Спробували, але зазнали невдачі: чому рій дронів переміг армію Китаю

Під час військових навчань НВАК намагалася протистояти рою безпілотників, але в підсумку вдалося відбити лише 40% їхнього числа. За цими результатами перед армійцями постає питання про створення багаторівневого захисту від БПЛА.

Експерти вважають, що для ефективної боротьби з роєм безпілотників може знадобитися багаторівневий захист, що містить радіоелектронні перешкоди, ракети класу "земля-повітря" і лазери.

Народно-визвольна армія Китаю (НВАК) нещодавно випробувала свої можливості по боротьбі з роєм безпілотників, домігшись лише 40-відсоткового успіху в протидії рою з 11-12 дронів.

Фокус переклав статтю американського журналіста Пітера Сучіу про ефективність зграї бойових дронів, яку китайці виявили під час навчань. Безпілотники продовжують змінювати обстановку на сучасному полі бою.

Малі безпілотні літальні апарати (БПЛА) з великим успіхом застосовуються проти основних бойових танків (ОБТ), колон техніки і навіть передових позицій противника.

Навіть одиночному БПЛА з видом від першої особи (FPV) важко протистояти, а так званими "роями" безпілотників можна швидко придушити противника.

"Рої перевершують безпілотники з індивідуальним управлінням завдяки зв'язку між дронами, що дає змогу передавати інформацію, зібрану датчиками одного дрона, безпосередньо всій групі та коригувати її поведінку без додаткової участі оператора або командирів", — пишуть Джош Кертіс і Ентоні Де Лука-Баратта для The National Interest.

Збройні сили США вивчають варіанти протидії такій загрозі, але їхні успіхи обмежені. Хороша новина полягає в тому, що те ж саме справедливо і для Китаю.

Народно-визвольна армія Китаю (НВАК) нещодавно провела операцію з боротьби з роєм безпілотників, під час якої змогла відбити лише 40% рою.

Китайські державні ЗМІ на початку минулого місяця повідомили, що під час нещодавніх навчань НВАК провела випробування своїх можливостей у боротьбі з роєм дронів. Згідно з повідомленнями, рій складався всього з 11-12 безпілотників комерційного типу.

Завданням 77-ї групи сухопутних військ Народно-визвольної армії було знищення безпілотників — для цього використовувалися два типи гусеничних самохідних зенітних артилерійських установок.

Міжнародна військово-аналітична компанія Janes повідомляє, що вона проаналізувала відеозображення і "виявила, що спочатку в бій з БПЛА вступили шість зенітних самохідних установок Type 95 (також відомих як PGZ-95).

Три 35-мм ЗСУ PGZ-09 (Type 07) також становили початкову відповідь НВАК на БПЛА". За словами Джейнса, "PGZ-95 оснащені 25-мм гарматами Туре 87 із системою управління вогнем, що охоплює електрооптичний комплекс, встановлений у носовій частині башти.

Комплекс містить телевізійну камеру стеження з дальністю дії 6 км, інфрачервону камеру стеження з дальністю дії 5 км і лазерний далекомір (LRF) з дальністю дії 500-5500 м. Усе це допомагає розрахувати дані для наведення зброї".

Зенітні установки досягли лише 40% влучань, що набагато менш ефективно, ніж хотілося б НВАК — і слід додати, що йшлося лише про дюжину дронів. Якби рій складався з кількох десятків або, можливо, сотень БПЛА, це означало б, що значний відсоток із них прорветься.

"Стрільба по роях безпілотників все ще залишається доволі складною через їхню швидкість і невеликий розмір, а також здатність змінювати траєкторію польоту, через що артилеристи легко втрачають цілі", — пояснив CCTV Дуань Сяолун із неназваного полку 77-ї групи сухопутних військ НВАК, повідомляє Interesting Engineering.

Системи ППО, призначені для боротьби з пілотованими літаками і ракетами, поки що залишаються ефективними проти окремих дронів, але проблема полягає в їхній вартості.

Зенітні ракети, які коштують сотні тисяч або навіть мільйони доларів, просто не підходять для боротьби з безпілотниками.

Для протидії роям дронів потрібен багаторівневий захист, що включає системи електронних перешкод, ракети класу "земля-повітря", системи зброї ближнього бою (CIWS), зброю спрямованої енергії (DEW) і лазери.

Навіть цього може виявитися недостатньо, щоб зупинити великий рій безпілотників. Але це проблема, з якою стикаються не тільки американські військові. Пітер Сучіу — журналіст із Мічигану.

За свою двадцятирічну журналістську кар'єру він брав участь у роботі більш ніж чотирьох десятків журналів, газет і веб-сайтів, опублікувавши понад 3200 матеріалів.