Успіх України і дилема для Путіна: чи настане перемир'я до Великодня

Результати переговорів між США та Україною в Саудівській Аравії перевершили найбільш оптимістичні очікування. Перед початком цих переговорів журналісти запитали мене, що можна буде вважати найбільш позитивним результатом цих переговорів.

Я відповів, що це може бути досягнення спільної позиції з США в питанні припинення вогню як головного шляху завершення російсько-української війни, а також рішення США про повне відновлення воєнної допомоги та надання нам розвідувальної і супутникової інформації.

Щодо другого ймовірного результату я висловив певні сумніви. Американці можуть зняти частину обмежень на постачання нам зброї, але не всі, щоб зберігати можливість тиснути на нас і надалі в процесі мирних перемовин.

Але обидва позитивних результати переговорів у Джидді були оголошені після їх завершення.

Припускаю, що причина не тільки в конструктивності української сторони, що позитивно вплинуло і на американських переговорників, але і в тому, що рішення щодо зброї є інструментом тиску на росіян: або погоджуйтесь на припинення вогню, або США відновлять воєнну підтримку України.

Зараз є всі підстави вважати переговори в Саудівській Аравії успішними для української сторони, зокрема і тому, що не підтвердились (у всякому разі на цей час) тривожні очікування, що американці можуть схиляти нас до миру на російських умовах.

І зараз перед складним вибором опиняється Путін. Як зазначив держсекретар США Марко Рубіо, м’яч зараз на боці росіян.

Істерична реакція в російських соціальних мережах на результати переговорів у Джидді також опосередковано свідчить про успішність цих переговорів для України. В Московії явно цього не очікували.

Якщо м’яч на боці росіян, то як відповість Кремль? Для Путіна виникає складна дилема — Україна або Трамп.

Ще вчора він, мабуть, сподівався отримати і те, і інше — за допомогою Трампа схилити Україну до капітуляції, з часом відновити контроль над Україною, а паралельно домовитись з Трампом з різних тактичних, а можливо, і стратегічних питань. А зараз доведеться обирати.

Трамп хоче швидкого миру (припинення вогню) в Україні, на що погоджується українське керівництво. І Путіну треба обирати.

Якщо він все ще хоче тактико-стратегічного союзу з Трампом для посилення своїх геополітичних позицій і послаблення залежності від Китаю, тоді треба погодитись на припинення вогню і від претензій дотиснути Україну до капітуляції.

Якщо він, як і раніше, прагне перемоги над Україною, він має відмовитись від пропозиції про припинення вогню і продовжити війну проти України. Але це з високою ймовірністю зруйнує його ставку на велику гру з Трампом, на яку він, схоже, покладає певні надії.

Думаю, що з боку Путіна не буде однозначної відповіді (ні позитивної, ні негативної) на пропозицію перемир’я з боку США та України.

Кремль може висунути низку зустрічних вимог до України (для укладання домовленості про припинення вогню) і одночасно наполягати на початку мирних перемовин про укладання великої мирної угоди.

І в процесі цих переговорів продовжаться спроби звинуватити Україну в небажанні припинити війну і підставити нас перед Трампом. Питання про завершення війни ще далеко не вирішено. Але в будь-якому випадку нас очікує різка інтенсифікація переговорного процесу.

Найближчими днями це будуть переговори США з Росією, а потім, можливо, почнуться і прямі мирні переговори між Україною і Росією за посередництва США.

Схоже, Трамп таки спробує вийти на припинення вогню до пасхальних свят і зробити це головним здобутком перших 100 днів свого президентства. Автор висловлює особисту думку, яка може не співпадати із позицією редакції.