У Росії сподіваються випускати мікросхеми за допомогою стародавнього синхротрона часів СРСР

У країні-агресорі згадали про занедбаний технологічний накопичувальний комплекс у Зеленограді, який побудували в 1991 році й одразу ж про нього забули через розвал Радянського Союзу. Директор Інституту ядерної фізики ім.

Будкера (РФ) Павло Логачов заявив про плани з відновлення роботи технологічного накопичувального комплексу (ТНК). Будкера (РФ), Павло Логачов, заявив про плани щодо відновлення роботи технологічного накопичувального комплексу (ТНК), щоб налагодити випуск напівпровідників.

Його слова 26 грудня передало російське інформаційне агентство "Інтерфакс". ТНК був готовий до експлуатації ще 1991 року, але ним так і не скористалися. Причиною названо розпад СРСР.

Інформагентство пояснює, що ТНК є прискорювачем частинок, чия енергія може застосовуватися у сфері напівпровідникової літографії і, як наслідок, виробництва мікроелектроніки.

За словами Логачова, ТНК допоможе у створенні та налагодженні літографічного обладнання, як у ASML — виробника літографічних сканерів із Нідерландів.

Російський учений заявив, що наносити малюнок на пластини кремнію будуть або за допомогою рентгенівського випромінювання, або плазми. У будь-якому разі, потрібен буде такий апарат, як прискорювач частинок, яку ще прийнято називати синхротронною установкою (синхротроном).

На його думку, налагодити роботу такого обладнання можна до 2027 року, витративши 500 млн рублів (5,43 млн доларів США). Стверджується, що створення подібного проєкту з нуля обійшлося б у 10 млрд рублів (108 млн доларів). Також потрібно буде зробити літографи.

У скільки обійдеться їхнє виробництво, Логачов не уточнив. ЗМІ пише, що ТНК допоможе налагодити виробництво критично важливих мікросхем, однак випускатимуться вони невеликими тиражами, але питання рентабельності — не на першому місці.

До нових розробок залучать експертів з НДІ точного машинобудування (Зеленоград, ТНК також розташовано там — ред. ), завдання яких — створити прискорювач для насичення кремнієвих пластин іонами, що необхідно для коректного функціонування мікросхем.