"Порахують не всіх": навіщо в Україні проводити електронний перепис населення під час війни

А під час війни, порахувати всіх українців просто неможливо. В Україні знову заговорили про електронний перепис населення.

За словами міністра цифрової трансформації Михайла Федорова, країна готова до "нульового" кроку в цьому напрямку — провести верифікацію необхідної інформації та реєстрацію перепису.

Крім того, фахівці вже впровадили IT-систему, яка дає змогу збирати інформацію альтернативними шляхами і в режимі реального часу отримувати дані з цифрових носіїв.

"Сьогодні в нас є чітке розуміння, як робити сучасний перепис населення, щоб менше людей ходили по квартирах, і максимум усе було зібрано в режимі онлайн, або людина могла додати усю інформацію через "Дію" в кілька кліків.

Тому ми готові до перепису населення", — зазначив Федоров. Перепис населення в електронному форматі, хоча і здається, на перший погляд, проривним кроком, викликає певний скепсис у демографів.

За словами директора Інституту демографії та соціальних досліджень НАН України Елли Лібанової якісний облік можна провести тільки віч-на-віч. "Що таке електронний перепис населення? Якщо йдеться про перепис онлайн, у світі так не роблять.

Навіть там, де є система реєстрів демографічних, все одно час від часу проводять живі опитування. Це важливо, тому що перепис включає близько 30 запитань. І є питання, відповіді на які не можна отримати з інших джерел. Наприклад, якою мовою ви говорите.

Інформації із соцопитувань недостатньо. Нам потрібна диференціація за віком, статтю, етнічною приналежністю. Це світова практика, і не думаю, що ми розумніші за всіх", — міркує в бесіді з Фокусом Лібанова. Експерт додає, що фахівці мають питання і до технічної частини.

Наприклад, як залучити населення до перепису онлайн? Адже не кожен готовий витратити щонайменше пів години, відповідаючи на запитання в "Дії". Крім того, не всі українці користуються застосунком, і навіть не в кожного є для цього смартфон.

Особливо, що стосується більш вікового населення країни.

Лібанова додає, що провести перепис населення під час війни неможливо, тому що оцінити кількість людей, їхній вік, місце проживання і великий обсяг іншої інформації вдасться тільки на повністю підконтрольних територіях України.

"Потрібно виключити також прифронтові території. І тоді виникає питання, який сигнал ми посилаємо людям, які живуть на окупованих територіях? Вони не українці? Також я не впевнена, що ми отримаємо достовірну інформацію про чоловіків призовного віку.

А що робити з тими, хто виїхав за кордон через війну? Так, ці люди оформили тимчасовий захист, але я не впевнена, що всі вони живуть там, де зареєстровані. Крім того, не думаю, що нам дадуть доступ до цієї інформації.

І найголовніше — навіщо це робити? Зараз за допомогою технологій можна оцінити чисельність населення і віковий склад. Але тут теж відкритим залишається питання про чоловіків призовного віку. Решту можна зробити тільки після завершення війни", — підкреслила Лібанова.

Експерти у сфері кібербезпеки кажуть Фокусу, що теоретично провести електронний перепис населення нескладно, якщо йдеться про кількість людей, які зараз проживають в Україні. Подібний експеримент влада випробувала 2019 року.

Йшлося про електронну оцінку населення під керівництвом тодішнього міністра Кабміну Дмитра Дубілета. Ексчиновник називав традиційний офлайн-облік занадто дорогим.

Під час оцінки використовували три методи: зокрема, дані мобільних операторів, соцопитування, інформацію з держреєстрів. Соціологи були не в захваті від експерименту.

Електронна система перепису населення, на думку фахівців, має бути побудована на сучасних технологіях, порівнянних за складністю з так званим "штучним інтелектом".

Така система має зробити правильний висновок, отримавши дані з бази реєстрації місця проживання, бази народження-смерті, реєстрації-розірвання шлюбу, даних податкової, прикордонників, військкомату, ЖЕКу, фіскальних чеків, декларацій, судів, транспортних компаній і безлічі інших.

Але вже на цьому етапі виникає безліч запитань. По-перше, не всі дані оцифровані. По-друге, що робити з українцями, які під час війни тимчасово проживають за кордоном.

Вони одружуються, на світ з'являються діти, при цьому не завжди цю інформацію реєструють у консульських установах. "Такі системи найскладніше надійно захистити.

Система "електронного перепису населення" матиме доступ до максимальної кількості баз даних, тому буде надзвичайно привабливою ціллю для злочинців усіх мастей, починаючи від шахраїв і закінчуючи ворожими спецслужбами.

А як вітчизняні чиновники вміють захищати бази даних — ми всі знаємо, що безліч підпільних майданчиків і ТГ-каналів продають багато різних баз даних.

Наприклад, у січні 2022 року стався масштабний "злив" 30 Гб даних із "Дії", якого в Мінцифрі досі навіть не визнали", — міркує в бесіді з Фокусом експерт із кібербезпеки Костянтин Корсун.

Експерт зазначає, що більшість державних реєстрів працюють на базі застарілих технологій, а інформацію з них регулярно "зливають" і продають на чорному ринку.

Крім того, немає інформації про ступінь досконалості самої системи електронного перепису: на яких принципах, алгоритмах, підходах, технологіях вона побудована.

І чи існує, наприклад, можливість оператору системи самостійно вносити зміни в результати "електронного перепису". Щоб унеможливити таку можливість, він має бути повністю прозорим для всіх. А ось із цим у сучасній Україні великі проблеми.

Нагадаємо, Державна служба статистики України проводила облік населення 2001 року. За правилами ООН, перепис проводять кожні 10 років, але з 2011 року процес переносили кілька разів — спочатку через брак бюджетних коштів, потім через війну РФ проти України.

Черговий перепис населення планували провести в лютому 2023 року.

Президент України Володимир Зеленський говорив, що облік населення проведуть за підтримки компанії Apple, а за електронним переписом піде впровадження електронного голосування на виборах, але через повномасштабне вторгнення Росії від планів відмовилися.