Трамп став на бік Путіна. Чому ресурсна угода не допомогла Україні

Навпаки, тільки погіршила наше становище", — вважає політолог Віктор Небоженко. Після телефонної розмови Трампа з Путіним стало зрозумілим, що Трамп став на бік Путіна в цьому конфлікті.

Отримавши під час укладення ресурсної угоди про рідкоземельні матеріали України все, що хотів, Трамп став втрачати інтерес до України.

Ба більше, він відверто став на бік Путіна, відмовившись від своєї вимоги до Росії оголосити спочатку припинення вогню і потім почати переговори.

Після телефонної розмови з Путіним Трамп зізнався, що він дистанціюється від своєї ролі миротворця і посередника, пропонуючи іншим узятися за цю невдячну роль, наприклад Ватикану. Трамп відмовився від своїх намірів тиснути на Росію.

Трамп не просто став на бік Кремля, а й відрито обіцяє після закінчення війни великі економічні перспективи американо-російського співробітництва.

Після цієї телефонної розмови, що тривала 2 години, зникає гостра потреба особистої зустрічі Трампа і Путіна, оскільки сторони знайшли спільну думку щодо долі України — війна і переговори.

Тепер Путін упевнений, що Трамп дав йому історичний шанс у найближчі пів року, до Нового року, поки триватимуть в'язкі й неперспективні переговори, розправитися з Україною і змусить її підписати латентну капітуляцію.

Таким чином Україна опинилася у вкрай складній ситуації. З одного боку, Путін упевнений, що до кінця 2025 року він проведе потужний наступ і змусить Україну визнати свою поразку на фронті.

З іншого боку, за цей час країни Європи так і не зуміють, без США, надати Україні необхідну фінансову і військово-технічну допомогу та узгодити ефективні європейські санкції проти путінської Росії.

Вони, як і раніше, бояться Путіна і шукають умови і привід для компромісу з Кремлем — антиукраїнський прагматизм цинічного Трампа заразливий для слабовільних європейських політиків, як і "трампізм" — політична мода у внутрішній політиці багатьох країн Європи. Джерело.