Орієнтуючись на центрально-східне мистецтво, VCT залучає міжнародні та австрійські галереї, які виставляють роботи молодих і визнаних митців сучасного мистецтва.
Фокусом VCT 2022 став Statement Ukraine, головна мета якого — забезпечення видимості української культури в Європі та підтримка працівників культури та мистецтва України.
Відео дня «Головна мета наших зусиль, нагадати, що в 10 годинах їзди від Відня йде війна, помирають українці», — коментує Яна Барінова, віднедавна, директорка з розвитку у viennacontemporary.
Statement Ukraine — перший проєкт стейтменту в історії ярмарки, керівники якої прагнуть додати соціальну складову в свою щорічну подію.
У наступні роки організація планує обирати актуальні теми, які потрібно підсвічувати на культурному рівні, цього року такою темою стала війна в Україні.
Стейтмент ініціювали Борис Ондрейчка, художній керівник VCT, та Яна Барінова, раніше директорка Департаменту культури КМДА, котра наразі працює менеджером проєктів European Policies and Ukraine у ERSTE Foundation та директоркою з розвитку у VCT.
«Contemporary — це більше ніж конструкція мистецького ринку, це платформа, яка дає перспективи і дає голос. Українці зараз як ніколи мають бути почутими. Саме тому ми започаткували Statement Ukraine», — прокоментував Маркус Хубер, виконавчий директор viennacontemporary.
Statement Ukraine включав велику панельну дискусію Українська культура на шляху до ЄС/ Ukrainian Culture on its Path to the EU, що складалася з двох частин, виставки українських митців The Cockerel with Black Wings: A Recovered Heirloom та NFT drop VC STATEMENT UKRAINE Crypto Art Drop.
Окрім того на самій ярмарці були представлені роботи кількох українських митців. «Кожна частина в підготовці була дуже складна по-своєму, загалом здавалося, що встигнути практично неможливо, — розповідає Яна Барінова.
— Фінансування всього стейтменту підтвердили лише в середині літа. Я приїхала у Відень у березні, у квітні ми концептуально оформили цей стейтмент, у травні я підготувала пропозиції для донорських організацій, і підтвердження ми отримали у липні.
Від ідеї до її фізичного втілення ми зробили квантовий стрибок, як для Австрії, дуже зарегульованої країни, де всі проєкти та фінансування затверджуються за рік чи навіть кілька років. Це була глобальна проблема з прискоренням усіх процедур.
З панельною дискусією головна складність полягала в забезпеченні присутності гідних спікерів. На жаль, фізично приїхати посадові особи, політики з України не могли. Було лише досить продуктивне відеовключення, але фізична присутність дає значно кращий результат.
Логістика арт-об'єктів з України теж стала неабияким випробуванням. Ми дуже хвилювалися, щоб з ними фізично нічого не трапилося. Що стосується NFT-дропу — це просто унікальний проєкт, на реалізацію якого знадобилося багато віри та терпіння.
Це не всім зрозуміла технологія, з якою не всі зацікавлені працювати, до того ж ми об'єднали митців у пари, що складалися з українських творців і відомих творців крипто-ком'юніті.
Челендж був у кожному проєкті, на кожному етапі, і ми мали дуже обмежений час, щоб усе це втілити, але команди всіх дотичних до проєкту організацій, яким я завдячую, проявили гнучкість і допомогли вчасно зробити це".
Метою дискусії було напрацювання дорожньої карти реформ у культурній галузі, визначення пріоритетів та зон відповідальності, залучення до співпраці якомога ширшого кола фахівців України та країн ЄС, окреслення напрямів та розробка KPI для цих складних процесів.
«Війна привернула увагу до України, її митців, арт-сцени загалом, — розповідає Яна Барінова. — Але стало ще більш очевидно, що нам не вистачає інституцій, які довгостроково системно займаються питаннями культурної політики, культурної дипломатії.
Не вистачає інфраструктури, колосально не вистачає освіти, культурних професій. Але це все повинно бути зроблено на основі державних програм, є багато ініціатив, але їм потрібна державна система координат, що їм допомагає.
Я не бачу проблеми в митцях, я вважаю нашу арт-арену дуже різноманітною, багатою різними культурними продуктами — це дуже цікаве середовище. Тому багато резиденцій, культурних галерей за кордоном з радістю приймають українців.
