Зупинять ракети та дрони. Що таке засоби РЕБ і яку роль вони відіграють у війні з Росією

Однак війна ведеться не лише за допомогою ракет, танків, винищувачів, есмінців та дронів. У невидимому і невідчутному електромагнітному спектрі кипить справжнісінька битва за свободу нашої країни.

Фокус розповість докладніше, як працюють засоби радіоелектронної боротьби (РЕБ) і яким чином вони здатні позбавити переваги ЗС РФ (чи іншого агресора). Так звана електронна війна ведеться із використанням електромагнітного спектру.

Її основними "бойовими одиницями" є інфрачервоні датчики, радари, радіотехніка. Всі вони використовуються для виявлення ворожої техніки або живої сили, захисту від них, а також підтримки зв'язку власних військ.

Однією з важливих завдань РЕБ є створення перешкод, щоб противник не зміг скористатися сигналами зв'язку між бойовими підрозділами, або між технікою та її операторами.

Перевага систем електронної боротьби в тому, що вони можуть працювати на суші, на морі, у повітрі й навіть із космосу.

Залежно від завдань, технології РЕБ здатні забезпечувати військовим: Під час таких атак використовується електромагнітна зброя або зброя спрямованої енергії, що здатна впливати не тільки на "електронну начинку" техніки противника, але й на його живу силу.

Ця зброя здатна значно знизити боєздатність ворога та навіть знищити його. Системи РЕБ можуть викликати перешкоди у роботі радіолокаційних приладів.

Також під час електронних атак застосовуються ракети або бомби, здатні вловлювати певний сигнал, визначати необхідну траєкторію і завдавати удару по цілі, якою може бути, наприклад, система зв'язку.

Системи протидії ворожим РЕБ зазвичай складаються з набору спрямованих інфрачервоних засобів протидії.

Це певний клас протиракетних систем, завдання яких полягає у захисті літаків ВПС від інфрачервоних самонавідних ракет, зенітних засобів із радіолокаційним наведенням. Інженери постійно удосконалюють ці системи.

Так, 2 роки тому компанія Israel Aerospace Industries презентувала систему радіоелектронної боротьби нового типу — Scorpius. Вона може на різній відстані порушувати роботу радарів та зв'язку кораблів, БПЛА і ракет, причому глушить електроніку в повітрі та на морі одночасно.

Підрозділи, що здійснюють підтримку РЕБ, займаються виявленням, перехопленням, ідентифікацією, визначенням розташування та/або локалізацією джерел навмисної та ненавмисної випромінюваної електромагнітної енергії.

Вони відповідають за своєчасне розпізнавання загроз та обслуговування систем РЕБ у польових умовах. Інакше кажучи, підрозділи займаються розвідкою, спостереженням та оперативним інформуванням польових командирів.

Підтримка РЕБ також передбачає розвідку сигналів, коли аналізуються та ідентифікуються перехоплені сигнали таких джерел, як мобільні телефони, радари, радіо- або мікрохвильовий зв'язок.

Розвідка сигналів поділяється на електронну та комунікаційну розвідки, під час яких аналізуються частоти, ширина смуг, модуляція та поляризація "здобутих" сигналів. Командування Сил підтримки Збройних Сил України також відповідає за ведення РЕБ.

Спеціалістів для Сил підтримки ЗСУ готують у спеціальних школах при навчальних центрах ЗСУ. Основними їх завданнями є ведення радіоелектронної боротьби та радіоелектронної розвідки.

Після вторгнення ЗС РФ на територію України було розгорнуто мобільні групи РЕБ, щоб ефективно протидіяти безпілотникам-розвідникам, баражуючим боєприпасам, комерційним дронам-камікадзе, що запускаються агресором.

На озброєнні українські захисники мають комплекси для виконання різних завдань, про які ми розповідали вище (списки засобів РЕБ можуть бути неповними, — ред. ).

Також наші інженери запропонували власні розробки так званих "окопних" РЕБ, собівартість яких не перевищує $1500, однак ці пристрої допомагають зберегти життя солдатів.

Прочитати про те, як працюють закордонні засоби РЕБ (а також вітчизняні портативні), ви зможете, перейшовши за посиланням. А ми розповімо трохи докладніше про українські розробки. Комплекси виготовляє компанія Proximus.

