Фермери в бронежилетах доїли корів: але Україна виграє економічну війну, — The Economist

Навіть галузі, які вважаються критично важливими, можуть захистити лише половину працівників від потрапляння на фронт.

Найняти більше жінок складно: майже стільки з них виїхали за кордон, скільки чоловіків перебуває на передовій або повернулися нездатними працювати, — зауважив Гліб Вишлінський із Центру економічної стратегії.

У перші шість тижнів повномасштабного вторгнення колони російської техніки стояли біля дороги поблизу з сільськогосподарським комплексом фермера з Прилук Михайла Травецького. Про це пише The Economist. Його ферма опинилася в сірій зоні.

Місцеві жителі вели стрілецькі бої, а йому доводилося доїти своїх корів у бронежилеті з поставленим поруч автоматом. Підприємство постійно пристосовувалося до нових складнощів.

Коли Росія вперше обстріляла українську енергетичну систему, холодильні установки та спеціальні машини для перероблювання молока не діяли. Фермеру довелося змінювати напрямок діяльності — виробляти кисломолочні продукти, сири тривалого зберігання, такі як фета.

Але коли заможні сім'ї виїхали, він знизив ціни й почав постачати продукцію пенсіонерам, які залишилися. Українська економіка здебільшого пристосувалася до нових військових реалій, хоча й на чверть скоротилася порівняно з 2021 роком.

Але вперше з 2022 року, коли почалося повномасштабне вторгнення, вона певною мірою має здоровіший вигляд, ніж економіка ворога, зазначає видання. За прогнозами українського Центробанку, ВВП у 2024 році має зрости на 4% і на 4,3% — у 2025-му.

Національна валюта залишається стабільною, процентні ставки — на рівні 13,5%, на найнижчому рівні за 30 місяців. Для порівняння, у РФ ставки скоро сягнуть 23%, щоб зупинити падіння рубля. Становище банків виглядає крихким і ВВП, як очікується, зросте лише на 0. 5-1. 5% у 2025 році.

Але Україна стикається з сильними зустрічними вітрами: загостренням на фронті, скороченням внутрішніх ресурсів і Дональдом Трампом. Економічна історія України з 2022 року ділиться на три етапи. У першому були важкі бої, країна спішно намагалася загасити ці осередки.

Ввели воєнний стан, 14 мільйонів людей залишили свої домівки. Росія блокувала чорноморські порти, перекривши експорт України. Дії Центрального банку були підпорядковані військовим цілям.

У першій половині 2022 року він закрив половину державного дефіциту, запровадив суворий контроль за рухом капіталу і наповнив банки ліквідними активами. Інфляція різко зросла, а ВВП скоротився на третину.

На другому етапі Україна відбила наступ Росії на півдні країни в середині 2022 року. ВВП стабілізувався. Зернова угода зробила можливим експорт морем. Центральний банк повернувся до боротьби з інфляцією. На початку 2023 року Україна підписала угоду з МВФ.

У міру надходження допомоги валютні резерви відновилися. Контроль за капіталом послабили. Повернення макроекономічної стабільності дозволило уряду і компаніям захистити свої операції від війни. Одним із пріоритетів був захист виробничих активів від російських ракет.

У безпечніших західних регіонах було побудовано промислові парки. Експатріанти також отримували дохід з-за кордону: торік кожна десята нова фірма в Польщі була створена українцем. Ще одним завданням був перерозподіл ресурсів на військові потреби в умовах затяжної війни.

Державні видатки зросли більш ніж удвічі й тепер становлять дві третини ВВП порівняно з 41% 2021 року; тільки на оборону та безпеку припадає майже 30% ВВП. Деякі державні компанії провели капітальну реорганізацію.

"Нафтогаз" у 2023 році створив наглядову раду, до якої увійшли незалежні директори з великих європейських організацій.

У 2022 році компанія зазнала збитків у розмірі 79 млрд гривень (2,4 млрд доларів США), але в першій половині 2024 року отримала прибуток у розмірі 24 млрд гривень завдяки збільшенню видобутку газу та інвестиціям у зелену енергетику. Приватні компанії теж змінили свою політику.

Так, після захоплення російськими військами Маріуполя підприємець Віталій Лопушанський створив uadamage — AI-компанію, що аналізує супутникові знімки для побудови інтерактивних мап, на яких відображено всі зруйновані будівлі, дороги та мости.

Відтоді він наніс на карту понад 200 міст. Останнім кроком було збереження припливу твердої валюти. У липні 2023 року Росія відмовилася продовжувати зернову угоду.

Україна відповіла відкриттям власного морського коридору, забезпечивши його безпеку за допомогою кампанії морського стримування, в якій використовували безпілотники та ракети.

Це дало змогу відновити постачання не тільки зерна, а й металів і мінералів, другого за величиною експорту України. Ці заходи, разом із західною допомогою, не дозволили Росії позбавити Україну ресурсів і морального духу, необхідних для продовження боротьби.

