Ні шлюбу, ні субсидій. Яку кризу спричинила хакерська атака на реєстри Мін'юсту

Детально – у матеріалі Фокусу. Міністерство юстиції України вчора 19 грудня заявило про масштабний збій на рівні мережевої інфраструктури, що обслуговує державні реєстри.

Тим часом, як повідомила агентству "Інтерфакс-Україна" віцепрем'єр-міністерка із питань європейської та євроатлантичної інтеграції – міністерка юстиції України Ольга Стефанішина, внаслідок кібератаки РФ на мережеву інфраструктуру Міністерства юстиції, що обслуговує державні реєстри, витоку персональних даних не підтверджено.

Фокус дослідив детально, як жити українцям без доступу до державних реєстрів і що саме тепер неможливо буде зробити.

В Україні внаслідок кібератаки не працює реєстр актів цивільного стану громадян, а це значить, що громадяни не зможуть отримати певні виписки або зареєструвати шлюб, розлучення, народження дитини, підтвердити факт шлюбу чи розлучення.

"Фактично, вчинення будь-яких нотаріальних, реєстраційних дій станом на зараз неможливо, оскільки нема можливості перевірити майно на предмет перебування під арештом, наявності або відсутності обтяжень, заборон, неможливо перевірити факт наявності зареєстрованого шлюбу тощо.

Тобто, вчинення всіх правочинів, що потребують доступу до державного реєстру, відтерміновується до моменту повного відновлення роботи останнього.

Чекаємо офіційного роз’яснення Мін’юсту з цього приводу, яке обіцяють дати протягом дня", — пояснила Фокусу юрист компанії "ВОЛХВ" Дар’я Щербакова.

Як зазначив адвокат, партнер SLA Attorneys Олексій Волохов, більшість значущих нотаріальних дій потребують доступу до державного реєстру для перевірки нотаріусом чи реєстратором відомостей.

"Деякі дії, наприклад, засвідчення копії документу чи перекладу, можуть здійснюватися нотаріусом у паперовій формі.

Наскільки мені відомо, реєстрація актів цивільного стану, наприклад, народження дитини, може здійснюватися за допомогою паперових носіїв, але точно займатиме більше часу для отримання паперових документів", — каже Олексій Волохов.

Відсутність доступу до реєстру унеможливлює реєстрацію усіх актів цивільного стану, тобто внести дані про шлюб, розлучення, народження дитини чи й смерть громадянина до реєстру наразі неможливо.

Тим часом, за словами адвоката, керуючого Адвокатського бюро "Анни Даніель" Анни Даніель, згідно вимог законодавства (ст.

3 Закону України "Про державну реєстрацію актів цивільного стану") відомості про народження фізичної особи та її походження, усиновлення, позбавлення та поновлення батьківських прав, шлюб, розірвання шлюбу, зміну імені, смерть підлягають обов'язковому внесенню до Державного реєстру актів цивільного стану громадян.

Кажуть юристи і про ризики для отримувачів виплат та субсидій. Адже реєстри необхідні державним органам для перевірки відомостей про особу, яка подала заяву на отримання допомоги чи субсидії.

"Питання соцвиплат, субсидій, кредитування — все це буде чекати відновлення роботи реєстрів. Втім важливо зберігати спокій та з розумінням ставитися до проблеми.

Сподіваюсь, вона буде вирішена достатньо швидко, щоб уникнути значних фінансових та інших втрат", — каже Олексій Волохов. Ще один реєстр, роботу якого зупинено, — Державний реєстр речових прав на нерухоме майно.

І тут експерти вказують на неможливість угод з купівлі-продажу чи передачі у спадщину нерухомості. "Тимчасова відсутність доступу до реєстрів може створити значні труднощі для громадян, особливо у ситуаціях, пов’язаних із продажем або купівлею майна.

Продаж чи купівля нерухомого майна (квартир, будинків, земельних ділянок) вимагає ретельної перевірки даних у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Без доступу до реєстру неможливо точно перевірити, чи є продавець законним власником нерухомості.

Це створює ризик шахрайства або подвійного продажу майна", — пояснив керуючий партнер Адвокатського Об’єднання "Віннер Партнерс" Сергій Литвиненко. За його словами, реєстр фіксує наявність іпотек, арештів та інших обтяжень.

Без цих даних покупець не може бути впевнений, що майно не має прихованих зобов’язань. "Нотаріус не зможе зареєструвати перехід права власності без офіційного підтвердження з реєстру. Це означає, що навіть підписаний договір не набере юридичної сили", — попередив експерт.

