ЗС РФ відкрили новий фронт на Харківщині: як ЗСУ стримують наступ біля Мілового

Фокус дослідив нові загрози для регіону, які саме стратегічні цілі переслідує ворог, з якими проблемами стикається на фронті та як українські військові стримують наступ супротивника.

За даними аналітичної платформи DeepState, армія РФ перетнула кордон України, захопило село Мілово і рухається у напрямку Амбарного.

Також за словами військовослужбовця Станіслава Бунятова з позивним "Осман", ворог відкрив ще один напрямок у Харківській області з метою відтягування українських резервів з Куп’янського напрямку.

"Загалом ситуація не надто сприятлива для нас: велика протяжність кордону дозволяє ворогу здійснювати подібні дії майже по всій лінії.

Подібні "пожежі" через нестачу резервів доводиться гасити точково, залучаючи сили бригад, які вже виконують бойові завдання безпосередньо на фронті", — повідомив "Осман".

Військово-політичний оглядач групи "Інформаційний спротив" Олександр Коваленко стверджує, що армія РФ намагається об'єднання плацдарми, розташовані на правому березі річки Оскіл, зокрема дворічанського плацдарму, з позиціями в районі Мілового, що простягаються вздовж кордону з Російською Федерацією.

Це об'єднання необхідне для забезпечення логістичної взаємодії між цими позиціями, що є ключовим елементом для подальшого просування.

Коваленко пояснює, що плацдарм на правому березі річки Оскіл, зокрема в районі Дворічної, вже тривалий час залишається відносно статичним. Він не зазнає кардинальних змін, що створює проблеми для російських військ.

Нинішній стан не дозволяє російській армії повноцінно облаштувати ударну тактичну групу, яка необхідна для наступу на Куп'янський напрямок. Відсутність прогресу в цьому районі змушує російське командування шукати альтернативні шляхи для посилення своїх позицій.

"Об'єднання дворічанського плацдарму з позиціями в районі Мілового є для росіян пріоритетним завданням. Це дозволило б не лише покращити логістику, а й створити більш стійку базу для наступальних операцій.

Однак досягнення цієї мети ускладнене через активний спротив українських сил, які ефективно стримують просування противника", — підкреслює Фокусу оглядач.

Колишній речник Генштабу ЗСУ Владислав Селезньов зазначає, що ситуація на Харківському напрямку, зокрема в районі Мілового, залишається напруженою, але не є новою.

Бої в цьому районі тривають щонайменше два тижні, і ворог активно намагається розширити свій плацдарм уздовж усієї ділянки фронту.

Однак українські сили, спираючись на заздалегідь підготовлені інженерно-фортифікаційні споруди, ефективно стримують просування противника.

Експерт підкреслює, що Мілове розташоване безпосередньо на кордоні з РФ, де відстань від кордону до найближчих будинків становить усього кілька сотень метрів. Через це тримати оборону на самому кордоні практично неможливо.

Ворог скористався цією географічною особливістю, перетнув кордон і атакував найближчі українські позиції.

У відповідь українські сили відійшли на заздалегідь підготовлені укріплення, розташовані дещо далі від кордону, приблизно на відстані 80 км, де фортифікації відіграють ключову роль у стримуванні противника.

"Ці інженерно-технічні споруди, зведені не на самому кордоні, а на певній відстані, виконують своє завдання, ускладнюючи просування російських військ. Наразі ворог не має достатньо вільних сил і засобів, щоб масштабувати свої дії на цій ділянці фронту.

Це обмежує його можливості для значного наступу чи створення нових плацдармів у районі Мілового", — додає Фокусу Селезньов.

Одним із ймовірних сценаріїв Коваленко називає спроби російських військ просунутися в бік населених пунктів Одрадне та Бологівка з подальшим виходом на лінію Колодязна–Григорівка.

Ці дії можуть бути спрямовані на розширення плацдарму та створення умов для наступу на Куп'янськ. Проте такі операції є складними для російських сил через їхню обмежену здатність формувати прориви на прикордонних ділянках.

Більшість таких спроб завершуються локальними прикордонними операціями тактичного рівня, які не призводять до значних результатів.

Наприклад, вихід на Великий Бурлук, який розглядається як один із можливих напрямків, наразі виглядає майже неможливим через брак ресурсів і сильний спротив українських сил.

Російські війська змушені обмежуватися діями тактичного характеру, які не дозволяють їм досягти стратегічних цілей.

Також експерт прогнозує, що російські війська можуть активізувати дії в прикордонних населених пунктах, таких як Дегтярне, Піщане, Шабельне, Крейдянка та Артільне. Ці сели, розташовані безпосередньо на кордоні з Росією, є вразливими до атак диверсійних груп.

