Літак B-52 Stratofortress, який вперше піднявся в повітря в 1952 році, проходить модернізацію до моделі B-52J, яка продовжить термін його служби в 21 столітті. Фокус переклав статтю Брендона Дж. Вайхерта про бомбардувальник B-52J, який продовжить службу в Повітряних силах до 100 років.
ВПС США планують модернізувати 76 наявних B-52H до стандарту B-52J до 2040-х років, щоб цей легендарний літак десятиліттями залишався головною складовою флоту стратегічних бомбардувальників. Давайте віддамо належне величі дальнього бомбардувальника B-52 Stratofortress ВПС США.
Вперше піднявшись у повітря 1952 року, коли президентом США був Гаррі С. Трумен, вирувала "війна з червоними", а 41-річний Рональд Рейган в останній рік свого життя обіймав посаду президента Гільдії кіноакторів (SAG), B-52 проходить чергове продовження терміну служби.
Цього разу на нього чекає реінкарнація у вигляді моделі B-52J. З урахуванням доповнень, які ВПС планують внести в цю версію легендарного дальнього бомбардувальника, B-52, найімовірніше, доживе до свого столітнього ювілею.
B-52J — це остання ітерація легендарного стратегічного бомбардувальника Boeing B-52 Stratofortress. Вона являє собою істотну модернізацію, як порівняти з попередніми варіантами B-52, і покликана продовжити термін експлуатації літака протягом 21 століття.
B-52J відрізнятиметься від своїх попередників у кількох ключових царинах, включно з інтеграцією нових двигунів, радарних систем і модернізацією авіоніки. Однією з ключових інновацій є заміна оригінальних двигунів Pratt & Whitney TF33 на двигуни Rolls-Royce F130.
Очікується, що ці нові двигуни підвищать паливну ефективність щонайменше на 20%, зменшать витрати на обслуговування і поліпшать загальні характеристики бомбардувальника.
Двигуни F130 також збільшать термін служби літака, що дасть змогу B-52J залишатися в строю ще кілька десятиліть. B-52J також буде оснащений новою радіолокаційною системою, що являє собою модифікований варіант радара APG-79 AESA для літаків F/A-18E/F Super Hornet.
Цей вдосконалений радар забезпечить B-52J поліпшеними можливостями виявлення, стеження і наведення на ціль, підвищуючи його ефективність як у наступальних, так і в оборонних операціях.
Що стосується готовності, перший B-52J має надійти на озброєння наприкінці 2033 року — набагато пізніше, ніж спочатку припускали його конструктори. Зрештою до 2040-х років весь парк із 76 літаків B-52H буде модернізовано до стандарту B-52J.
ВПС планують побудувати загалом 76 літаків B-52J, оскільки це буде модернізація наявного парку, а не закупівля нових літаків.
Дальність польоту B-52J становитиме приблизно 8800 миль (14 162 км для тих, хто не є мешканцем єдиної країни, що висадила людей на поверхню Місяця), що дасть йому змогу виконувати далекі місії з мінімальним дозаправленням.
Оборонні можливості літака включатимуть передовий комплекс радіоелектронної боротьби (РЕБ), який дасть йому змогу протистояти ворожим радарам і ракетним системам.
Крім того, B-52J буде оснащений системою протидії AN/ALQ-249(V)1, яка забезпечує активне і пасивне глушіння широкого спектра загроз.
Це дуже важливо, оскільки багато хто вважає B-52 занадто застарілим для сучасного поля бою, на якому суперники США зосереджують зусилля не стільки на придушенні військового потенціалу США, скільки на запереченні доступу до нього за допомогою різних технологічних методів (як-от глушіння або роїння дронів).
Екіпаж B-52J складатиметься з п'яти осіб: двох льотчиків, штурмана-радиста, офіцера з радіоелектронної боротьби та офіцера із систем озброєння. Ця конфігурація екіпажу залишиться незмінною, як порівняти з попередніми варіантами B-52.
Тож навіть майор Конґ впізнає цю пташку, незважаючи на те, що минуло 60 років з моменту, коли він запустив ядерну бомбу по цілі в глибині території Радянського Союзу.
Щодо озброєння, то B-52J зможе нести широкий спектр зброї, включно зі звичайними і ядерними бомбами, крилатими ракетами і боєприпасами з точним наведенням.
Літак також зможе нести гіперзвукову зброю, як-от AGM-183 Air-Launched Rapid Response Weapon (ARRW), хоча ВПС вирішили зосередитися на гіперзвуковій крилатій ракеті (HACM).
ВПС працюють над тим, щоб B-52 міг нести якомога більше гіперзвукових крилатих ракет, і планують розробити нові вузли підвіски, щоб максимально збільшити навантаження гіперзвукової зброї на бомбардувальнику.
B-52J також проходить ознайомчу підготовку з гіперзвукової зброї, що ще раз підтверджує його здатність працювати з цими передовими системами озброєння.
Отже, B-52J є значною модернізацією поважного B-52 Stratofortress, що подовжує термін його експлуатації і розширює його можливості перед обличчям загроз, що еволюціонують.
Завдяки новим двигунам, радіолокаційним системам і авіоніці B-52J залишиться життєво важливим компонентом флоту стратегічних бомбардувальників Америки і в 21 столітті.
Може здатися дивним, що літак майже столітньої давнини продовжує залишатися основним дальнім бомбардувальником ВПС, але це лише підтверджує старе прислів'я: "Таких більше не роблять" (або, що доречніше, "Працює — не чіпай!").
Звісно, в арсеналі ВПС є й інші бомбардувальники — зокрема, пропонований B-21 Raider, — але жоден із них не володіє такою вантажопідйомністю та універсальністю, яку B-52 неодноразово демонстрував від часів Корейської війни і донині.
ВПС навряд чи коли-небудь зможуть розробити, серійно виготовляти і підтримувати в робочому стані настільки ж досконалий бомбардувальник, як B-52. Брендон Дж.
Вайхерт — аналітик з національної безпеки National Interest, колишній співробітник Конгресу і геополітичний аналітик, який пише для The Washington Times, Asia Times і The-Pipeline. Автор книг "Winning Space: How America Remains a Superpower", "Biohacked: China's Race to Control Life" і "The Shadow War: Iran's Quest for Supremacy".
Українська
English
USA
Français
Deutsch
Italiano
Polski
Čeština
Español
Slovensku
