Жінки в армії, спецназі та в зонах конфліктів. Як гендерна рівність впливає на нацбезпеку

Дослідження показують, що в країнах, де гендерна рівність перебуває на високому рівні, в рази стабільніша політична ситуація і вища безпека.

Через 23 роки після ухвалення Радою Безпеки ООН рамкової програми "Жінки, мир і безпека" і через шість років після того, як Сполучені Штати стали єдиною країною, що законодавчо затвердила її реалізацію, багато хто досі не розуміє значення цієї програми для національної безпеки.

Всупереч тому, що іноді можна почути від американських фахівців з безпеки в аудиторіях, на конференціях і в розмовах, це не програма соціальної справедливості. Це не мандат на різноманіття, рівність та інклюзивність і не заклик до уряду "чинити правильно".

І, попри назву, йдеться не лише про жінок. Фокус переклав статтю Джеффрі Брасса і Джоан Джонсон-Фриз про те, як гендерна рівність може забезпечити нацбезпеку. Радше, система "Жінки, мир і безпека" – це інструмент зміцнення національної безпеки через гендерну рівність.

Гендерні проблеми – наприклад, нездатність чоловіків знайти дружину або утримувати її – часто є основною причиною конфліктів.

Через політику однієї дитини, яку проводили раніше в Китаї, під час перепису населення 2020 року виявилося на 34,9 мільйона чоловіків більше, ніж жінок.

Цих чоловіків, яких називають "голими гілками" і які не пов'язані із суспільством узами шлюбу і дітьми, китайський уряд розглядає як потенційну проблему безпеки.

З огляду на схильність Китаю об'єднувати своє населення, яке наразі налічує понад 1,4 мільярда осіб, за часів внутрішніх потрясінь, концентруючись на зовнішньому ворогові, "голі гілки" можуть стати безпековою проблемою і для США.

Поки що Міністерство оборони виділяє замало бюджетних коштів на програму "Жінки, мир і безпека", а інтеграція цієї програми в основні навчальні плани професійної військової освіти просувається повільно.

На сьогодні Сполучені Штати зробили більше для того, щоб союзники і партнери були обізнані про принципи концепції, аніж їхні власні сили. Співпраця у цариніі безпеки, наприклад, виявилася ефективним засобом підтримки зовнішньої реалізації концепції "Жінки, мир і безпека".

Але доти, доки в Міністерстві оборони існує нерозуміння, можливості залишатимуться нереалізованими. Десятиліття ретельних емпіричних досліджень однозначно довели взаємозв'язок між гендерною рівністю та безпекою.

Зокрема, якщо в країні надзвичайно високий рівень гендерної нерівності, вона більш ніж удвічі частіше виявляється нестабільною державою, більш ніж утричі частіше має більш автократичний, менш ефективний і більш корумпований уряд, та більш ніж у півтора раза частіше зазнає насильства і нестабільності.

Крім того, якщо рівні гендерної нерівності та домашнього насильства всередині країни високі, то ймовірність застосування насильства державою на міжнародному рівні теж зростає. Насильство породжує насильство.

Система "Жінки, мир і безпека" будується на чотирьох основних засадах: участь жінок у всіх аспектах питань безпеки; захист жінок від гендерного насильства; запобігання конфліктам та усім формам насильства в конфліктних і постконфліктних ситуаціях; задоволення потреб жінок та вразливих груп населення при відновленні після криз.

Участь означає надання жінкам не тільки місця за столом переговорів, а й права голосу, оскільки вони привносять інформацію, точки зору та навички вирішення проблем, які підвищують потенціал усунення основних причин конфлікту.

Компонент захисту визнає, що гендерне насильство часто використовується для того, аби заглушити голос жінок.

У межах напрямку "Запобігання" настійно рекомендується використовувати гендерні аспекти під час оцінки потенційних конфліктів, щоб зупинити конфлікт до його початку.

Постконфліктна допомога надає найкращу можливість для перетворення старих дискримінаційних систем на більш егалітарні.

Поточні зусилля уряду США з просування концепції "Жінки, мир і безпека" за допомогою наявних ресурсів демонструють різноманітні способи залучення фінансування.

У липні 2022 року Конгрес опублікував доповідь, у якій оцінюється прогрес чотирьох урядових агентств США, що відповідають за реалізацію закону 2017 року.