Це не жест доброї волі, це про нас і якість нашого продукту. На жаль, це стало помітно в багатьох випадках через війну, але ми були самодостатньою, якісною з культурної точки зору країною завжди. Ми маємо колосальний експортний культурний потенціал.
Нам лиш потрібно навчитися цінувати своїх митців і створювати можливості для їх розвитку». Перша панель була присвячена необхідним інтеграційним реформам в державному культурному секторі України; друга — мистецтву та креативній індустрії під час війни.
1 Франческа Тіссен, засновниця та голова Thyssen-Bornemisza Art Contemporary (TBA21): «Культури часто стають другим фронтом війни, і це те, що ми бачимо зараз. Одним із прикладів може бути авангард.
Раніше українські митці були вмішані в російську експозицію, але наразі, після усвідомлення російських наративів, стало важливо відділити українських митців і продемонструвати їх велику роль у творенні напрямку.
Авангард розвивався в Києві, але люди схильні про це забувати. І ми повинні нагадати їм про цей факт. Те саме з українським кіно, ми надали техніку для діджиталізації українських фільмів від початку 20 століття дотепер, щоб зберегти їх. Це більше 70 плівок».
2 Яна Барінова, директорка з розвитку viennacontemporary, колишня директорка Департаменту культури м. Києва: «Вражає, що понад 250 українських та австрійських гостей відвідали заходи STATEMENT UKRAINE.
Сьогодні ми робимо все, щоб Україна була в центрі уваги у всьому світі, це постійне нагадування про те, що українці гинуть просто за свою культуру, за свою етнічну приналежність і за свій вибір існувати як незалежна держава.
Це наша відповідальність, як відбудувати країну після перемоги і як наблизитися до членства в Європейському Союзі.
Тому наше дуже серйозне завдання — осмислити історію та сучасні наративи української національної та культурної ідентичності і вступити в конструктивний діалог про них з Європою, і зокрема з Австрією та Віднем».
3 Юдіт Коленбергер, культуролог і дослідник міграції: «Австрія повинна продовжувати приймати переміщених осіб. Приймати українців — це взаємовигідна справа, адже вони приносять стільки талантів у всі сфери.
Тому важливо припинити зосереджуватися на швидкій інтеграції на користь сталої». Важливе місце у Statement Ukraine займала виставка The Cockerel with Black Wings: A Recovered Heirloom, яку курувала Катерина Філюк, де тринадцять українських та міжнародних художників досліджують тему війни.
Виставка висвітлює проблеми втрачених реліквій і різноманітних суспільних відносин, які в них закладені.
Вона набуває форми спекулятивних і зворушливих мемуарів, які ведуть відвідувача на схід, хоча й намагаються за всяку ціну уникнути будь-яких меланхолійних настроїв, які можуть бути пов’язані з такою подорожжю.
«Я сподіваюся назва виставки стала досить інтригуючою для гостей. Українцям її пояснювати не треба: та картинка із півником, що все ще тримається в повністю зруйнованому ракетою будинку, стала віральною.
Той півень одразу став символом українського протистояння та стійкості, а я захотіла дещо розширити це значення, зробити його символом віри.
Через пару десятків років дідусь, що переживав цю історію ще молодим, передасть цього півника своїм внукам і розповість його історію.
Ця виставка тією чи іншою мірою розповідає про такі речі, цінні, красиві, важливі для кожного, що є в домі кожного; вона нагадує про те, скільки людей втратили свій дім із такими речами, спогадами, що за ними стоять», — розповіла про виставку її кураторка Катерина Філюк.
Митці: Kinder Album (UA), Анка Бенера та Арнольд Естефан (RO), Василь Дмитрик (UA), Лія Достлієва та Андрій Достлієв (UA, PL), Гай Кенігштайн (NL), Дмитро Красний (UA), Олекса Манн (UA), Назар Мартинюк (UA), Metahaven (NL), Юрій Пікуль (UA), Клеменс Пул (USA/UA), Олена Субач (UA) та Cosimo Veneziano (IT).
Благодійним проєктом Vienna contemporary в рамках Statement Ukraine став запуск Crypto Art Drop для підтримки української мистецької спільноти у форматі NFT drop.
Всі права захищені IN-Ukraine.info - 2022