Цінове обмеження на газ у ЄС, вибухи на газопроводах та російський тероризм

Але й тут РФ промахнулася 20 грудня на російській ділянці магістрального газопроводу "Уренгой – Помари – Ужгород" – у російському регіоні Чувашії – сталась розгерметизація, яка призвела до вибуху та пожежі.

  Вибух стався під час будівельно-монтажних робіт, які, за даними російського агентства "РИА Новости", проводила компанія "Газпром Трансгаз Нижній Новгород".

  Не секрет, що газогін "Уренгой – Помари – Ужгород" – єдиний маршрут постачання російського газу із Сибіру до Євросоюзу через територію України.  Трубопровід перетинає російсько-український кордон у районі станції "Суджа" у Курській області РФ.

Навіть цей факт наштовхує на думку, що даний інцидент скоріше за все, був зрежисований у Кремлі.   Ворожі мотиви простежуються наступні.

  Перший мотив - спробувати створити Україні проблеми в частині режимів транспортування газу для українських споживачів, зокрема генерації, й тим самим розширити інструментарій із блокування спроможностей нашої енергосистеми.

  Але тут агресор прорахувався: ми впораємось. Напевно це зрозумів й ворог, тому що на момент виходу цієї колонки не зафіксовано зміни режимів подачі російського газу в газотранспортну мережу України для подальшого транспортування європейським споживачам.

  Другий мотив – підтиснути ціни на газ у ЄС, доки не набув чинності прайскеп у 180 євро за мегават-годину (приблизно дорівнює $2100 за тисячу куб. м газу), який був ухвалений країнами Європейського Союзу 19 грудня, і поширюється на біржову торгівлю, але з 15 лютого 2023 року.

  Тут ворог розраховує максимально послабити у фінансовому плані наших союзників та пришвидшити темпи інфляції, поки цінові обмеження не введені.

Наприклад, за даними статистичного управління Німеччини (Destatis), у листопаді 2022 року промислова інфляція склала 28,2% – офіційно повідомило Федеральне статистичне управління, а у вересні мав місце історичний пік даного показника, який раніше фіксувався лише у 1949 році.

  У цьому контексті вкрай важливо звернути увагу на величину цінового обмеження та період запровадження.

З однієї сторони, таке рішення є певним прогресом, адже ще місяць тому обговорювалось цінове обмеження у 250 євро за мегават-годину, що еквівалентно $2600 за тисячу кубометрів природного газу.

Водночас з іншої сторони, протягом 2022 року лише сорок торгових днів біржові котирування природного газу на європейському ринку перевищували визначену стелю в 180 євро за мегават-годину.

  Тому доречно було б вдосконалити механізм обмеження ціни газу в ЄС через ухвалення трьох правок.   Перша правка – зробити прайскеп ще жорсткішим та прив’язати його до рівня 130 євро за мегават-годину, що еквівалентно $1400 за тисячу кубометрів природного газу.

  Друга правка – миттєве введення у дію цінового обмеження, без опції інерційного встановлення прайскепу за результатами триденного дослідження індикативів.   Третя правка – поширити дію цінового обмеження на всі механізми розрахунків.

Оскільки за поточною моделлю існує ризик різкого зменшення контрактів через біржовий механізм та збільшення частки позаринкового ціноутворення.

  Якщо механізм цінового обмеження у ЄС не буде вдосконалений, тоді існує доволі високий ризик повторення різних зрежисованих інцидентів на об’єктах газотранспортної інфраструктури.

  Важливо нагадати, що автором концепції міжнародного тероризму був колишній керівник зовнішньої розвідки Радянського Союзу Олександр Сахаровський, який обґрунтовував свої злочинні погляди наступним чином: "У сьогоднішньому світі неможливо застосовувати ядерну зброю, за таких обставин головним інструментом впливу має стати тероризм".

Судячи з усього, саме цей підхід перейняв російський тиран Володимир Путін.   У цьому контексті напрошується також припущення, що російська орда підготувала альтернативну пропозицію для ЄС: маршрут постачання російського газу через Білорусь.

Можливо, що саме 19 грудня це якраз і обговорювали білоруський диктатор Олександр Лукашенко та Путін.   Хай там як, але протиставити тероризму можна лише єдність цивілізованого світу, сучасне озброєння для Збройних сил України, а також обладнання для енергосистеми України.