США, Британія та Україна провели 8 військових ігор: WP розкрив деталі підготовки літнього наступу ЗСУ

У виданні розкрили хронологію підготовки до бойових дій з осені 2022 року до початку контрнаступу. Захід вагався в правильності української тактики, але водночас зволікав із постачанням зброї, й іноді вона була неякісною. Українська армія веде контрнаступ з червня 2023 року.

Видання The Washington Post відновили те, як відбувалася підготовка до наступальної операції. 15 червня, конференція-зал штаб-квартири НАТО в Брюсселі. Міністр оборони Ллойд Остін та ексміністр оборони Олексій Резніков разом із помічниками обговорюють хід наступу.

Остін запитав, чому Україна в перші дні не застосувала більше техніки і механізованих груп для наступу. Попри потужні оборонні лінії ЗС РФ Остін сказав, що військо не було непереможним.

На це український міністр заявив, що бронетехніку знищують російські гелікоптери, БПЛА та артилерія щоразу, коли техніка з'являється на полі бою. Автори стверджують, що ця зустріч ілюструє оптимістичні очікування від контрнаступу.

Однак він не досяг очікуваного результату. Між Києвом і Вашингтоном з'явилися суперечки про те, чи зможе Україна відбити більшу частину території. Журналісти провели інтерв'ю з понад 30 високопоставленими чиновниками з України, США та країн Європи.

Вони розкрили деталі підготовки наступу. Офіцери з України, США і Великої Британії провели вісім великих настільних військових ігор, щоб спланувати літній наступ.

Вашингтон неправильно, як заявляється, розрахував ступінь перетворення ЗСУ на армію західного зразка за короткий період. До того ж ЗСУ не отримали допомоги в повітрі, а це є невід'ємною частиною сучасних операцій.

Офіційні особи США та України часто і різко розходилися щодо стратегії, тактики і часу, бо Пентагон хотів, щоб ЗСУ пішли в наступ у квітні. Україна вагалася, бо не мала достатньо коштів і підготовлених сил.

Своєю чергою Штати хотіли не дати побудувати РФ серйозні оборонні укріплення, стверджують автори. Проте США були впевнені, що механізована фронтова атака на російські оборонні укріплення була можливою з тим, що мали ЗСУ.

Моделювання показувало, що Україна мала вийти до Азовського моря за 60-90 діб. Також відмінності були в тому, де наступати. Київ вважав, що треба наступати на трьох напрямках: Мелітополь, Бердянськ і Бахмут.

Вашингтон хотів, щоб ЗСУ зосередили всі сили на одному фронті в бік Мелітополя. При цьому розвідка США не була такою оптимістичною, як американські військові. Вони вважали, що ЗСУ мають шанси 50 на 50. Окупанти сильно окопалися протягом зими-весни.

Захід і Україна могли недооцінити здатність РФ відновлюватися після поразок, а також використовувати перевагу в живій силі, мінах і готовність жертвувати життям людей у величезних масштабах.

Україна також побоювалася зазнати великих втрат під час наступу, однак у США вважали, що без контрнаступу вони будуть ще більшими.

Журналісти стверджують, що під час розмови пізньої осені 2022 року між Остіном і Залужним останній сказав, що для наступу треба 1000 броньованих машин і 9 підготовлених у Німеччині бригад.

"Ми об'єднали всіх союзників і партнерів і сильно натиснули на них, щоб отримати додаткові механізовані транспортні засоби", — сказав високопоставлений чиновник оборони США. Далі офіцери з України, США та Великої Британії змоделювали бойові дії.

Заявляється, що в них брав участь колишній командувач Об'єднаних штабів США Марк Міллі, командувач сухопутних військ ЗСУ генерал-полковник Олександр Сирський та інші офіцери.

Військові ігри, за словами західних джерел, підтвердили оцінку, що найкращим варіантом для України буде зосередження всіх сил для виходу на Азовське море. Варіант із трьома напрямками, який розглядала Україна, нібито не був реалістичним.

Американські військові офіцери бачили, що втрати при моделюванні були набагато нижчими, ніж за оцінками, у великих битвах в Іраку та Афганістані.

Вони вважали оцінки відправною точкою для планування медичної допомоги та евакуації з поля бою, щоб втрати ніколи не досягли прогнозованого рівня. Також урядовці кажуть, що їм було доволі просто говорити, що один варіант принесе втрати, а інший ще більші.

Проте значно складніше було їх мати на полі бою. З висновками Заходу у військових іграх не погодився український військовий, який говорив на умовах анонімності.

Він сказав, що моделювання не працюють, частково через нові технології на полі бою, які не враховуються при моделюванні. Україна воювала без переваги в повітрі та із засиллям ворожих безпілотників.

У ЗМІ пишуть, що американці довго сумнівалися в розумності рішення Києва тримати сили навколо Бахмута. Однак Зеленський і Залужний твердо були переконані, що Бахмут стримує сили ворога. Це дозволило б завдати удару по ЗС РФ у межах контрнаступу.

Також за словами офіційних осіб з України, війська треба було тримати навколо Бахмута, інакше б окупанти спробували наступати на Харківщині чи Донеччині.

"Ми сказали [американцям]: "Якби ви зайняли крісла наших генералів, ви б побачили, що якщо ми не оскаржимо Бахмут, то вони це зроблять [спробують наступати]", — сказав один високопоставлений український чиновник.

Також задум генерала Залужного полягав у тому, щоб розтягнути російські сили на трьох напрямках, щоб вони зіткнулися з проблемами забезпечення і занепадом морального духу, щоб врешті-решт знизити їхню бойову міць. "Вони знають місцевість. Вони знають росіян.

Це не наша війна. І нам довелося якось змиритися з цим", — сказав високопоставлений чиновник США. Розвідка США не була оптимістичною і оцінювала успіхи України як 50/50. І якщо буде успіх, то йому передувала б важка праця.

Пізніше Джейка Салівана поінформували, що Київ має виклики з нарощуванням військ, боєприпасів та обладнання. Тому Україна "не дуже досягне" своїх цілей контрнаступу. Однак Пентагон також тісно співпрацював з українськими силами.

Офіційні особи спостерігали за їхньою боротьбою і стежили за тим, щоб забезпечити їх великою кількістю зброї. Військові чиновники стверджували, що оцінки розвідки не враховують вогневу міць нової зброї, а також волю українців до перемоги.

"План, який вони обрали, був цілком здійсненним із тією силою, яку вони мали, у запланований нами термін", — сказав високопоставлений військовий чиновник США. Однак до початку бойових дій були постійні проблеми.

Німецькі БМП Marder не мали радіостанцій, дощі тривали довше, ніж очікувалося. Танки Leopard і БМП Bradley ламалися. Підрозділам не вистачало засобів для евакуації та розмінування.

Заступник Залужного Михайло Забродський, стверджують журналісти, у квітні емоційно звернувся до партнерів через несправну техніку під час чергового "Рамштайну". "На жаль, деякі машини, які ми отримали, непридатні для бою", — сказав Забродський міністру оборони США.

У Пентагоні у відповідь сказали перевірити інформацію. Також Остін доручив командувачу США в Європі генерал-лейтенанту Антоніо Агуто ретельніше готуватися і працювати з Києвом. У підсумку наступ не привів до намічених цілей.