Якщо такі групи не будуть своєчасно витіснені, вони можуть закріпитися в цих районах, створюючи так звані "апендикси" або "метастази" — локальні осередки, які ускладнюють контроль над територією. Ця тактика має кілька цілей: Відволікання українських сил.

Росіяни прагнуть розпорошити ресурси Збройних Сил України, змушуючи їх перекидати сили з Куп'янського напрямку на прикордонні ділянки. Розширення плацдармів. Закріплення в прикордонних населених пунктах дозволяє створювати нові точки для подальших атак. Створення хаосу.

Диверсійні дії спрямовані на дестабілізацію ситуації в прифронтових зонах. Аналізуючи дії російських військ, Cелезньов припускає, що їхня мета полягає у спробі відрізати частину Харківської області, створюючи тиск на кількох напрямках.

Зокрема, удари в районі Мілового та сусідніх хуторів можуть бути частиною плану з розпорошення українських сил. Однак реалізація таких амбітних цілей ускладнена через брак ресурсів у російської армії.

"На інших ділянках фронту, таких як Покровський чи Вовчанський напрямки, а також у Сумській області, російські війська також стикаються з серйозним спротивом. Незважаючи на певні просування, їхні успіхи є незначними порівняно із залученими силами та засобами.

Наприклад, у районі Вовчанська та Сумської області ворог не може подолати українську оборону, що свідчить про низьку ефективність їхніх операцій", — зазначає експерт.

Військовий експерт Олег Жданов розповів, що російські війська активізували зусилля на Куп'янському оперативному напрямку з метою захоплення міста. Для них було б вигідно вийти в тил українським силам, що значно полегшило б просування до міста.

Водночас, розглядаючи ширшу картину, російські війська також націлені на Великий Бурлук, що підтверджується їхньою активністю в цьому районі. "На Вовчанському плацдармі ворог посилив бойові дії, паралельно продовжуючи тиск на Куп'янському напрямку.

Якщо проаналізувати карту, то Вовчанськ, Великий Бурлук і Дворічна (яка розташована ближче до кордону) утворюють стратегічно важливий регіон. Дії російських військ спрямовані на відрізання східної частини Харківської області.

Це відповідає заявленій меті Кремля щодо створення так званої "буферної зони", про яку згадував Путін", — додав Фокусу експерт. Така тактика передбачає ізоляцію ключових населених пунктів і створення умов для контролю над територією.

Проте, за словами Жданова, українські сили активно протидіють, стримуючи просування ворога та ускладнюючи реалізацію його планів. Коваленко зазначає, що попри активні спроби, російські сили стикаються з серйозними труднощами.

Їхні дії з розширення плацдармів вимагають значних ресурсів, які доводиться перекидати на різні напрямки. Це призводить до розпорошення власних сил, що знижує ефективність їхніх операцій.

"Наприклад, для підсилення позицій на правобережжі Осколу чи в районі Мілового необхідно залучати додаткові підрозділи, що послаблює інші ділянки фронту.

Крім того, російські війська зазнають значних втрат через активний спротив українських сил, які ефективно використовують тактику контрнаступів і оборони.

Це змушує противника обмежуватися локальними діями, які не дозволяють досягти стратегічного прориву", — підсумовує експерт. Владислав Селезньов вважає малоймовірним загрозу російських військ Куп'янському напряму зі сторони Мілового через їхні обмежені ресурси.

Їхні спроби наступу на інших напрямках, таких як Покровський чи Вовчанський, не принесли значних результатів, що свідчить про розпорошення сил противника.

"Російські війська, ймовірно, продовжуватимуть локальні атаки в прикордонних районах, таких як Мілове, з метою відволікання уваги українських сил від ключових напрямків, зокрема Куп'янського.

Проте брак ресурсів і сильний спротив Збройних Сил України значно обмежують їхні можливості для масштабних наступальних операцій", — додав експерт.

У підсумку Селезньов називає ключовим фактором успіху української оборони заздалегідь підготовлені фортифікаційні споруди. Вони дозволяють ефективно стримувати просування ворога, навіть у таких складних прикордонних районах, як Мілове.

Ці укріплення дають змогу українським силам займати вигідні позиції та мінімізувати втрати, змушуючи противника витрачати значні ресурси на безрезультатні атаки.

Раніше Фокус повідомляє, що 21 липня російська армія просунулась до села Звірове, яке перетікає в околиці міста Покровськ. Внаслідок чого це село стало "сірою зоною".