Кадиров готується до смерті Путіна. Як глава Чечні зміцнює позиції клану

На молодшого сина Рамзана Кадирова Адама посипався дощ нагород.

Журналіст Вадим Денисенко аналізує цю ситуацію, виявляючи, що нічого нового не відбувається, просто продовжується тенденція щодо зміцнення влади клану на Кавказі Навіщо Адаму Кадирову стільки нагород? Про Чечню загалом і про клан Кадирових зокрема існує безліч міфів і нісенітниць.

Пропоную більш реалістично подивитися на те, що таке Чечня і Кадирови для росіян В останньому соціологічному дослідженні, яке проводив Український інститут майбутнього спільно з "Нью Імідж Маркетинг Груп", окремий блок питань стосувався саме Чечні.

Наведені нижче цифри важливі для розуміння того, як росіяни сприймають чеченців та Кадирова.

На запитання "Чи погоджуєтеся ви з тим, що Кремль не контролює ситуацію в Чечні?" ствердно відповіло 34% респондентів, 53% не погодились і 13% не мали відповіді (читай — бояться відповісти, тож їх частково можна додавати до тих, хто сумнівається у спроможності Кремля контролювати цю територію).

Водночас, на питання "Чи є Кадиров патріотом Росії?" ствердно відповіло 36%, 18% вважає, що він використовує Росію, 32% вважає, що він і патріот, і водночас використовує Росію, а 14% відмовилися відповісти.

І, нарешті, на питання "Чи відмовилися чеченці від ідеї відділитися від Росії?" ствердно відповіло 33%, 46% відзначило, що чеченці хочуть відділитися, а 21% респондентів не мав відповіді.

Простіше кажучи, є приблизно 40% росіян, які вважають Чечню чужим для РФ тілом, і ще 60% вважають, що все "йде за планом". Варто розуміти, що в Росії склався консенсус з цього питання. І цей консенсус зводиться до фрази: "Путін вважає, що так треба, то ж, так і треба".

І поки Кадиров сидить в Чечні і займається нагородженням своїх дітей, ситуація в республіці мало кого цікавитиме. Всі прекрасно розуміють, що за політичного життя Путіна ніякої третьої чеченської війни не буде.

А тому росіянам здебільшого начхати на те, що відбувається у Чечні.

Нагородження Адама Кадирова і все, що відбувається навколо цього (зокрема, вилучення у Чечні підручника історії, написаного екс-міністром освіти Володимиром Мединським, через те, що чеченці у підручнику були згадані поруч із "бандерівцями" у частині про депортацію народів у СРСР, та подальший візит до Чечні міністра освіти Сергія Кравцова, який особисто представив Кадирову "виправлений" підручник) робиться за мовчазної згоди Путіна.

Або, якщо бути більш точним, за мовчазної "не заборони" Путіна. В Росії давно склалася ситуація, коли в багатьох дражливих випадках Путін не говорить ані "так", ані "ні". То ж чиновники самі, ходячи, наче по мінному полю, вирішують, що дозволено, а що ні.

Нинішні нагородження Адама Кадирова — якраз із цієї серії. Путін мовчить, Кадиров активізувався, чиновники, в межах своїх скромних інтелектуальних та кулуарних здібностей, роблять те, що вони роблять.

Хоча тут маємо зробити маленьке зауваження: вибачення раіса Татарстану за депутата Азата Хамаєва, який обурився тим, що 15-річний син Кадирова став Героєм республіки фактично за побиття людини, було продиктовано з Москви… З великою долею імовірності можна припустити, що ця "пʼєса" пишеться на ходу.

Що можна сказати напевне, так це те, що всі ці історії з орденами не є і не можуть бути "васальними договорами керівників тих чи інших республік". Ці керівники є васалами Кремля, залежать від Кремля і будуть залежати від Кремля.

Тож йдеться радше про особисті стосунки Кадирова, аніж про якісь ігри в незалежність.

Так, до прикладу, Меліков в Дагестані не роздає ордени Адаму, Пушилін, в якого зараз проблема з підконтрольністю Маріуполя (місто багато в чому контролюють чеченці), намагається публічно уникати якихось коментарів щодо нагородження сина Кадирова.

А ті керівники російських регіонів, які мають дружні стосунки з Кадировим, без проблем нагороджують Адама. Яка ціль Кадирова в усій цій опереті? Можна виділити мінімум дві. Перша доволі банальна.

Вивищуючи 15 -літнього Адама, він показує всім, що планує правити щонайменше наступні років десять і здоровʼя йому це дозволить. Водночас Кадиров не може не розуміти, що 10 років — занадто великий термін не лише для нього, але й для Путіна.

Тому з одного боку пробує створити таку собі базу для можливої передачі влади, а іншого — закриває синами й більш далекими родичами всі ключові посади в республіці.

Рамзан Кадиров прекрасно памʼятає, як деякий час після смерті батька йому довелося чекати на своє призначення, оскільки вік не дозволяв йому одразу зайняти цю посаду. Тож слід протягом року-двох змінити конституцію Чечні та підготувати можливість миттєвої передачі влади.

Звичайно, реальність завжди вносить свої поправки, але він, як і будь-який диктатор, мислить ідеальними категоріями. І, що не менш важливо для розуміння процесів, — Кадиров знає, що Путін не виступатиме проти цього.

Друга причина — спроба зробити себе незамінним у випадку транзиту влади. Нагадаю, що Путіну 71 рік і ряд російських політиків вже почав думати про транзит влади і свою роль в цьому транзиті. Кадиров давно пробує стати "головним мусульманином" Росії.

В силу своєї ментальності та інтелектуальних здібностей він не вигадав нічого кращого для активної фази із встановлення свого напівформального лідерства, ніж побиття Журавля. В СІЗО. Знову-таки, все це відбувається за мовчазної згоди Путіна.

Тож Кадиров буде заходити настільки далеко, наскільки йому дозволять. Адам в цій грі стає важливою фігурою, бо він також є одним з символів захисту мусульман. Як би це парадоксально не звучало, відповідь на питання дуже проста: "нічого нового".

Мета Кадирова зрозуміла і він до неї буде йти. Він вважає, що в нього в запасі є для цього рік-півтора точно.

Війна робить Кадирова багато в чому незамінним, рівень довіри до нього становить 61%, росіяни вважають його другим за значенням воєначальником цієї війни (18%), вище за нього з 19% лише Пригожин.

Завдання Кадирова — не розгубити цей рівень довіри і довести всім, що без його клану Кавказ, який зараз не збирається нікуди відділятися, може почати думати про відділення після смерті Путіна. А тому парад нагород для Адама, якщо цього не припинить сам Путін, продовжиться.