Війна в медіа, а не в реальності: як конфлікт Сербії та Косово вплине на війну в Україні

Наприкінці вересня після перестрілки в селі Баньска на півночі Косова представник Ради національної безпеки США Джон Кірбі заявив, що Сербія наростила озброєння на кордоні з Косом і назвав те, що відбувається, дестабілізуючою подією.

Держсекретар США Ентоні Блінкен зателефонував президенту Сербії Александру Вучичу і зажадав "негайної деескалації" і повернення до діалогу.

За кілька днів у ЗМІ повідомили, що Сербія відвела частину військ від кордону з Косово, а президент Олександр Вучич назвав будь-які військові дії контрпродуктивними.

На тлі збройного конфлікту між Ізраїлем і ХАМАСом потенційна загроза "ще однієї порохової бочки в Європі" затихла. Однак у листопаді видання Foreign Affairs опублікувало статтю про напругу на Балканах, що зберігається.

Автори відзначили зацікавленість Росії в ескалації і попередили про ризики для західних країн. "Почасти Росія рада розпалити історичний конфлікт між Косово і Сербією тому, що це наражає на небезпеку ресурси НАТО і підриває міць США в Європі. . .

Навіть якщо НАТО справді дасть відсіч Сербії, Путін все одно може перемогти. Відкривши ще один фронт, у Заходу буде менше можливостей допомогти Україні", — йшлося у статті.

Розпалювання конфліктів у різних точках світу входить у геополітичні інтереси Кремля, кажуть Фокусу експерти. Російська еліта дотримується думки, що будь-яка нестабільність відволікає країни Заходу від цілеспрямованої політики проти Москви.

І оскільки традиційно Росія вважає Балкани своєю сферою впливу, посилення етнічної та релігійної напруги між Сербією і Косово лежить у сфері їхніх інтересів. "Це стратегія Путіна. Він вважає, що виникнення хаосу в різних точках світу відволікатиме увагу насамперед США.

А якщо конфлікт розгорається в Європі — то Євросоюзу. Таким чином колективний Захід, на думку російської еліти, не може впоратися з диверсифікацією ризиків і буде перемикати увагу, в нашому випадку — з України", — говорить Фокусу політичний аналітик Ігор Рейтерович.

Президент Сербії Александр Вучич проводить цілеспрямовану політику зближення з ЄС, і реальна ескалація конфлікту для нього невигідна, оскільки проблема Косова залишається головною перешкодою для євроінтеграції країни.

Однак серби не зацікавлені у збройному конфлікті, вважають експерти.

Незважаючи на те, що в західних ЗМІ припускають "кримський сценарій", за якого серби за підтримки Кремля направлять "зелених чоловічків" для встановлення контролю над північним Косово, ймовірність цього невисока.

Керівництво Сербії розуміє, що будь-які дії, здатні посилити напругу в Косово, будуть моментально нейтралізовані США. Досягти бажаного результату не вийде, а зіпсувати стосунки із західними країнами, зокрема Євросоюзом — цілком.

Президент Сербії Александр Вучич проводить цілеспрямовану політику зближення з ЄС, і реальна ескалація конфлікту для нього невигідна, оскільки проблема Косова залишається головною перешкодою для євроінтеграції країни.

Псувати результати переговорів, які тривають із 2014 року, Вучич, на думку експертів, не стане. "Думаю, будь-який конфлікт вирішуватимуть у політично-дипломатичному ключі. Як у 90-х роках, коли вся Югославія була охоплена війною — точно не буде.

Зараз інші умови, ресурси та політичні розклади в регіоні", — додає Рейтерович. На думку експерта Українського інституту майбутнього Ігара Тишкевича, єдина причина, яка може підштовхнути Сербію до великої війни — масштабні етнічні чистки. Однак Косово на це не піде.

"Це скоріше міф, ніж реальності", — каже Фокусу Тишкевич. З великою ймовірністю "гаряча фаза" конфлікту, якщо і настане, то в інформаційному просторі. Це вкрай вигідно Росії.

Адже для війни у ЗМІ не потрібно витрачати масштабні ресурси і докладати зусиль, щоб підтримувати градус напруги. Якщо припустити, що конфлікт за певних умов все ж переросте у збройне зіткнення, на думку експертів, це не знизить допомогу Україні з боку західних країн.

"Теоретично, якщо конфлікт розгориться, ЄС займе позицію політико-дипломатичного врегулювання у форматі Мінських домовленостей, як це було тривалий час в Україні. Про постачання зброї не буде мови.

Участь у конфлікті можуть брати країни НАТО, однак масштаб не можна порівняти з Україною, тому хвилюватися, що це відверне західний світ, не варто", — додає Рейтерович.

Експерти зазначають, що з великою ймовірністю "гаряча фаза" конфлікту, якщо і настане, то в інформаційному просторі. Це вкрай вигідно Росії. Адже для війни у ЗМІ не потрібно витрачати масштабні ресурси і докладати зусиль, щоб підтримувати градус напруги.

"Про потенційну війну в Косово і неможливість умовного Заходу забезпечити врегулювання конфлікту мирним шляхом пишуть у російськомовних ЗМІ більше, ніж в англомовних. Як багато американських політиків читають російськомовні ЗМІ? Не думаю, що багато.

Потрібно розуміти, які сигнали посилає РФ. Інформація розрахована на нас", — зазначає Тишкевич.

Нагадаємо, за інформацією російських ЗМІ, РФ набирає у свою армію сербських найманців і розміщує їх у житлових приміщеннях у Підмосков'ї з наміром створити повноцінну бригаду із сербських солдатів.