"Кожен день знищується техніка росіян": у Airlogix розповіли про створення нових БпАК Gor

Розробники вдосконалили розвідувальну модель і готують ударну, щоб вони працювали у парі та ще ефективніше уражали окупантів на полі бою під контролем українських військових.

Українська компанія Airlogix нещодавно створила оновлену версію безпілотних авіаційних комплексів (БпАК) Gor, які допомагають Силам оборони знищувати окупантів.

Засновник проєкту Віталій Колесніченко та керівник відділу маркетингу Віктор Локотков розповіли в інтерв'ю Фокусу, що змінилося та чого очікувати від цієї техніки у найближчому майбутньому. Коли почалася робота над Gor? Віталій Колесніченко: у квітні 2022 року.

Сама аеродинамічна схема, яку ми хотіли побудувати, була готова вже через два місяці, і тоді ми побудували перший літак. Але матеріали були ще не композитними. Через декілька ітерацій ми вже покращили матеріали й перейшли на композитні. Це було приблизно через півроку.

Як змінився Gor після оновлення? Віталій Колесніченко: Ми покращили систему зв'язку, внутрішньо його доопрацювали, оптимізували програмно-апаратну частину. Попрацювали також з резервною системою зв'язку, оновили, додали фішок.

Це дає змогу більш ефективно використовувати наш комплекс. Не можу розкривати багато деталей, але покращення стосується захисту безпілотника від ворожої РЕБ.

Чому військові зможуть ефективніше використовувати нові комплекси Gor? Віталій Колесніченко: Тому що вони стали більш стійкими до завад, які створюють засоби РЕБ. Завдяки цьому військові мають змогу працювати в умовах доволі інтенсивного радіопригнічення.

Які результати оновлений комплекс показав під час тестів? Віталій Колесніченко: Він працює стабільно, якість відео значно зросла за рахунок стійкості зв'язку. Тобто у екіпажів є можливість працювати з ще якіснішою картинкою і більш ефективно коригувати ведення вогню.

Чи змінювали оптику? Віталій Колесніченко: Ні. Востаннє оптичну систему ми заміняли десь рік тому. Ми почали використовувати ізраїльську оптику, і всі нею дуже задоволені, і ми, і військові, а це головне. Не було сенсу її змінювати, бо система працює і працює відмінно.

Хіба буває, що встановлюємо на різні борти різну комплектацію. Той самий виробник, але дешевші або дорожчі версії. Є денні камери, є денні з нічною камерою — тут вже залежно від потреб підрозділів та вибраної комплектації.

Якщо екіпажі працюють тільки вдень, то їм не потрібен літак з нічною камерою, яка коштує значно більше, і внаслідок цього можна зекономити. Комплекс сертифікований Міністерством оборони.

Чи довелося заново проходити сертифікацію після оновлення? Віталій Колесніченко: Коли робляться якісь фундаментальні зміни у комплексі, то можуть змінюватися і технічні умови. Якщо щось докорінно змінюється — треба знову проходити допуск до експлуатації.

У нас же зміни відбуваються у рамках наших технічних умов, тому у цьому не було потреби. Яку роботу виконує Gor? Віталій Колесніченко: Це тактичний розвідник з радіусом дії до 40 км.

В основному виконує розвідувальні місії для виявлення ворожої техніки, живої сили, засобів РЕБ, ППО і так далі. Потім — передача координат, спостереження і коригування роботи засобів знищення, наприклад, реактивної чи ствольної артилерії. Це його основне призначення.

Віктор Локотков: Ми точно знаємо, що кожен день за допомогою наших комплексів знищується техніка росіян. У серпні 2023 року Airlogix повідомила, що БпАК Gor здійснив 70 бойових вильотів.

Скільки бойових вильотів нараховується зараз? Віталій Колесніченко: Важко сказати, бо ті 70 вильотів були зроблені одним екіпажем з одним комплексом. Малось на увазі, що він доволі міцний і витримує навантаження, може працювати такий період часу.

Цей екіпаж досі працює і, наскільки мені відомо, задоволений комплексом. Скільки зараз зроблено бойових вильотів, я не знаю. Мабуть, сотні. Ми не отримуємо статистики, вона засекречена. Ви напевне маєте знати, скільки було виготовлено комплексів.

