«Зі 100 осіб — добровольців троє». Як відбувається мобілізація в Україні на шостий місяць повномасштабної війни — керівник ТЦК

Стало відомо, чому поменшало бажаючих добровільно вступити до ЗСУ і як відбувається розподіл призовників.

Після початку повномасштабного вторгнення Росії, до екс-військкоматів, які нині називаються територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки, ринули великі потоки добровольців, охочих вступити до лав ЗСУ. Нині їх кількість суттєво знизилась.

«Приходять [добровольці], але дуже-дуже мало. Усі черги в територіальні центри, які показують по телебаченню, — це черги людей, які хочуть отримати відстрочку, пройти медичну комісію чи мають якісь інші питання. Зі 100 людей добровольців буде приблизно троє.

А на початку агресії із кожної сотні лише троє приходили по довідки», — поділився очільник Дарницького ТЦК у Києві полковник Руслан Тригуб.

Він також пояснив, чому деяким добровольцям відмовляють у оперативній мобілізації і відправляють їх очікувати на мобілізаційне розпорядження: «Добровольців ми теж відправимо, однак самими лише добровольцями ми не зможемо виконати мобілізаційні завдання, які покладено на територіальний центр, тому викликають і інших людей, вручають повістки, звіряють облікові дані.

Мобілізація триває, запити надходять, тож ми призиваємо людей».

Полковник розповів, що спершу мобілізують осіб, які мають певний військовий досвід, тому що на їх підготовку витрачають набагато менше часу, ніж на навчання призовників «з нуля»: «Є військово навчений ресурс — це особи, які служили в армії.

Їх навчали, держава на них витрачала кошти, коли вони служили на строковій військовій службі (або в поліції чи у Службі безпеки). Їх не треба перенавчати — треба тільки нагадати те, що вони знають.

Людина може не хотіти служити, їй може хотітися бути вдома, у неї тут родина і таке інше. Є й люди, які не служили в армії, але бажають захищати державу.

Проте якщо є вимоги призивати навчений ресурс: людей, які вчилися на танкістів, артилеристів, стрілків, гранатометників, — то ми викликаємо насамперед саме їх».

Коли до ТЦК приходить військовозобов'язана особа, то при вивченні його особистих даних зважають на те, чи служив він раніше, яку цивільну професію має, чи є вона споріднена з якоюсь військовою спеціальністю.

Тобто якщо людина має великий досвід роботи механіком, то її розподілять ремонтувати військові автомобілі.

Також Тригуб запевнив, що також зважають на побажання призовника, ким би він хотів стати — танкістом, артилерістом тощо (якщо у нього немає досвіду та специфічних навичок, які можуть бути задіяні у іншій сфері).

«Якщо це бойова частина, то найпоширеніша спеціальність — стрілець, бо всіх насамперед навчають на стрільця. Зброя солдата — автомат, він мусить володіти цією зброєю та вміти стріляти з неї. А потім, уже під час служби, перенавчається на інші спеціальності.

Є багато професій, які не споріднені з військовою спеціальністю, тож певний відсоток людей іде не за професією і їм призначають військову спеціальність стрільця», — пояснив полковник.

Військовий вважає, що кількість бажаючих захищати країну в лавах армії пов’язаний з тим, що у людей згасає патріотизм: «Коли ворог був близько — тоді був більший патріотизм. Зараз ворог трохи далі, і, хоча він досі в нашій державі, люди вважають, що війна вже не в нас».

Також він пояснив, що жінкам не обов’язково чекати 1 жовтня, аби стати на військовий облік: «До цього перебували на військовому обліку ті, хто мав облікову спеціальність: лікарі, медсестри, низка інших військових спеціальностей.