Битва за Вугледар: ЗСУ залишили місто — як це позначиться на всій обороні Східного фронту

Західні військові фахівці стверджують, що окупація Вугледара дасть змогу противнику ефективніше використовувати залізничні шляхи між Донецьком і Маріуполем і помітно поліпшити логістику.

Своєю чергою Сили оборони вибудовуватимуть нову лінію оборони північніше, у таких населених пунктах, як Богоявленка. Російські окупаційні війська, попри значні втрати, все ж зайняли місто Вугледар Донецької області.

Оперативно-стратегічне угруповання військ "Хортиця" повідомило про загрозу оточення населеного пункту внаслідок дій російських військ, тому командування ухвалило рішення про виведення підрозділів Збройних сил України задля збереження особового складу та бойової техніки.

У зв'язку з цим Фокус з'ясовував, яке значення має для Донбаського фронту втрата одного з ключового пункту української оборони, і як військові експерти коментують цю подію. Бої за Вугледар, розташований на південний захід від Донецька, тривали понад два роки.

Місто вважалося одним із ключових укріпрайонів Сил оборони України, і російські війська неодноразово намагалися його захопити, зазнаючи значних втрат.

Однак, попри тривалий опір, українським захисникам довелося відступити через флангові удари з боку російських сил, які виснажили українську оборону і створили загрозу оточення.

За інформацією українського командування, російські війська спрямували додаткові резерви, щоб посилити свої позиції і домогтися контролю над містом.

Унаслідок успішного просування на флангах противник встановив вогневий контроль над дорогами, що ведуть із міста, що ускладнило вихід українських підрозділів. Аналітичний ресурс DeepState відстежував ситуацію на цій ділянці фронту, періодично оновлюючи карту бойових дій.

Згідно з картографічними даними, динаміка просування сил противника свідчила про те, що ситуація почала різко погіршуватися в середині вересня.

Уже тоді були очевидні спроби ЗС РФ завдавати флангових ударів на даному напрямку з метою охопити населений пункт і взяти його в "кліщі". Однак попри загрозу оточення захисники міста з 72 ОМБр продовжували утримувати позиції.

Ситуацію на Вугледарському напрямку прокоментували й аналітики Інституту вивчення війни (ISW). За їхньою інформацією, захоплення Вугледара послідувало за серією дорогих і невдалих наступів російської армії на це місто за останні два з половиною роки.

Зокрема, Росія зробила дві великі спроби захопити населений пункт у жовтні-листопаді 2022 року і січні-лютому 2023 року, які призвели до значних втрат в особовому складі та техніці, зокрема до виснаження 155-ї бригади морської піхоти ЗС РФ.

Водночас, зазначили в ISW, українським підрозділам вдалося уникнути великих втрат, попри складну оперативну обстановку в цьому районі.

Також аналітики назвали підрозділи російської армії, які брали участь у захопленні Вугледара, — це 40-та бригада морської піхоти Тихоокеанського флоту, 36-та мотострілецька бригада, 5-та танкова бригада та 37-та мотострілецька бригада 430-го мотострілецького полку та 14-та бригада спецпідрозділу Головного управління Генерального штабу Збройних сил Росії (ГРУ).

У звіті ISW також прозвучала оцінка ситуації, що склалася на лінії бойового зіткнення в районі Вугледара. Аналітики вказали на деякі російські джерела, які висловлюють сумніви в тому, що захоплення Вугледара призведе до швидких і значущих проривів на лінії фронту.

Російські блогери вказують на українські оборонні позиції на північний схід від міста і необхідність для російських військ завершити зачистку міста, перш ніж використовувати його як платформу для майбутніх атак.

Один із російських "військкорів" спробував представити Вугледар як "останнє українське місто на південному Донецькому напрямку", припускаючи, що його захоплення призведе до значних змін в українській обороні на заході Донецької області.

Однак інші блогери критикують цей аргумент, зазначаючи, що навіть після захоплення цього міста російським силам доведеться пробиватися крізь кілька сильно укріплених населених пунктів, таких як Костянтинівка, Добропілля, Покровськ, Селидове, Курахове, Слов'янськ і Краматорськ.

Водночас, підкреслюють західні аналітики, хоча Вугледар не є великим транспортним вузлом, деякі коментатори вважають, що його захоплення все ж таки може вплинути на подальші бойові дії.

Зокрема, контроль над містом дасть змогу російським військам ефективніше використовувати залізничні шляхи між Донецьком і Маріуполем, помітно поліпшивши їхню логістику.

Однак найближчим часом противнику скоро доведеться маневрувати відкритою місцевістю в умовах бездоріжжя, що може значно уповільнити їхні наступальні операції. Ґрунтові дороги, які використовувалися для руху військ, скоро стануть непридатними через бруд.

Виконавчий директор Українського центру безпеки та співробітництва розповів, як захоплення Вугледара вплине на подальші бойові дії в Донецькій області.

На його думку, попри стратегічне значення міста, його окупація не забезпечить російським військам вирішальної переваги.

Він пояснив, що місто розташовувалося на стратегічній висоті з багатоповерховою забудовою, що давало українським силам можливість ефективно оборонятися і завдавати ударів по російських військах.

Висота давала змогу тримати під вогневим контролем важливі тилові комунікації російської лінії фронту, включно з дорогами й залізничними шляхами, порушуючи логістику противника.

Тепер же українські війська вибудовуватимуть нову лінію оборони північніше, у таких населених пунктах, як Богоявленка. Важливим фактором є те, що в цьому районі немає таких розвинених комунікацій, які могли б дати росіянам подібну перевагу.

Жмайло підкреслив, що російська стратегія на Донбасі залишається незмінною. Окупаційні війська продовжують спроби захопити якомога більше території до початку сезону осінніх дощів і бездоріжжя.