Книга як зброя: які виклики стоять сьогодні перед українськими видавцями

Та поки читачі шукають історії про минуле й майбутнє, молоді видавництва змушені виборювати права, боротися з піратством і конкурувати з TikTok. Про ці виклики Фокус поговорив з видавництвом Lobster. Сьогодні, 30 вересня в Україні святкують Всеукраїнський день бібліотек.

Для українців це свято сьогодні звучить особливо — адже наші бібліотеки перетворилися з "тихих залів для книжок" на справжні пункти незламності. Тут облаштовують укриття, безкоштовні освітні курси, волонтерські штаби, проводять зустрічі для дітей, які втратили дім.

У містах прифронтової зони бібліотекарі часто залишаються єдиними культурними працівниками, що тримають громаду "на плаву". Крім того, в умовах війни сама книга стала зброєю — зброєю проти забуття та російських міфів.

В українських бібліотеках сьогодні найчастіше просять історичну літературу: від козацької доби до сучасних досліджень про Майдан і війну на Донбасі.

Книжки про історію України, переклади українських авторів світом і навіть комікси про війну стають засобом формування національної ідентичності. Але бібліотека — це не лише сховище історичних томів.

Це живий організм, який наповнюється новими книжками, що відображають сучасність і мрії про майбутнє.

Українські читачі дедалі активніше звертаються до фантастики: у часи війни цей жанр дає можливість втекти від реальності, одночасно осмислюючи її через метафори й альтернативні світи.

Про те, як фантастика в Україні стає книгою виживання та що означає бути молодим видавництвом у час війни — Фокус поговорив з Русланом Нонкою — власником нового українського видавництва Lobster, яке спеціалізується на жанрах, що провокують до роздумів і дискусій: наукова фантастика й історична документалістика.

Чому так складно отримати права на переклад світового бестселера? Це окрема й доволі заплутана "гра". Якщо книжка стає хітом, одразу кілька видавництв претендують на переклад, і тоді запускається аукціон.

Правовласник або агент розглядає пропозиції, обирає партнера, а ціна постійно зростає. Ще один виклик — знайти власника прав. Це може бути автор, агентство чи велика корпорація. Іноді наші листи лишаються без відповіді місяцями.

Чи буває, що права на український переклад продають одразу кільком видавцям? Такі випадки трапляються, але рідко. Зазвичай права продають ексклюзивно — одне видавництво має право видавати книгу українською у світі.

Проте іноді кілька видавців отримують однакові права, і це створює певний хаос. Скільки часу минає від першого листа до підписання контракту? У середньому близько чотирьох місяців. Якщо мова йде про невеликого автора без агента, домовитися можна навіть за кілька тижнів.

Але з великими агентствами чи корпораціями переговори можуть тривати пів року. Часто процес зупиняється через виставки чи свята, коли агенти просто не відповідають. Чи шкодять книжковому бізнесу аматорські переклади в Telegram-каналах? Особливої шкоди вони не завдають.

Це робота ентузіастів для вузької аудиторії. Набагато більша проблема — піратські друкарні, які беруть електронні чи паперові копії та друкують книги без жодних прав. Вони працюють швидко й дешево, і це справді б'є по авторах та легальним видавцям.

Що складніше: передати стиль автора чи адаптувати культурні реалії? Залежить від мови й жанру. В англійській чи німецькій прозі головне — ритм і стиль.

А з китайською літературою все інакше: треба пояснювати культурні відсилки, традиції, навіть побутові речі, які незрозумілі українському читачеві. У цьому сенсі перекладач стає культурним посередником.

Фантастика ж вимагає точності з термінами — ми завжди радимося з науковими редакторами, щоб уникнути помилок. Чи відмовлялися ви коли-небудь від видання після купівлі прав? Так, таке траплялося.

Ми підписали контракт, але після глибшого читання зрозуміли, що текст містить неприйнятні для нас наративи. І ми свідомо відмовилися від проєкту, попри фінансові втрати. Бо для нас важливіші цінності та репутація видавництва.

Чи читають українці більше, чи менше, ніж раніше? Після початку повномасштабної війни читачів у принципі стало менше — людям часто бракує сил і ресурсів. Але ті, хто читають, тепер купують і споживають більше книжок, ніж раніше.

Це такий "ефект ядра аудиторії": менше людей, але більш віддані читачі. Ще одна важлива зміна — україномовна література стала значно популярнішою. Те, що раніше виходило обмеженим накладом, зараз має великий попит.

Аудіокниги та подкасти — це конкуренція чи нова можливість для ринку? Аудіокниги скоріше розширюють ринок. Їх слухають у транспорті, спортзалі, вдома. Це ще один спосіб "споживати" книжки. Подкасти відбирають час у всіх форматів, книжки не виняток.

Але глобально аудіо займає лише 5–10% ринку, і навряд чи стане домінуючим. Чи зникне класичний читач через розвиток нових форматів? Ні, класичні читачі були й будуть. Хтось любить зберігати паперові книжки як артефакти, хтось читає виключно електронку, а хтось обирає мікс.

Але правда й те, що конкуренція за увагу шалена: серіали, соцмережі, ігри — усе це змагається за той самий час, який колись був "часом книжки". Тож наше завдання як видавців — робити книги настільки якісними й привабливими, щоб люди свідомо обирали їх.

Як ви обираєте авторів і тексти? Є кілька факторів. По-перше, це жанри, які нам цікаві. По-друге, нам має сподобатися сам сюжет, і ми приділяємо велику увагу відгукам читачів з інших країн. Також орієнтуємося на статистику: продажі, рейтинги у книжкових спільнотах.

Це допомагає зрозуміти, що буде цікавим українському ринку. Важливо й розрізняти бестселери (які швидко продаються і так само швидко забуваються) та лонгселери (які стабільно купують роками).

Які найбільші проблеми були на старті? Найважче було подолати "бар'єр входу": знайти правильні контакти, налагодити комунікацію з агентами, зрозуміти логіку ринку прав. Друга проблема — конкуренція.

На будь-яку цікаву книжку претендують одразу кілька видавництв, і виграти в цій боротьбі складно. Нагадаємо, українка поскаржилася на високу ціну нового детектива Джоан Роулінг.