Віталій Колесніченко: Так, ми знаємо, скільки комплексів передані і зараз працюють, і це більше сотні літаків.

Які відгуки дають військові і чи виявили вони недоліки, які варто усунути? Віталій Колесніченко: Йде безперервний процес покращення, і він відбувається завдяки відгукам військових. Завжди є, що покращувати, надходять коментарі щодо нової версії комплексу.

Зараз вони вже більш мінорні, не такі фундаментальні, як були: пофарбуйте, відшліфуйте, посильте. В основному стосуються "софт" частини, а не "хард".

Літак сам по собі вже більш-менш сформований, як продукт, а його програмне забезпечення, яке використовує пілот, має певні нюанси, з ним ще треба працювати, покращувати інтерфейс і досвід користувача, додавати "софтові" фішки, і внаслідок цього покращувати, роблячи більш ефективним і простим у використанні.

Які у Airlogix плани на майбутнє? Чи розробляються нові технології та чи будете виготовляти ударні БПЛА? Віталій Колесніченко: Готується нова версія Gor, яка буде довше і далі літати, покращаться льотно-технічні характеристики системи, повністю оптимізується аеродинаміка.

Це природно, що так відбувається. Наступним етапом стане робота з іншими системами, які ми проєктуємо. Плануємо створити екосистему дронів, щоб БПЛА не сам по собі літав, а працював у мережі з іншими апаратами.

В тому числі й з ударними системами, якими ми займаємося, вони вже на стадії прототипів та випробувань. Віктор Локотков: Скоро росіянам буде трошки непереливки. Ми сподіваємося зараз дещо якнайшвидше зробити, щоб нищити їх активніше, більше і прицільніше.

Наше завдання зараз — використовувати найпередовіші технології, ми будемо сильно займатися програмним забезпеченням, щоб зробити майже автономну екосистему з мінімальним втручанням людей і з максимальною допомогою різних комп'ютерних систем.

Це і популярна зараз фраза: "штучний інтелект", хоча не завжди це саме ШІ, а просто якісь рішення комп'ютерних систем. Ми будемо використовувати різні такі рішення, щоб робота була максимально ефективною і вдалою.

Навіть коли оператор може щось не помітити під час розвідки, щоб системи йому підказали об'єкт, на який треба звернути увагу. Так само для коригування роботи ударних БПЛА, наших чи не наших, плануємо їх також залучати.

Ми дуже відкриті до співробітництва з іншими українськими компаніями, які займаються і БПЛА, і "софтом", з деякими вже співпрацюємо. Якщо іншим це цікаво, то хай звертаються.

Насправді треба розуміти, що в Україні дуже плідна робота між різними компаніями, ми працюємо над однією справою, наше завдання — зробити із поганих росіян якомога більше хороших росіян, якщо ви розумієте про що я.

І зробити це треба якомога швидше, щоб вигнати їх з нашої землі. А потім створити буферну зону, щоб вони ще не скоро знову дійшли до України, навіть якщо захочуть.

Ми до цього рухаємося у кількох напрямках, у нас є багато проєктів у розробці, і сподіваємося, вони найближчим часом будуть запущені і виконуватимуть ту роботу, яку потрібно. Щоб менше наших хлопців гинули на фронті.

Віталій Колесніченко: Вони працюватимуть в одній системі, тому будуть діяти у радіусі один одного. Але через те, що ми будемо оптимізувати розвідувальні дрони, то відстань буде змінюватися.

Чи правильно я уявляю: спочатку розвідувальний БПЛА вилетів, помітив якусь ціль, а потім ударний полетів і знищив її? Віталій Колесніченко: Саме так.

З чого наразі складається комплекс і як він має змінитися після подальших модифікацій? Віталій Колесніченко: Зараз це п'ять транспортувальних ящиків, три літаки, катапульта і наземна станція. Приблизно за десять хвилин можна повністю розгорнути його.