Ще одна проблема через зупинку реєстру – неможливість оформлення іпотечної позики в банках.

"Відсутність доступів до реєстрів обмежує можливість банків видавати кредити, забезпечені заставою або іпотекою, оскільки внесення обтяження банком на час відсутності доступів до реєстрів не можливе", — Віктор Діденко, заступник голови правління Глобус Банку.

Отже, внаслідок зупинки державного реєстру банки не зможуть видавати нові іпотечні кредити, оскільки вони забезпечені нерухомістю, про яку зараз неможливо отримати повну інформацію з реєстру.

Юристи також кажуть про негативні наслідки російської кібератаки на роботу бізнесу в Україні, адже внаслідок кібератаки зупинив роботу Держреєстр юридичних та фізичних осіб — підприємців.

"Паралізована та частина роботи, яка вимагає внесення відомостей або отримання відповідної інформації.

Тобто будь-які реєстраційні дії, як то створення/припинення підприємств, внесення змін до відомостей про юридичних осіб та ФОП – все відкладається", — каже юрист Дар’я Щербакова.

"Зареєструвати юридичну особу чи фізичну особу підприємцем, а також будь-які зміни щодо них наразі неможливо. І безумовно, це впливає на бізнес. У стані очікування зараз безліч угод з відчуження корпоративних прав, рішень про зміни керівників, місця знаходження тощо.

Наведу простий приклад. Особа планувала реєстрацію юридичної особи з одночасним поданням заяви на реєстрацію платником ПДВ, щоб активно працювати вже з січня 2025 року.

Відповідно до положень Податкового кодексу України реєстраційна заява подається не пізніше ніж за 10 календарних днів до початку календарного місяця, в якому застосовуватиметься ставка єдиного податку, що передбачає сплату ПДВ.

Це означає, що якщо реєстр запрацює справді за два тижні, то зареєструвати товариство особа зможе тільки в січні, а стати платником ПДВ з 1 лютого.

Тож доведеться або відкладати здійснення господарської діяльності на один місяць, або втратити ПДВ за січень", — розповіла Фокусу Любов Полішкевич, керуюча партнерка Юридичної фірми Результат.

Поки що у владі заявляють про відновлення роботи реєстрів впродовж наступних двох тижнів. На цей час експерти радять уникати певних дій, що потребують реєстрації.

Любов Полішкевич попередила: робота в реєстрах в ручному режимі неможлива і тому вряд чи тут спрацює якийсь компенсатор.

"У цій ситуації я би порадив відкласти укладення угод із нерухомим майном, землею та транспортними засобами до відновлення роботи реєстру, оскільки активність шахраїв в умовах нестабільної роботи державних реєстрів значно підвищується, тому ризики є невиправдними", — каже адвокат практики вирішення спорів ЮК "АРМАДА" Борис Калініченко.

Такої ж думки Анна Даніель. "Найкращий варіант — зачекати на відновлення роботи реєстрів. Якщо це неможливо, слід використовувати альтернативні методи перевірки, залучати нотаріусів та укладати попередні договори.

Важливо діяти обережно, щоб мінімізувати ризики та захистити свої інтереси", — зауважила адвокат у коментарі Фокусу.

Борис Калініченко зауважив: відсутність доступу до даних реєстрів протягом двох тижнів значною мірою вплине і на діяльність судової системи України, оскільки суди на всіх етапах розгляду справ активно використовують інформацію з ЄДРПОУ, ДРРП, РАЦС тощо.

"З огляду на те, що XakNet Team – хакерська група, яка взяла на себе відповідальність за кібератаку, заявила не тільки про викрадення даних реєстру, а також і про видалення основної та резервної копії даних, не думаю, що у такій ситуації можливе створення якихось компенсаційних механізмів, окрім як відновлення даних реєстрів", — каже юрист.

На його думку, термін відновлення даних реєстрів залежить від того, наскільки сильно постраждали резервні копії даних, а також, чи був зашифрований доступ до відповідних серверів зловмисниками.

Краще зачекати відкриття реєстрів, адже наразі укладення угод містить високі ризики, кажуть юристи "На сьогоднішній день Україна входить у десятку найбільш діджиталізованих країн світу, що безумовно позитивно впливає на життя суспільства і економіку.

Водночас, такий рівень цифровізації інформаційної інфраструктури робить її вкрай вразливою для хакерських атак. Тому ДП "НАІС" та Мінюст, по-перше, мають збагнути, що кібертероризм давно став частиною зовнішньої політики російської федерації.