Газ, мінікотельні, біопаливо: чи битиме Росія по українським АЕС та чим можна їх замінити

Наслідки березневих російських атак на енергетичну інфраструктуру України вкрай масштабні, зазначають експерти.

Щодо головної мети обстрілів, націлених на енергетичні об’єкти, то припущення висловлюються різні — від часткового або тотального блекауту до більш активного використовування українських АЕС.

Як працюватимуть вітчизняні АЕС в умовах обмежених можливостей балансування та чи можливі удари РФ по потужностях атомних станцій? У відповідях на ці питання Фокус розбирався з експертами.

Під час обговорення основної мети березневих та квітневих ударів по енергетиці, думки експертів розділилися.

В той час як одні вважають, що метою ворога є повне знищення енергетичної інфраструктури, а також погіршення оборонно-промислового потенціалу України, інші кажуть, що план росіян може полягати в тому, щоб через суттєве пониження потужності маневреної генерації змусити активніше використовувати АЕС.

Фактично, кажуть експерти, в умовах дефіциту генерації у влади залишається два шляхи. Перший – берегти атомні станції та відключати промислових та побутових споживачів настільки, наскільки треба.

Другий – навантажувати більшою роботою АЕС, маневрувати ними – тобто, то розганяти, то зменшувати потужності, що може обернутися дуже поганими наслідками для блоків.

На думку директора Центру досліджень енергетики Олександра Харченка, мета березневої атаки росіян полягала в тому, щоб розділити енергосистему України на кілька частин і так спровокувати блекаут щонайменше на половині території країни.

Але, незважаючи на довге планування та комбіновану атаку (окрім фізичної атаки, росіяни одночасно провели кібератаку) їм це не вдалося.

А ось мету маневрувати блоками АЕС експерт вважає малореальною, бо розвантаження та навантаження блоків — це дуже довгий та непростий процес. Щодо працювання українських АЕС в умовах обмежених можливостей балансування, наразі великих проблем немає, каже Харченко.

"Зараз споживання в Україні перевищує можливості генерації атомними станціями, — зазначив експерт у коментарі Фокусу. — Тож справа, насамперед, у професійності диспетчирів "Укренерго", а в цьому в мене сумнівів немає".

Наразі в українській енергетичній системі немає великих дефіцитів чи профіцитів, і вона балансується імпортом З колегою погоджується директор енергетичних програм Центру Разумкова Володимир Омельченко. Він каже, що проблема є, але поки вона не критична.

"Так, зменшення балансуючих потужностей дійсно ускладнюють балансування, але наразі в енергетичній системі немає великих дефіцитів чи профіцитів, і вона балансується імпортом", — зазначив експерт.

На питання Фокусу, чи слід очікувати ударів ворога по атомним електростанціям, експерти відповідали стримано. Зокрема, Володимир Омельченко вважає, що виключати цього не можна. "Звісно ми всі сподіваємось, що вони хоча б не будуть бити по атомним електростанціям.

Проте ніхто не може оцінити сьогодні психічний стан ворога, який, судячи з усього, здатен на непрогнозовані та вкрай неадекватні вчинки", — зауважив експерт. На думку Олександра Харченка, ризик того, що РФ може завдати ударів по потужностях АЕС, мінімальний.

"Можливо битимуть по територіях станцій, по пристроям видачі. Враховуючи, що їх ракети не є точними, це високоризикована історія навіть для російських терористів. Адже в разі промаху наслідки будуть непередбачуваними", — зазначив Харченко.

Експерти кажуть, що нам терміново потрібно будувати малу генерацію.

На думку Володимира Омельченка, сьогодні ми маємо не тільки відновлювати енергосистему, але й завозити мініелектростанції, газові електростанції, будувати електростанції на біопаливі, займатися проектами з сонячної енергетики, міні-котельнями та вітровими електростанціями.

І все це потрібно робити вже зараз.

Експерти вважають, що газопоршневі мініелектростанції - це єдине рішення, яке можливе реалізовувати, наприклад, в таких містах, як Харків, який знаходиться під постійними обстрілами Олександр Харченко у розмові з Фокусом зауважив, що наразі у нас немає іншої можливості підтримати енергосистему, як використовувати газопоршневі та газотурбінні генерації, в залежності від міста та конкретних умов.

"Зокрема, газотурбінні мініелектростанції встановлювати під прямими ударами ворога важко: на це піде чимало часу, до того ж вони досить великі і тому одразу самі опиняться під ризиком удару, — пояснює експерт.

— Натомість газопоршневі мініелектростанції встановлювати простіше, а установки на 2-3 МВт можна розмістити навіть в підземних паркінгах та у метрополітені.

До речі, зараз це єдине рішення, яке можливе реалізовувати, наприклад, в таких містах, як Харків, який знаходиться під постійними обстрілами". На жаль, протягом останніх двох років прогрес по цих питаннях є мінімальним.

За словами експерта з енергетики Українського інституту майбутнього Андріана Прокіпа, одна із найбільших перешкод до будівництва нової генерації в минулі два роки – борги на балансуючому ринку.