Тепер починається третій етап, під час якого економіка країни стикається з найбільшими загрозами: гострою нестачею електроенергії, людей і грошей.

Попри постійні ремонтні роботи, країна може розраховувати менш ніж на половину з 36 гігаватів (гВт) генерівних потужностей, які були доступні до війни. Але Україна тепер більш підготовлена до подібних потрясінь.

У грудні було збільшено можливості імпорту електроенергії з ЄС майже на чверть, до 2,1 ГВт. Багато виробників харчових продуктів роблять з відходів біогаз, який використовується на місці. У багатьох фермерів також є дизельні генератори.

Середні підприємства часто мають у своєму розпорядженні газові установки, які іноді поєднують з вітровою та сонячною енергією. Промислові підприємства доповнюють все це імпортом, щоб уникнути катастрофічних відключень.

Стратегії подолання та поточні ремонти дадуть змогу утримати середній дефіцит електроенергії в країні до 6% від загального попиту 2025 року і до 3% 2026 року, зазначив Андрій Пишний, голова Нацбанку України.

Великі споживачі скаржаться на багаторазове збільшення цін на електроенергію з початку війни, навіть коли дефіциту немає.

Тимофій Милованов із Київської школи економіки вважає, що проблеми з електроенергією можуть скоротити зростання ВВП на один процентний пункт наступного року. Друга проблема — і найбільш гостра — це нестача робочої сили.

З 2022 року мобілізація, міграція і війна призвели до скорочення робочої сили більш ніж на одну п'яту, до 13 мільйонів осіб.

Попит високий: кількість вакансій досягла 65 000 на тиждень, порівняно з 7000 у перші тижні війни, але в середньому на вакансію подається лише 1,3 заявки, порівняно з двома у 2021 році. Заробітні плати зростають.

Міністерства економіки та оборони перетягують канат через мобілізацію: де знайти правильний баланс для майбутнього країни. Цивільне керівництво України досі відхиляло максималістські вимоги військових лідерів на шкоду лінії фронту. Простих рішень немає.

Тепер навіть галузі, які вважаються критично важливими, можуть захистити лише половину своїх працівників від потрапляння на передову.

Найняти більше жінок складно: майже стільки з них мігрували за кордон, скільки чоловіків перебуває на фронті або повернулися з нього нездатними працювати, сказав Гліб Вишлінський із Центру економічної стратегії. "Грошей не вистачає — третя проблема.

Невеликим фермам і фірмам складно взяти в борг для фінансування своєї діяльності. Фінансування довгострокових капітальних витрат практично неможливе. Різке зростання витрат на ведення бізнесу вдарило по прибутку", — зазначають автори публікації.

Мауро Лонгобардо, керівник місцевою філією ArcelorMittal, каже, що з початку війни він витратив 1 млрд доларів готівкою — тільки для того, щоб підтримувати свої потужності в робочому стані. Половина його сталеливарних заводів не працює.

Уряд також витрачає набагато більше грошей, ніж поповнює скарбницю. У 2025 році бюджетний дефіцит, за прогнозами, становитиме близько 20% ВВП. По суті, майже весь цей дефіцит — $38 млрд — фінансуватиметься із зовнішніх джерел.

У червні країни великої сімки погодилися на $50 млрд боргового пакета для України, який буде погашено завдяки замороженим активам РФ на суму €260 млрд. Україна, ймовірно, зможе вижити без американських коштів у 2025 році.

"Разом із траншем у розмірі 18 млрд євро, який ЄС погодився надати в рамках попередньої програми, внески інших членів великої сімки закриють прогалину, залишену дядьком Семом", — пояснив Дімітар Богов з Європейського банку реконструкції та розвитку.

Україна також має здорові валютні резерви. За прогнозами, вони зростуть до 43 млрд доларів — п'ятимісячного імпорту — до кінця 2024 року. Однак, якщо Америка піде, Україна може опинитися в скрутному становищі у 2026 році.

Політично слабкі уряди ЄС можуть натрапити на труднощі в оплаті ще одного великого рахунку. А здатність України збирати більше у себе вдома обмежена: пропозицію про підвищення податків на 4-5% ВВП було відкликано цього літа після різкого опору.

Розвиток подій на полі бою може викликати складнощі ще до 2026 року. Проте представники бізнесу висловлюються з обережним оптимізмом. Фермер Травецький каже, що цього року він отримав невеликий прибуток, перший відтоді, як зайнявся фермерством.

І подумує про запуск нової лінії сиру пармезан. "Я пройшов навчання і знаю рецепт, — каже він, але додає, що перешкоди залишаються страшними. — Спробуйте зробити це, коли у вас немає електрики 12 годин на день". Нагадаємо, що Генштаб підтвердив ураження Новошахтинського НПЗ.