Кожен десятий українець хоче російську мову офіційною у своєму регіоні, — опитування

Станом на лютий 2024 року в Україні 81% громадян бажають прибрати російську мову з офіційного спілкування на всій території країни або проти її використання у своєму регіоні.

Про це свідчать результати опитування "Динаміка ставлення до статусу російської мови в Україні", проведеного Київським міжнародним інститутом соціології (КМІС) та опублікованого 12 березня.

Тож лагідну українізацію суспільства підтримує понад 80% мешканців країни, але є 10%, які прагнуть залишити російську офіційною у своєму регіоні або навіть другою державною.

Крім того, існують 3%, котрі стверджують, що російська мова має отримати статус другої державної, а 24% припускають, що російська мова може стати офіційною в регіонах, де більшість цього бажають.

Загалом за підсумками опитування: "Важливо зазначити, що хоча погляди респондентів, які проживали в окупації, дещо відрізнялися, але при цьому загальні тенденції були досить подібні.

Тобто неможливість зараз опитати таких респондентів істотно не впливає на якість результатів. Є й інші фактори, що можуть впливати на якість результатів в умовах воєнного часу, які наводилися КМІС раніше", — йдеться в звіті за результатами опитування.

При цьому з числа тих, хто виступив за регіональний офіційний статус російської, 15% відповіли, що не підтримали б таке рішення в своїй області, 7% сказали, що підтримали б.

Примітно, що, за даними КМІС, показник противників використання російської в офіційному спілкуванні поступово зростав із 1990-х: у 1997 році він становив 18%, у 2013-му — 19%, у 2015-му — 21% респондентів.

"Таким чином, на 2024 рік в Україні є 10% тих, хто хотів би бачити російську мову або офіційною у своїй області, або взагалі другою державною.

Натомість 81% або бажають її усунення з офіційного спілкування на всій території, або проти її використання у своєму регіоні", – йдеться у висновках виконавчого директора КМІС Антона Грушецького. Найбільш відчутні зміни мають місце на Півдні і Сході України.

Так, у південних регіонах ще в 2015 році 37% хотіли бачити російську мову другою державною, а 43% вважали, що вона може стати офіційною там, де більшість населення цього бажає. Лише 13% відповіли, що її треба усунути з офіційного спілкування.

У лютому 2024 року більшість мешканців Півдня — 54% — виступають за повне усунення російської мови з офіційного спілкування. Водночас до 6% зменшилася частка тих, хто вважає, що російська мова має отримати державний статус.

Лишається ще 30% тих, хто вважає, що російська мова може стати офіційною в окремих регіонах, але з них 15% проти, щоб російська мова була офіційною в їх регіоні. Хотіли б бачити офіційною у своєму регіоні — 12%, не визначилися — 3%.

"Таким чином, на Півдні 69% підтримують або повне усунення з офіційної сфери, або принаймні проти, щоб в їх регіоні російська мова була офіційною. На противагу цьому 18% або хочуть, щоб російська мова була офіційною в їх регіоні, або взагалі стала державною".

Щодо Сходу України, то з 3% у 2015 році до 40% стало більше тих, хто підтримує усунення російської мови з офіційного спілкування на всій території. Водночас з 31% до 6% стало менше тих, хто виступає за державний статус російської мови.

При цьому зараз 43% вважають, що російська мова може бути офіційною в окремих регіонах, де більшість цього бажає. З них 12% проти того, щоб російська мова стала офіційною в їх регіоні, 28% — підтримують таку ініціативу, а 2% не визначилися.

"Отже, на Сході 52% підтримують або повне усунення з офіційної сфери, або принаймні проти, щоб в їх регіоні російська мова була офіційною. На противагу цьому 34% або хочуть, щоб російська мова була офіційною в їх регіоні, або взагалі стала державною", — уточнюють соціологи.

КМІС наголошує, що опитування стосувалося саме офіційного, а не побутового спілкування російською. Серед тих, хто виступає за відсутність російської мови в офіційному спілкуванні, 43 учасників опитування повідомили, що вдома спілкуються російською.

"Важливо, що в Україні зберігається переважно нормальне (позитивне або нейтральне) ставлення до російськомовних співгромадян, проте довгостроковим курсом є розвиток української мови як важливої складової та символу української громадянської нації", — коментує результати опитування виконавчий директор КМІС.

Крім того, Грушецький звертає увагу на зміну сприйняття української мови у віковому розрізі. "Ще на початку 2000-х років (насправді і пізніше) українська мова у багатьох асоціювалася як мова старших людей і людей із сільської місцевості (мова "бабусь і дідусів").

Зараз ми бачимо, що найбільше наполягають на єдиному державному і офіційному статусі української мови — наймолодші українці", — констатує соціолог. Опитування проводили упродовж 17-23 лютого 2024 року.

Методом телефонних інтерв'ю з використанням комп’ютера соціологи опитали 1052 респонденти, які мешкають у всіх регіонах України (крім АР Крим, жителів тимчасово окупованих територій та українців за кордоном).

Статистична похибка не перевищувала: 3,4% для показників, близьких до 50%; 3,0% — для показників, близьких до 25%; 2,1% — для показників, близьких до 10%; 1,5% — для показників, близьких до 5%.