Згідно зі звітом, Державний департамент інвестував 110 мільйонів доларів, а Агентство США з міжнародного розвитку – 239 мільйонів доларів. Міністерство оборони, своєю чергою, витратило 5,5 мільйона доларів.

Хоча це мізерна сума з огляду на розмір загального бюджету збройних сил, міністерство може використовувати синергію з іншими відомствами.

Наприклад, Державний департамент щорічно виділяє близько 400 мільйонів доларів на програму міжнародної військової освіти та підготовки, спрямовану на зміцнення сил країн-партнерів, поліпшення ситуації з правами людини, надання професійної військової освіти та підтримку зв'язку між країнами.

Цією програмою керує Міністерство оборони, об'єднуючи повноваження та фінансування.

Співпраця в галузі безпеки традиційно зосереджена на "жорстких" заходах, таких як іноземні військові продажі, прямі комерційні та гібридні продажі, оренда зброї, військові союзи, спільні військові навчання і тренування.

Ці заходи зміцнюють оперативну сумісність для підвищення ефективності оборони, але також можуть слугувати інструментом для налагодження відносин, важливих для жінок, миру і безпеки. Як приклад можна навести випадок придбання Йорданією 2015 року вертольота UH-60 Blackhawk.

Хашимітському королівству не вистачало кваліфікованих з медичної та лінгвістичної точок зору льотчиків-чоловіків, які могли б пройти американську льотну підготовку до бажаної дати поставки.

Програму було використано як стимул для того, щоб уперше почати набір, навчання і підтримку військових льотчиків-жінок. У результаті Йорданія змінила свою внутрішню політику, підтримуючи навчання жінок-льотчиків.

Ця програма триває і сьогодні, розширюючись і охоплюючи винищувачі. У розвиток цієї програми Національна гвардія Колорадо в рамках Програми партнерства штатів провела з новими льотчицями обговорення проблем гендерної інтеграції та організувала навчання.

Це дало третій потік фінансування і повноважень, якщо врахувати програму міжнародної військової освіти та мовної підготовки, фінансування іноземних військових продажів для авіаційної підготовки та заходи Національної гвардії.

Останнім часом безпекова співпраця стала включати такі складові, як економічний розвиток, права людини, захист довкілля та налагодження відносин.

У цьому контексті американські програми співробітництва в галузі безпеки також сприяють реалізації принципів "Жінки, мир і безпека".

Міністерство оборони може брати участь і вже бере участь у деяких із цих "м'яких" заходів, що класифікуються як будівництво оборонних інституцій, діяльність командувача або аналогічні програми як співробітництва, так і допомоги в галузі безпеки.

Раніше цього року Тахіна Монтойя, яка наразі обіймає посаду радниці ВПС з гендерних питань, розповіла нам, наскільки ефективною може бути "м'яка" співпраця в галузі безпеки, перебуваючи в період з 2011 по 2102 рік в американському транзитному центрі в Манасі (Киргизстан).

Отримавши 318 мільйонів доларів прямих інвестицій зі США, Киргизстан наразився на величезний тиск із боку Росії, яка вимагала закрити транзитний центр.

Це було зроблено у формі щедрих фінансових пропозицій і активної кампанії в ЗМІ, спонсорованої Росією, яка висвітлює негативні наслідки американської присутності.

Щоб протистояти цьому, уряд США через Агентство зі співробітництва в галузі оборонної безпеки запустив програму гуманітарної допомоги, в рамках якої кожен американський підрозділ, що базується в транзитному центрі, повинен був мати координатора гуманітарної допомоги.

Як описує це Монтойя: "Я зголосилася бути координаторкою гуманітарної допомоги 376-ї експедиційної оперативної групи, що передбачало поїздки до міста Бішкек для зустрічей із жінками з університету, щоб обговорити схожість і відмінності в тому, як бути жінкою в наших країнах.

На рівні підрозділу, протягом 6 місяців, наш загін провів 17 гуманітарних місій на місцевому рівні, які починалися із зустрічей з лідерами громад для обговорення проблем, але згодом включали реконструкцію дитячих майданчиків, будівництво 2 нових класних кімнат, купівлю обігрівачів і нової кухонної плити для місцевої школи та моє найулюбленіше – пожертвування більше 200 легкоочисних матраців для сільських дітей та людей похилого віку, а також пожертвування більш як 200 зимових курток для громади.

