Китай заплатив. Чому лідери Середньої Азії поїхали до Путіна на парад

Набагато перспективнішою для країн Центральної Азії є співпраця з Китаєм". Думка Раптовий приїзд кількох президентів на парад — це більше про гроші та про Китай, а не про союзництво.

Одним із наслідків війни проти України стала втрата впливу Російської Федерації у пострадянських державах. ОДКБ (Організація Договору про колективну безпеку) фактично розвалена, оскільки її члени вже не розглядають Росію як гаранта безпеки чи арбітра у суперечках.

Економічні проєкти на кшталт "митного союзу" та ЄвразЕС — також не актуальні. Санкції проти російської економіки стали останнім аргументом для згортання економічного партнерства з РФ.

Звичайно, певна співпраця залишається, і результатом візиту низки президентів на кремлівський парад можуть стати реструктуризація боргів або нові вигідні позики. Таке своєрідне "кохання за гроші". Набагато перспективнішою для країн Центральної Азії є співпраця з Китаєм.

У травні планується проведення у Пекіні саміту у форматі "5+1", на якому Сі Цзіньпін проведе переговори з лідерами п’яти держав.

Китай просуває свої інтеграційні проєкти: у сфері безпеки — це Шанхайська організація співробітництва, в економіці — ініціатива "Один пояс, один шлях".

За деякими даними, саме Китай міг попросити лідерів центральноазіатських країн відвідати парад у Москві, щоб інформаційно підтримати кремлівське керівництво.

У своєму виступі 9 травня Путін намагався проводити паралелі між Другою світовою війною та нинішнім російським нападом на Україну.

Він говорив про те, що у тій війні народи СРСР разом воювали проти нацизму, натякаючи, що візит низки президентів на парад він розглядає як вияв спільної позиції проти України та Заходу. Але тут пропаганда входить у протиріччя.

Адже вся ідеологія свята Перемоги базувалася на тому, що для СРСР війна була оборонною і народи згуртувалися після віроломного нападу нацистів. Зараз саме Росія виступає на темній стороні, сама напавши на сусідню мирну країну. Тому допомагати агресору ніхто не бажає.