Обладнання розташовується в кузові пікапа, завдяки чому платформа є мобільною і має змогу прикривати сухопутні війська, "приземлюючи" російські БПЛА типу "Іноходець" (також відомий під назвою "Орлан-10").

Інженери вказують, що пристрій може запеленгувати безпілотник, навіть якщо він знаходиться на відстані 100 км, а в радіусі 20 км система глушить сигнал дрона. "Буковель-AD R4" може впоратися із сигналами, що передаються із супутників GPS, Galileo, Beidou та ГЛОНАСС.

Останньою системою активно користуються росіяни, оскільки це їх розробка. Придушивши сигнал, БПЛА втрачає зв'язок із супутником і збивається з курсу.

У такому разі він може полетіти у невідомому напрямку, повернутися на базу або впасти на землю (все залежить від моделі безпілотника і того, як його запрограмовано, є він керованим чи автономним, — ред. ).

Український комплекс може боротися із системами РЕБ російської армії, деякими типами зброї, що самонаводиться. Розгортається комплекс за лічені хвилини. У лінійці Proximus є стаціонарна "Буковель", що встановлюється на тринозі.

Компанія "Трітел" у 2020 році обладнала свою систему "Нота" багатофункціональною радіолокаційною станцією з цифровою антенною решіткою, за розробку якої відповідає підприємство "Арсенал". Цей комплекс, як і "Буковель", також встановлюють на автомобіль.

Платформою для нього слугує броньований Козак-2, але також його можна розгорнути на землі за допомогою триноги. Варто зазначити, що обладнання оснащене двома типами антен: спрямованими та всеспрямованими (круговими).

Спрямовані антени працюють по конкретному вузькому сектору, а кругові забезпечують загальне прикриття стаціонарних об'єктів.

Після виявлення загрози комплекс автоматично вмикається і пригнічує сигнали цілі, а решту часу перебуває у пасивному режимі очікування, завдяки чому агресор не може його відстежити.

Дальність виявлення безпілотника становить 20 км, при цьому сигнал глушиться, коли дрон перебуває за 15 км від "Ноти". Мобільний зв'язок може бути перерваний на відстані до 1 км.

Засіб РЕБ "Нота" націлюється на російські БПЛА, мережі стільникового зв'язку будь-яких стандартів, протидіє засобам РЕБ ЗС РФ та контрбатарейним радарам.

Комплекс радіоелектронної боротьби "Мандат-Б1Е" (Р-330УМ) розроблено Науково-виробничим комплексом "Іскра" (входить до складу "Укроборонпром").

Він допомагає українським військовим виявляти та пригнічувати короткохвильові та ультракороткохвильові лінії зв'язку з фіксованими робочими частотами, а також лінії, що мають програмну перебудову робочої частоти та загороджувальні перешкоди. Дальність його дії — 60 км.

До складу комплексу входять: Наприклад, станція Р-330КВ1М викликає перешкоди короткохвильового радіозв'язку, у результаті противник втрачає комунікацію зі своїми частинами, навіть якщо вони розташовані один від одного на відстані у кілька десятків кілометрів.

Основною перевагою Р-330КВ1М є можливість глушити короткохвильові радіостанції будь-якого типу та працювати в умовах активних радіоперешкод. Ця станція здатна працювати як у складі "Мандату", так і автономно. Платформою для цього великого засобу РЕБ є КрАЗ-6320.

Розробка "Укрспецтехніки" — комплекс "Полонез", який включає кілька станцій і призначений для боротьби з БПЛА, а також для розвідувальних місій.

У його складі: Цей засіб ведення електронної війни може також передавати інформацію про виявлені БПЛА через командний центр іншим службам. Усі системи комплексу взаємодіють завдяки спеціальному програмному забезпеченню, розробленому для "Укрспецтехніки".

Лінійку комплексів під назвою "Анклав" також розробляє холдинг "Укрспецтехніка". Комплекси заважають дронам приймати сигнали від навігаційних систем на кшталт ГЛОНАСС та GPS, засмічують канали керування та телеметрії.

В результаті ані БПЛА, ані високоточні боєприпаси не можуть досягти своїх цілей, принаймні коректно. У лінійку входить засіб РЕБ "Анклав-Малюк", що є мініатюрою "Анклаву". Його застосовують за умов міських боїв.