Автомобілі, прикраси, делікатеси, туризм: чи готові українці до обмежень під час війни

Щодо життя в умовах війни існують дві полярні думки. У той час, як одні кажуть про необхідність в усьому себе обмежувати, інші впевнені, що мають жити "на повну" попри воєнний стан та обстріли.

На чиєму боці економісти й чому вони вважають, що держава не повинна обмежувати споживача у його бажанні купувати товари та сплачувати за послуги? Нещодавнє дослідження Рейтингу спробувало з'ясувати, думку суспільства щодо того, наскільки доречно зараз жити повноцінним життям та ні в чому собі не відмовляти.

Респондентів запитали, який вислів їм ближче — "під час війни потрібно суттєво себе обмежувати в розвагах і покупках" або "потрібно намагатися жити повноцінним життям".

Про це пише Фокус у матеріалі "Купувати усе чи обмежувати себе: який вибір доводиться робити українцям під час війни". Прихильників обмежень (60%) виявилося майже вдвічі більше, ніж тих, хто хотів би жити як завжди (36%).

Цікаво, що ця пропорція майже не змінилася з червня 2022-го, коли відповіді розподілилися у співвідношенні 59% на 36%. Респонденти розділилися за віком та доходами: цілком очікувано молодші й забезпечені значно більше хочуть жити повноцінним життям, ніж старші і бідніші.

Залежно від регіону, віку, типу поселення та доходу більш схильними до обмежень виявилися жителі західної України (65%), громадяни віком 51+ (65%), мешканці сіл (62%) та малозабезпечені (69%).

Натомість значно менше бажаючих себе обмежувати виявилося серед мешканців Києва (53%), молодих людей 18-35 років (50%), мешканців міст (59%) та забезпечених (51%).

За результатами опитування прихильників обмежень (60%) виявилося майже вдвічі більше, ніж тих, хто хотів би жити як завжди (36%) Проте експерти не вважають, що такі результати свідчать про більшу патріотичність малозабезпечених чи, наприклад, громадяни віком 51+.

Скоріш за все, деякі казали неправду, бо не всі ж можуть та хочуть зізнатися, що не готові нічим поступитися навіть під час війни. До того ж, наприклад, у малозабезпечених просто немає грошей на "зайві" покупки та розваги, і патріотизм тут взагалі ні до чого.

Директор Економічного дискусійного клубу Олег Пендзин вважає, що результати цього дослідження не відображають фактичного стану речей.

На його думку, проблема сьогоднішнього українського суспільства полягає в тому, що на словах кожен за загальну мобілізацію та скорочення споживання, але лише доти, доки справа не торкнулася особисто його.

Аналітик Аналітичного центру "Об'єднана Україна" Олексій Кущ впевнений: відповіді респондентів дослідження більше відповідають не реальності, а стереотипам поведінки та старим ментальним кодам, які закладені в багатьох ще з часів СРСР.

"Якщо людина вважає, що зараз в економіці можна застосовувати методи, які працювали в період Другої світової війни — в усьому себе обмежувати, вводити картки і т. д. — можна сказати, що ментально вона все ще перебуває у тому періоді", — відзначив експерт у розмові з Фокусом.

По-перше, пояснює аналітик, навіть 80 років тому жорсткі обмеження запроваджували далеко не всі країни, задіяні у війні. Здебільшого обмеження стосувалися ресурсів, затребуваних воєнною промисловістю, але кафе та ресторани ніхто не закривав.

По-друге, якщо в період Другої світової війни більша частина ВВП формувалася промисловістю, яку можна було перевести на військові рейки, то зараз понад 60% українського ВВП формує третинний сектор економіки – торгівля та сфера послуг.

А цей сектор перевести на військові рейки неможливо. "Питання не в тому, буде споживач купувати нові речі чи ні, – каже Олексій Кущ.

— Поведінкова економіка говорить про те, що поведінка кожного споживача егоїстична: насамперед він хоче отримати найкращу якість за доступні для нього гроші.

Роль держави в цьому — не обмежувати бажання споживача, не закликати його донатити замість того, щоб купувати товари, а створювати фінансові інструменти для зростання економіки в наявних умовах. Насамперед — це додаткові податки на предмети розкоші".

Експерт наводить конкретний приклад: якщо людина хоче купити айфон, не треба їй заважати та розповідати, на що було б краще витратити ці гроші. Хоче — нехай купує, але при цьому сплатить податок на рівні 100% вартості айфону. А отримані кошти підуть на оборонний бюджет.

Нагадаємо, глава Мінфіну Сергій Марченко закликав українців змінити свої звички та зменшити споживання імпортних товарів.