Мобілізаційна криза в Україні: чому армії бракує людей та що про це думають військові

Однак опитані Фокусом експерти, вважають, що нині ключову роль у війні відіграють не чисельність, а технології, мотивація та ефективна організація.

Безпартійна нардепка Вікторія Гриб в ефірі Youtube-каналу "Суперпозиція" висловилась про те, що Силам оборони Україні наразі не вистачає людей. "Я бачу зараз, що все ж таки війна буде продовжуватись.

І навіть якщо ми будемо отримувати зброю, так, величезна подяка нашим партнерам, але ми можемо не витримати чисто фізично, тому що в нас людей не вистачає. І я б дуже хотіла, щоб ми якраз отримували підтримку також людською силою", — сказала нардепка.

Фокус розбирався чи справді українська армія на межі кадрової кризи.

За словами колишнього речника Генштабу ЗСУ, військового експерта Владислава Селезньова, наразі інформація щодо рівня укомплектованості членів підрозділів Сил Оборони України перебуває під грифом "цілком таємно".

Однак він не заперечує, що деякі військовослужбовці скаржаться на брак людей в їхніх підрозділах. При цьому мобілізація в Україні проходить стабільно, відбувається навчання мобілізованих, у тому числі закордоном.

Однак експерт стверджує, що наразі чисельність особового складу не є основною проблемою в сучасній війні. Зараз йде війна технологій, безпілотних систем, артилерії та інших засобів ураження.

  До того ж Україна зараз знаходиться в стратегічній обороні, що зменшує необхідність величезної кількості військових на лінії зіткнення з армією РФ. "Ми знаходимося в стратегічній обороні під прикриттям належним чинам побудованих інженерних фортифікацій.

В цій ситуації кількість особового складу потрібно дещо менше.  Тому ці фактори, певною мірою, працюють як компенсаторний механізм для того, щоб ми мали змогу, з наявними ресурсами, мати стабілізацію на полі бою", — каже Фокусу Селезньов.

Військовослужбовець Збройних Сил України Ігор Луценко звертає увагу на погіршення ситуації з особовим складом у ЗСУ, та і в армії РФ.

На його думку, втрати особового складу спричинені не лише бойовими діями, а й внутрішніми проблемами у структурі Сил Оборони, що мають системний характер.

Ці проблеми стосуються як якості новобранців, так і мотивації до служби, що дедалі знижується через соціальні та організаційні фактори. "За даними за перше півріччя, у ЗСУ було переведено близько 40 тисяч осіб у межах різних підрозділів.

Водночас офіційна кількість самовільно залишених частин (СЗЧ) становить приблизно 100 тисяч осіб, а реальна цифра, ймовірно, значно вища. Це свідчить про серйозну проблему дезертирства, яка підриває боєздатність армії.

Основною причиною таких втрат є не лише високі ризики служби на передовій, а й внутрішні бар'єри, які ускладнюють ефективне управління особовим складом", — каже Фокусу Луценко.

Зокрема за словами військовослужбовця, програма "Армія+", яка б мала полегшити переведення військовослужбовців між підрозділами, стикається з численними перешкодами. На місцям її реалізацію часто блокують незаконними методами, що лише погіршує ситуацію.

Без можливості гнучкого переведення та належної підтримки військовослужбовці просто втрачають мотивацію та просто залишають службу. Якби не ця програма, масштаби проблеми були б більшими.

"Навіть бригади, які активно рекламують свою діяльність і вважаються елітними, стикаються з труднощами. Якість новобранців помітно знижується.

Багато з них не мають достатньої підготовки чи мотивації, що впливає на загальну ефективність підрозділів", — зазначає військовослужбовець. Це явище Луценко пояснює соціальною нерівністю, яка глибоко вкорінена в суспільстві.

Майновий і статусний ценз дозволяє представникам вищих соціальних верств уникати військової служби, і це сприймається як норма навіть у прогресивних колах. Така ситуація деморалізує звичайних громадян, які змушені нести основний тягар війни.

За словами військовослужбовця, поки еліта уникає участі у бойових діях, дедалі більше простих людей обирають шлях дезертирства. Це створює замкнене коло: брак кваліфікованих кадрів послаблює армію, а демотивація серед особового складу лише поглиблює кризу.

Для порівняння, Луценко зазначає, що офіційна кількість піхоти, яка перебуває на передовій, становить менше 100 тисяч осіб, що є меншим за кількість СЗЧ.

Це підкреслює масштаби проблеми, адже реальна чисельність тих, хто фактично виконує бойові завдання, значно нижча за задекларовану. Для зміни ситуації Луценко пропонує усунути бюрократичні та незаконні перепони для реалізації програм на кшталт "Армія+".

По-друге, суспільству варто переглянути своє ставлення до військової служби, щоб вона сприймалася як обов'язок для всіх, незалежно від соціального статусу.

Без участі всіх верств населення у війні, зокрема й панівного класу, мотивація серед військовослужбовців продовжуватиме падати, а втрати особового складу зростатимуть.

Нагадаємо, що Верховна Рада прийняла у другому читанні та в цілому закон, що дозволяє громадянам віком від 60 років добровільно підписувати контракти для проходження військової служби.

Фокус з'ясував, чи буде користь від людей 60+ на фронті та що про це думають самі військові. Також Фокус писав, що в Україні 145,2 тис. чоловіків призовного віку не працюють, не мають інвалідності та не служать у Збройних силах України.