За допомогою членів загону, які займалися волонтерством у свої "вихідні", наш загін відпрацював 850 годин і зібрав понад 4,5 тисячі доларів пожертвувань".

Зрештою, програма не запобігла закриттю транзитного центру в Манасі 2014 року, але Монтойя вважає, що зусилля її підрозділу з "м'якого впливу" допомогли продовжити існування бази ще на кілька років.

За час своєї роботи база, відома як ворота в Афганістан, "перевезла понад 5,3 мільйона військовослужбовців до та із Афганістану, а також опрацювала десятки тисяч вантажів і дозаправок".

За межами зон конфліктів військові командування теж беруть участь у співпраці в галузі безпеки, спрямованій на розвиток принципів "Жінки, мир і безпека", особливо на розширення участі жінок у військовій діяльності та в галузі безпеки.

Діяльність Південного командування включає семінари, конференції, подкасти і, в партнерстві з організацією "Жінки в міжнародній безпеці", розробку регіонального інструменту партнерства, або оціночного листа, "для інтеграції принципів ґендерної рівності та порядку денного [Жінки, мир і безпека] в сили безпеки Центральної, Південної Америки та Карибського басейну".

Африканське командування провело низку заходів, зокрема в партнерстві з Програмою партнерства штату Північна Кароліна Національної гвардії, створило Жіночу військово-правову мережу африканських військових спеціалістів, яка була спрямована на передачу жінкам регіону передового правового досвіду.

Останнім часом інші командування також активізували діяльність, пов'язану з питаннями жінок, миру та безпеки.

Зрештою, Університет оборонного співробітництва з питань безпеки надає можливості для просування концепції "Жінки, мир і безпека" серед тих, хто займається саме співпрацею у сфері безпеки.

На семінарі зі співробітництва в галузі безпеки, що відбувся у вересні 2022 року, університет дав старт загальноорганізаційним зусиллям з ретельного наукового аналізу того, як реалізація Закону про жінок, мир і безпеку від 2017 року сприяє досягненню цілей національної безпеки США.

Це було особливо важливо з огляду на те, що професійну військову освіту визначено як ключовий шлях до реалізації рамкової програми як усередині країни, так і за кордоном, особливо якщо на підготовку та навчання спеціально виділяється час.

Багатьом здається, що під час роботи на Близькому Сході або в Центральній Азії культурні норми в країнах-партнерах є найбільшою перешкодою на шляху реалізації програми "Жінки, мир і безпека".

Однак наші дослідження і наведені вище історії свідчать про те, що саме ці країни часто прагнуть домогтися прогресу в галузі участі жінок. Навпаки, найбільшою перешкодою часто є недостатня обізнаність уряду США.

У звіті RAND за 2023 рік міститься заклик до більш чіткого узгодження риторики і дій з питань жінок, миру і безпеки: "Багато наших партнерів звертають увагу на те, що Сполучені Штати наголошують на важливості врахування гендерних аспектів, і працюють над покращенням реалізації принципів [Жінки, мир і безпека].

Однак вони також помічають, коли ми "відстаємо від життя" – наприклад, під час навчань у Східній Європі, коли молодий іноземний офіцер зажадав пояснити, чому серед присутніх немає американських жінок".

Підвищення рівня обізнаності та знань про жінок, мир і безпеку в збройних силах США не відбудеться відразу, але за умови серйозного підходу цього можна домогтися.

Є безліч можливостей використовувати наявні програми та потоки фінансування для виконання мандатів Конгресу і просування інтересів США по всьому світу.

Програми співробітництва в галузі безпеки покликані сприяти національній безпеці шляхом зміцнення відносин, потенціалу і можливостей країн-партнерів. Коли уряд США зрозуміє, як цьому сприяють жінки, мир і безпека, можна зробити набагато більше і на зовнішньому рівні.

Джеффрі Брасс – полковник ВПС США, доцент Коледжу штабів об'єднаних сил та офіцером із роботи з іноземними державами, який неодноразово виконував завдання зі співробітництва та допомоги в галузі безпеки.

Джоан Джонсон-Фріз – почесна професорка Військово-морського коледжу, старша наукова співробітниця організації "Жінки в міжнародній безпеці" та авторка книги Women, Peace, and Security: An Introduction.