Російський дезертир розкрив військові таємниці охорони ядерної бази в РФ

Колишній офіцер російської армії, який служив на військовій базі, де міститься ядерна зброя, розповів про роботу на секретному об'єкті і про те, як у день повномасштабного вторгнення ЗС РФ до України, вся військова база була приведена в бойову готовність. Про це пише ВВС.

Російський військовий називає себе Антоном. З журналістами він погодився поспілкуватися в секретному місці за межами РФ. Антон був офіцером на надсекретному об'єкті з виробництва ядерної зброї в Росії.

Він показав журналістам документи, що підтверджують його частину, звання і базу. Журналісти BBC зазначають, що не можуть провести незалежну перевірку всіх описаних ним подій, хоча вони й перегукуються із заявами Росії того часу.

Антон розповів, що через три дні після введення військ на територію України Володимир Путін оголосив, що російські сили ядерного стримування переведені на "особливий режим бойової служби".

Антон каже, що бойову готовність було оголошено в перший день війни, і стверджує, що його підрозділ був "замкнений всередині бази". "До цього в нас були тільки навчання. Але в день початку війни зброя була повністю готова.

Ми були готові вивести сили в море і в повітря і, теоретично, завдати ядерного удару", — каже колишній офіцер російських ядерних сил. Він зазначає, що всі новини на військовій базі вони могли отримувати тільки завдяки телебаченню і толком не розуміли, що відбувається.

"Я толком не розумів, що все це означає. Я автоматично виконував свої обов'язки. Ми не воювали, ми просто охороняли ядерну зброю", — Антон додав, що режим підвищеної готовності було скасовано через два-три тижні.

Свідчення Антона дають уявлення про секретну внутрішню роботу ядерних сил у Росії. Військовослужбовці вкрай рідко спілкуються з журналістами. "Там дуже суворий відбір. Усі — професійні солдати, призовників немає.

Усіх постійно перевіряють і перевіряють на детекторі брехні. Зарплата набагато вища, а на війну війська не відправляють. Вони там, щоб або відбити, або завдати ядерного удару", — пояснює він.

Колишній офіцер російської армії каже, що життя на військовій базі було під суворим контролем. "У мої обов'язки входило стежити за тим, щоб підлеглі мені солдати не брали телефони на ядерну базу. Це закрите суспільство, там немає чужих.

Якщо ви хочете, щоб батьки приїхали, вам потрібно подати заявку в Службу безпеки ФСБ за три місяці", — пояснює він. Солдати, які охороняють ядерну базу, проходять спеціальну підготовку.

Антон входив до складу підрозділу безпеки бази — сил швидкого реагування, які охороняли ядерну зброю. "У нас були постійні тренувальні вправи. Час нашої реакції становив дві хвилини", — каже він із ноткою гордості.

За даними Федерації американських учених, у Росії є близько 4380 діючих ядерних боєголовок, але тільки 1700 з них "розгорнуті" або готові до використання. Усі держави-члени НАТО в сукупності володіють аналогічним числом.

Також є побоювання, що Путін може вирішити розгорнути "нестратегічну", часто звану тактичною, ядерну зброю. Це менші ракети, які зазвичай не викликають широкомасштабних радіоактивних опадів.

Лише минулого тижня Путін ратифікував зміни в ядерній доктрині — офіційні правила, що визначають, як і коли Росія може запускати ядерну зброю.

У новій доктрині йдеться про те, що Росія може здійснити запуск, якщо зазнає "масованого нападу" звичайних ракет з боку неядерної держави, але "за участю або підтримки ядерної держави".

Деякі західні експерти припускають, що більша частина озброєння країни збереглася з радянських часів і може навіть виявитися непрацездатною. Колишній офіцер ядерних сил відкинув цю думку як "вкрай спрощену точку зору так званих експертів".

"Можливо, у деяких районах є застарілі види зброї, але країна володіє величезним ядерним арсеналом, величезною кількістю боєголовок, включно з постійним бойовим патрулюванням на суходолі, на морі та в повітрі", — заявив Антон.

Ядерна зброя Росії повністю працездатна і готова, стверджував він. "Робота з підтримання ядерної зброї ведеться постійно, вона не припиняється ні на хвилину", — заявив Антон.

За його словами, незабаром після початку повномасштабної війни йому віддали, за його словами, "злочинний наказ" — проводити лекції зі своїми солдатами, використовуючи вельми конкретні письмові інструкції.

"Вони сказали, що українські мирні жителі — це комбатанти і їх слід знищити! Для мене це була червона риска — це воєнний злочин. Я сказав, що не буду поширювати цю пропаганду!" — заявив він.

Старші офіцери винесли Антону догану, перевівши його у звичайну штурмову бригаду в іншій частині країни. Йому сказали, що його відправлять на війну.

Ці підрозділи часто вирушають у бій як "перша хвиля", і низка російських дезертирів розповіли BBC, що "порушників спокою", які виступають проти війни, використовували як "гарматне м'ясо".

Перед відправленням на фронт Антон підписав заяву про відмову від участі у війні і на нього було заведено кримінальну справу. Він показав журналістам документи, що підтверджують його переведення до штурмової бригади і деталі кримінальної справи.

Потім він вирішив втекти з країни за допомогою волонтерської організації для дезертирів. "Якби я втік із бази ядерних військ, то місцеве управління ФСБ відреагувало б рішуче, і я, ймовірно, не зміг би покинути країну", — сказав він.

Однак він вважає, що через переведення його у звичайну штурмову бригаду система допуску до секретної інформації вищого рівня дала збій.

Волонтерська організація "Ідіть лісом", що допомагає російським дезертирам, повідомила журналістам BBC, що кількість дезертирів із російської армії, які звертаються по допомогу, зросла до 350 на місяць. Ризики для тих, хто тікає, також зростають.

Принаймні одного дезертира було вбито після втечі за кордон, і було кілька випадків, коли чоловіків силоміць повертали в Росію і віддавали під суд.

Хоча Антон покинув Росію, він каже, що спецслужби все ще шукають його там: "Я вживаю запобіжних заходів тут, працюю неофіційно і не з'являюся в жодних офіційних системах".

Він каже, що перестав спілкуватися зі своїми друзями на ядерній базі, бо міг наразити їх на небезпеку: "Їм доведеться пройти перевірку на детекторі брехні, а будь-який контакт зі мною може призвести до кримінальної справи".

Але він не має жодних ілюзій щодо того, якому ризику він сам піддає себе, допомагаючи іншим солдатам тікати. "Я розумію, що чим більше я це роблю, тим вища ймовірність, що вони спробують мене вбити", — резюмував він.