Умови для нелегального ринку тютюну з початком війни стали кращими, — експерти Інституту майбутнього

Після початку повномасштабного вторгнення Росії умови для розвитку нелегального ринку тютюну лише покращилися, а заходи, яких вживають державні органи для боротьби з цим явищем, є малоефективними.

В результаті втрати державного бюджету від функціонування тіньового ринку тютюнових виробів продовжать залишатися високими: якщо в 2022 році вони оцінювалися в 19,1 млрд грн, то 2023-го можуть сягнути 22 млрд грн.

Про це йдеться у дослідженні "Нелегальний ринок тютюнової продукції в умовах повномасштабної війни: виклики та загрози", яке напередодні представив Український інститут майбутнього, передає "Цензор. нет".

"Прогалини у роботі української системи правоохоронних органів після початку повномасштабного вторгнення РФ дозволили учасникам нелегального ринку тютюнової продукції швидко наростити виробництво і розширити збут своєї продукції.

Водночас падіння купівельної спроможності споживачів спонукало їх частіше обирати нелегальні, але дешевші сигарети. У підсумку частка нелегальної тютюнової продукції в Україні у 2022 році рекордно зросла, сягнувши 19,9% всього ринку", — йдеться в дослідженні.

Причинами зростання нелегального ринку автори називають невідповідність між рівнем оподаткування та доходами населення, мінливість та непрогнозованість регуляторної політики, невідповідність покарання масштабам нелегальної діяльності, зокрема, відсутність координації серед правоохоронних органів щодо боротьби з контрабандою і контрафактом.

А відповідальність за незаконне виготовлення та збут сигарет неспівмірна з фінансовою вигодою для організованих злочинних груп, що обумовлює низьку результативність боротьби з виробниками та "великими" постачальниками незаконної продукції.

Крім того, підвищення податкового навантаження на тютюнові вироби випереджає зростання доходів споживачів, додають автори дослідження.

Згідно з дослідженням, після вторгнення Росії різко зросла частка тютюнової продукції, нелегально виробленої в Україні: контрафакту (підробок) та сигарет без акцизних марок із маркуванням Duty Free або для експорту, які незаконно реалізуються на внутрішньому ринку без сплати податків.

У 2022 році частка такої продукції на ринку зросла до 11,7% всього обсягу ринку. Популярними каналами збуту нелегальної тютюнової продукції залишаються стихійна торгівля та ринки, де реалізується близько третини усього її обсягу.

Однак найбільше – 63% усіх нелегальних сигарет – у 2022 році продавалися в кіосках і магазинах.

Серед рекомендацій експертів — затвердження нової Стратегії протидії незаконному обігу підакцизних товарів, яка має передбачати запровадження зваженого підходу до питання підвищення акцизів з урахуванням динаміки доходів та купівельної спроможності населення.

Крім того, автори вважають, що слід створити ефективний єдиний центр, який відповідатиме за координацію роботи різних правоохоронних органів, залучених до протидії незаконному виробництву та обігу підакцизної продукції, посилити відповідальність порушників у сфері незаконного обігу підакцизних товарів та впорядкувати сфери відповідальності різних правоохоронних органів, залучених до розслідування таких справ.

Попри ухвалення закону про заборону виробництва в Україні сигарет з маркуванням Duty free на час воєнного стану, слід ухвалити рішення, яке дозволить вирішити цю проблему і після його завершення.

На думку авторів, потрібне посилення контролю за імпортом і обігом тютюнової сировини, а також обладнання для виготовлення сигарет, а також спрощення та систематизація процедури блокування каналів розповсюдження нелегальної продукції через інтернет і посилення контролю за зберіганням та знищенням конфіскованої тютюнової сировини, тютюнових виробів та обладнання "Ми не робимо "домашньої роботи".

Через це держава втрачає величезні кошти", — наголосила Галина Янченко, народний депутат, під час презентації доповіді. Крім того, вона зазначила, що готова виїжджати з правоохоронцями на рейди, аби зменшити кількість тютюнового контрафакту в Україні.

У свою чергу наплив тютюнового контрафакту не лише зменшує державну казну, а й дуже боляче б’є по репутації України на міжнародній арені, переконана Оксана Швець, керівник напрямів "Оподаткування", "Митна політика" Американської торговельної палати в Україні.

Аби ситуація покращилася держава має не лише почути про цю проблему, а й зробити реальні, а не імітаційні, кроки для боротьби з контрафактними тютюновими виробами, переконаний Вадим Денисенко, виконавчий директор Українського інституту майбутнього.