Попри те, що Європейська Комісія ще у березні впровадила санкції проти російської металургії, деякі компанії з РФ продовжують постачати свою продукцію до Євросоюзу. Німецький діловий журнал Wirtschaftswoche в якості прикладу наводить компанію N.
, яку називає російською глобальною корпорацією, яку очолює олігарх, який особисто знає президента Володимира Путіна. Її ключовий ринок — Росія. «Але N. також заробляє гроші в Європі.
Товари досі надходять на ринок через дочірню компанію в Бельгії - цілком законно та після перевірок митниці», — пишуть журналісти Wirtschaftswoche.
Відео дня Поприте те, що німецький журнал на розкриває назву корпорації, НВ Бізнес відомо, що йдеться про російську НЛМК, бенефіціаром якої є один з найбагатших росіян Володимир Лісін.
Європейські прокатні активи групи НЛМК належать компанії NLMK Belgium Holdings SA Рівноправним партнером російських металургів є SOGEPA (Société Wallonne de Gestion et de Participations SA) — Агентство з управління фінансовими інвестиціями бельгійського регіону Валлонія.
До війни російські компанії продавали великі партії товстого листа в Європі. Їх виробляли з російських слябів. Завдяки виключенням та прогалинам в європейському законодавстві, європейські країни досі є одними з найбільших покупців металопродукції з Росії.
За даними митниці, на які посилається Wirtschaftswoche, до червня 2022 року 40% усього зареєстрованого експорту сталі з Росії було експортовано до Європейського Союзу. За аналогічний період минулого року — лише 37%.
Журналісти уточнюють, що в цих даних також враховані три місяці до введення санкцій. Також відзначають відсутність статистики про експорт у Китай. Але все це відбувається завдяки виняткам. Так, регламент ЄС 2022/428 не поширюється на сляби та сталеву заготовку.
Це спрощує роботу європейських дочірніх компаній і перекатних заводів. За деякими підрахунками, більше половини імпорту сталі, який був раніше, досі звільнено від санкцій, а саме 4,7 млн тонн.
Російські Магнітогорський МК та Северсталь визнають, що для них санкції стали важким тягарем. Тому вони все більше сталі відправляють до Китаю та Туреччини. Там у частини продукції змінюється сертифікат походження.
Після цього вона доправляється на інші географічні ринки. «Однак сумнівно, що російські компанії зможуть довго вести бізнес у такий спосіб», — резюмує німецьке ЗМІ. Його співрозмовники вже відзначають, що європейські санкції є не цілісними та всеохоплюючими.
Через це деякі підприємства змушені зупиняти виробництво. Наприклад, ArcelorMittal заявив про зупинку однієї з двох доменних печей у Бремені (Німеччина) та про зупинку заводу з прямого відновлення заліза у Гамбурзі (Німеччина).
Також компанія зупиняє доменну піч на заводі в Астурії (Іспанія), а на іншому іспанському підприємстві відклала запуск електродугової печі. Головною причиною такого рішення в ArcelorMittal називають високу вартість газу та електроенергії.
Всі права захищені IN-Ukraine.info - 2022