистрілили копіями палеолітичних снарядів з різної зброї, включаючи списи, луки та метальники списів.

Уважно вивчивши пошкодження на цих кам'яних вістрях, науковці змогли зрозуміти, як кожна зброя впливала на руйнування вістря в разі влучанні в ціль.

Кожна зброя залишила чіткі сліди на кам'яних вістрях, що дозволило археологам зіставити ці сліди з археологічними знахідками. У певному сенсі це схоже на ідентифікацію зброї за слідами, які залишає ствол на кулі — практика, відома з криміналістики.

Збіг між експериментальними зразками метальників списів і снарядами з каналу Мезьєр підтвердив, що мисливці в цьому місці дійсно використовували цю зброю.

Це відкриття відкриває нові можливості для археологів застосувати цей метод на інших пам'ятках, щоб краще зрозуміти вік і використання стародавньої далекобійної зброї. Насамкінець, дослідження розкрило важливий аспект історії.

Використання метальників списів 31 000 років тому значно випереджає попередні оцінки, змінюючи наше розуміння технологічних інновацій людини. Це нагадування про те, як наші предки розробляли геніальні інструменти, що мали глибокий вплив на їхній спосіб життя.

Дослідження не лише дає цінну інформацію про минуле, але й заохочує до подальшого вивчення світу стародавньої зброї, що, безсумнівно, відкриє ще більше неймовірних таємниць про нашу історію.

Раніше Фокус писав про рідкісний інструмент бронзового віку, який виявили на півночі Італії. Йому понад 3 тисячі років. А також ми розповідали про недоторкану етруську гробницю, яку археологи відкрили.