Це все можна закинути у бус. Дивлячись, як працює екіпаж — це може бути один літак, або всі три. Віктор Локотков: Це також залежить від позиції. Буває таке, що запустили літак, сховалися у бліндаж, машину замаскували — і нічого не має бути видно.

А буває, що з третьої лінії фронту працюєш, знаючи, що над тобою немає ворожих розвідників, тому розгортаєш все. І по колу кожен літачок пускаєш: один літає, один заряджається і один резервний. Цілодобово, 24 години можеш літати і контролювати якусь зону.

Віталій Колесніченко: Після оптимізації, я сподіваюся, буде вже чотири ящики, тому що безпілотник має стати меншим. Ми плануємо для нової версії можливість запуску з руки, зробити зробимо борт легшим та зручнішим для використання.

Бо запуск з катапульти потребує певних навичок пілотів. Треба також оптимізувати вагу літака, щоб покращити його льотно-технічні характеристики.

От ми цим займаємося, все для того, щоб пілоти могли максимально ефективно користуватися комплексами, і їм було максимально зручно це робити. Оптимізується система як hardware, так і software, щоб зробити, по суті, такий собі аналог Mavic, щоб відпустили — і він собі літає.

От щось таке має бути — запустили, і ніяких проблем немає, ви собі працюєте, не треба ні про що зайве думати, тільки зосередитися на виконанні завдання, а все інше літак зробить за вас.

У якому форматі працює наземна станція? Віталій Колесніченко: Це мобільна станція керування. Ви можете працювати із машини, і з бліндажа, і на свіжому повітрі, все залежить від умов, у яких знаходиться. Це програмне забезпечення, встановлене на відповідному комп'ютері.

Є оператор БПЛА, оператор корисного навантаження, і вони працюють у парі, кожен виконує своє завдання. Скільки взагалі людей потрібно для запуску та керування? Віталій Колесніченко: Мінімум двоє, оптимально — троє, можна працювати і вчотирьох.

Але двоє нормально справляються з того, що ми бачимо. Зазвичай, якщо говорити про статистику, працює три особи.

Чи відчуває Gor інтенсивність роботу РЕБ як з українського, так і російського боку? Віталій Колесніченко: Ми використовуємо компоненти і налаштовуємо системи таким чином, щоб мати змогу працювати у таких умовах.

Якщо ми говоримо про коптери та FPV, то дуже багато з них працюють на стандартних діапазонах частот, тому й з іншого боку використовують стандартні частоти для пригнічення.

Коли працюють нестандартними частотами, то ворогу треба час, щоб створити нестандартні рішення для протидії.

Це дає українцям певний час працювати, але згодом вони наздоганяють, і нам потрібно знову змінювати частоти, діапазони, шукати інші шляхи або алгоритми роботи зв'язку, щоб ми могли працювати. Інше питання — GPS/GNSS. Те що на фронті немає GPS — аксіома.

Це як задача, дано — немає GPS, вирішуйте. Зараз ми зробили рішення, яке дозволяє працювати в умовах відсутності GPS. Вже застосовується на практиці у бойових умовах.

Віктор Локотков: Загалом ситуація така, що літаки, не тільки наші, а й колег по цеху, більш гнучкі за коптери у плані зв'язку. У них є більше місця і більше варіантів для використання дорожчих технологій.

Якщо у сфері FPV зараз йде боротьба за зниження вартості, бо це одноразовий продукт і він має бути дешевим, то з літаками трошки легше.

Але ми розуміємо, що росіяни зі свого боку також літают, і їх потрібно глушити, а розвідка дає дуже багато цінної інформації, щоб потім працювати тими ж FPV або артилерією. Те ж саме з нашої сторони — росіяни хочуть заглушити наш зв'язок, а ми — російський.

Боротьба іде, що росіяни, що ми використовуємо різні рішення і шукаємо нестандартні шляхи, і це допомагає. На який період часу це допоможе — ніхто відповісти не може. Ми думаємо наперед, вже є бачення наступних кроків, якщо з цим зв'язком виникнуть проблеми.

Ми сподіваємося, що завжди будемо на крок попереду, хоча не можна недооцінювати ворога, і придумувати рішення, які дозволять нашим літакам літати, бо очі в небі — це головне.