Долар по 110 рублів і вище: що це означає для війни в Україні

Курс по 110 — це не "кінець російської економіки". Це й бажання якось звести бюджет і адаптуватися. Але це не тільки про адаптацію. Це ще й фіксація рівня перегріву економіки та її вразливості до все нових і нових подразників.

У нас часто доводиться читати від фракції "помиральної ями": ось бачите, жах який, економіка Росії зростає під час війни. Тут і санкції погані, і Путін геній, і все тлін. Але з цим взагалі дуже непросто. Бо питання — у ціні зростання.

Дедалі більше ознак вказують на перегрів економіки, що в умовах війни може стати фатальним. Зараз трохи поясню. Перегрів економіки — це стан, коли темпи зростання перевищують потенціал, який може забезпечити стабільний розвиток.

Коли у вас зростання відбувається не через обʼєктивні чинники (збільшення кількості робочої сили, нових технологій, приватних чи державних інвестицій у продуктивну економіку), а завдяки спекуляціям, надуванню кредитного портфеля чи неповоротних державних витрат (на війну, наприклад, а не на освіту).

Зазвичай перегрів супроводжується високою інфляцією, дефіцитом робочої сили, зростанням витрат бізнесу і нестачею ресурсів для подальшого розширення виробництва. В результаті такі економіки стають вразливими.

Чим зазвичай перегрів завершується? Неконтрольованим крахом і подальшою стагнацією. Як це було перед Великою депресією, у Японії перед настанням доби дефляції, перед кризою 2007-2009 рр. Гадаю, українці добре памʼятають, як це працює.

У випадку Росії, ключовими ознаками перегріву є: На початку війни економіка РФ змогла адаптуватися завдяки накопиченим резервам, високим цінам на енергоносії та експорту в Індію і Китай. Однак у довгостроковій перспективі цей ресурс вичерпується.

І через санкції, і через дефіцит технологій, і через диспропорції в економіці. Власне, вся політика Набіулліної — вона про спроби стримати цей перегрів. Висока ставка — лише один з інструментів.

Тому в неї й загострення з Чемезовим зараз, бо той, як представник "оборонки", хоче більше грошей. І не тільки на виробництво зброї. А й на всілякі експерименти. І саме тому Ельвіра Сахіпзадівна вже два місяці активно говорить про те, що економіку треба охолоджувати.

Навіть "фактор СВО" згадує. Для РФ, яка намагається одночасно підтримувати шалений військовий темп та економічну стабільність, відсутність "охолодження" призведе до повної катастрофи.

Звісно, нам було б корисніше, щоб санкції могли бути суворішими та щоб це все впало ще у 2022-2023 рр. , але цього не сталося. РФ вдалося застрибнути у середньостроковий цикл, та цей ресурс поступово добігає свого кінця.

Так от, щоб економіка уникнула колапсу, треба скоротити військові витрати, послабити тиск на ринок праці, зменшити тиск "військового лобі" на ЦБ тощо. Звісно, в умовах війни всього цього не буде.

Для РФ вихід із цієї пастки можливий лише після закінчення війни, зміни влади та повернення до співпраці із Заходом, якому економічна стагнація РФ не потрібна. Але за Путіна цього не станеться, навіть якщо війна в Україні так чи інакше завершиться.

Ну, і наостанок я нагадаю, що ми маємо бути нескінченно вдячні нашим партнерам за економічну підтримку у вигляді грошей і доступу на їхні ринки. Саме це дозволяє нам економічно триматися цілком пристойно.