Вогнеметна система на новій платформі: у РФ модернізували ТОС-1А "Солнцепек" (відео)

Попри повідомлення про існування цієї конфігурації ще з серпня 2024 року, візуальних доказів не було до теперішнього моменту. У відеоролику від 11 липня показано, як модифікована платформа займає вогневу позицію і запускає залп термобаричних ракет.

Коментуючи подію, військовий аналітик Вілл Ноулер зазначив, що поява цієї версії системи "Солнцепек" вказує на те, що "Омсктрансмаш" виробляє ТОС одночасно на шасі Т-72 і Т-80.

Причому Міністерство оборони РФ не розкрило технічних деталей, але визнало використання системи на Покровському напрямку силами угруповання "Центр" ЗС РФ.

За інформацією оглядачів Army Recognition, ця машина оснащена бронею "Релікт", ґратчастими екранами від дронів, а також засобами радіоелектронної боротьби. Також було відзначено використання модульного газотурбінного двигуна ГТД-1250 потужністю 1250 к. с.

, який забезпечує швидкість заднього ходу до 11 км/год, на відміну від версії на Т-72 (840 к. с. , 4 км/год). Це дає тактичну перевагу при виході з-під удару і спрощує обслуговування в польових умовах.

Попри те, що платформа Т-80 володіє кращою мобільністю і адаптована для інтеграції сучасного захисного обладнання, через високу ненажерливість і складність в обслуговуванні газотурбінних двигунів її використання довгий час вважалося недоцільним.

Ідея встановлення ТОС на шасі Т-80 не нова. Її вперше пропрацювали наприкінці 1990-х років в Омську на базі танка Т-80У. Тоді пропонувалося збільшити вогневу міць за рахунок нових 220-мм ракет масою до 90 кг і дальністю до 7 км.

Однак через перевантаження ходової частини, а також конструктивні обмеження проєкт не був прийнятий на озброєння. Повернення до Т-80 стало можливим після підписання нового контракту з "Уралвагонзаводом" на форумі "Армія-2024".

Імовірно, це рішення зумовлене значними втратами та зносом платформ Т-72 і Т-90, а також обмеженими виробничими потужностями. Станом на березень 2025 року, згідно з даними розвідки, Росія втратила щонайменше 31 систему ТОС-1А, включно зі знищеними та захопленими.

До війни на озброєнні перебувало близько 40-45 пускових установок, частину з яких пізніше модернізували.