"Вихід для моїх страждань": японська газета опублікувала вірші бійця ЗСУ про війну (фото)

Боєць ЗСУ Сергій Белінський написав японські вірші хайку про повномасштабну війну в Україні, які допомагають йому впоратися з негативними емоціями на полі бою. Їх опублікувала японська газета Chunichi Shimbun у середу, 12 квітня.

Йдеться про прессекретаря 28-ї окремої механізованої бригади імені Лицарів Зимового Походу Збройних сил України.

45-річний Сергій Белінський вже понад рік займається написанням японських трирядкових нерифмованих віршів, які ще називають "хайку", і робить це українською мовою.

У них він розповідає про свої переживання, перебуваючи на полі бою в Україні та борючись із російською агресією. "Хоча я і боюся смерті своїх товаришів зі зброї та самого себе, написання хайку — це вихід для моїх страждань. Хайку схоже на анестезію.

Це спосіб паралізувати ваші емоції", — каже військовий. Ці японські вірші є своєрідною формою висловлювання, як зазначив Сергій, адже за допомогою кількох слів можна передати думку автора.

Свої твори він надсилав знайомій поетесі Галині Шевцової, яка є професором Київського національного університету будівництва та архітектури. Після початку повномасштабної війни вона була змушена шукати безпечне місце та обрала для цього Японію.

З військовим вони продовжують підтримувати зв'язок і за весь час він надіслав жінці десятки фотографій із передової, а також 12 японських віршів, які написав у районі Бахмута Донецької області.

Японська газета зв'язалася з українським захисником за допомогою Галини Шевцової і йому було запропоновано опублікувати два хайку мовою оригіналу та з перекладом у їхньому матеріалі.

У виданні також поцікавилися, які у українського захисника плани після перемоги, на що в нього одразу знайшлася відповідь: "Я хочу досконало вивчати архітектуру. Я також хочу вивчати історію та критикувати мистецтво.

Однак я не знаю, коли настане день, коли я зможу написати хайку про своє мирне повсякденне життя". Нагадаємо, 10 квітня звільнений з російського полону боєць ЗСУ вперше поговорив із матір'ю.