"Підводний Чорнобиль": на дні Арктики гниють російські атомні субмарини

Північний Льодовитий океан є одним із найбільш радіоактивних морських регіонів на території колишнього Радянського Союзу.

На морському дні лежать, розкладаючись, два атомні підводні човни К-27 і К-159 і чотири реакторні модулі, пише для видання 19FortyFive експерт у галузі оборонних технологій і проєктування систем озброєння, колишній консультант Пентагону і кількох урядів НАТО Рубен Ф. Джонсон.

Протягом 17 років Москва обіцяла, що ця "підводна могила" буде очищена, але лише в березні 2020 року президент Росії Володимир Путін підготував федеральний указ для проєкту з підйому двох субмарин.

Це дало б змогу скоротити кількість радіоактивних матеріалів у Північному Льодовитому океані на 90 відсотків.

Ці два атомні підводні човни містять один мільйон кюрі радіації, що еквівалентно 25% випромінювання, викинутого за перший місяць ядерної катастрофи на Фукусімі в Японії. "Не дивно, що ці два підводні човни були названі "уповільненим" Чорнобилем Росії в морі.

Але це катастрофа, яка відбувається вже давно і продовжує погіршуватися", — зазначає військовий консультант. Однією з неприємних проблем пострадянського періоду була кількість атомних підводних човнів, які все ще перебували в строю, але потребували списання.

Під час холодної війни США і СРСР побудували понад 400 атомних підводних човнів. Їх було так багато, оскільки ці судна розглядалися обома країнами як невід'ємна частина їхньої оборонної позиції і були стратегічною необхідністю.

До 1990-х років значну кількість цих човнів потрібно було списати, але правильне виведення з експлуатації та утилізація стали нерозв'язною проблемою, з якою Росія не могла впоратися економічно.

Свій флот, що старіє, Росія демонтувала за міжнародної співпраці, проте останніми роками ці зусилля застопорилися через війну в Україні, підкреслює експерт.

Західні країни не горіли бажанням фінансувати програму з утилізації застарілих атомних суден Росії, тоді як Москва витрачала мільярди на війну.

Європейський банк реконструкції та розвитку оцінив, що операція з підняття з дна Арктики двох субмарин коштуватиме понад 300 мільйонів євро, пише Джонсон.

Однак через війну ЄБРР згорнув цю програму, а росіяни, зіткнувшись із перспективою фінансування всього проєкту самостійно, відклали його в "довгий ящик".

Крім небажання самостійно оплачувати очищення дна від радіоактивних відходів, у Росії просто немає технологій для проведення таких складних операцій. Після катастрофи підводного човна "Курськ" у 2001 році голландське рятувальне судно підняло його на поверхню, а не росіяни.

І з огляду на звірства, вчинені росіянами у війні проти України, інші держави не будуть добровільно пропонувати свої послуги або гроші для цих зусиль, констатує автор.