30 тисяч військовим. Чи відновлять скасовані виплати й де візьмуть гроші

Із лютого 2023 року український інфопростір збурює скасування та відновлення надбавки 30 тис. грн для військовослужбовців, які не перебувають на передовій. Адже в умовах війни це питання є дуже чутливим для захисників і громадськості, яка віддано підтримує Збройні сили.

Але, як не парадоксально, обурення викликало і скасування надбавки постановою уряду від 20 січня 2023 року №43, і наступне поновлення виплат шляхом внесення поправки до законопроєкту №8312, за який парламентарі проголосували 10 квітня 2023 року, про що детально йтиметься нижче.

"28 лютого 2022 року уряд у гарячці перших днів війни ухвалив рішення про доплату 30 тис. грн на місяць всім військовослужбовцям і силовикам.

Ціна питання становила близько 50 млрд грн додаткових бюджетних витрат на місяць, і ніхто не думав про розрахунки, хоча грошей на ці виплати не було й тоді", — нагадує Гліб Вишлінський, виконавчий директор ЦЕС (Центр економічної стратегії).

Вишлінський додає, що вже влітку 2022 року, у зв’язку з масштабним монетарним фінансуванням дефіциту бюджету й девальвацією гривні, уряд почав переглядати рішення від 28 лютого, адже обсяг витрат лише на грошове забезпечення ЗСУ, за офіційними даними, перевищив 70 млрд грн на місяць.

"Прямо про дефіцит коштів не згадували, бо влада про неприємні речі говорити не любила й до війни, а під час війни — тим більше, — продовжує Гліб Вишлінський.

— Зрештою, у липні 2022 року в МВС скасували доплати поліцейським та іншим службовцям поза зоною бойових дій, а Міністерство оборони тоді вирішили не чіпати.

У лютому 2023 року скасування надбавок для військовослужбовців фактично стало продовженням адміністративних урізань бюджетних витрат".

Ростислав Кравець, адвокат, старший партнер адвокатської компанії "Кравець і Партнери" уточнює, що виплати передбачала постанова КМУ №168 від 28 лютого 2022 року, в яку з моменту її ухвалення неодноразово вносили зміни.

"Скасовуючи надбавку, уряд керувався питаннями зменшення витрат бюджету за рахунок військовослужбовців і, в першу чергу, виплати забрали в курсантів, Служби судової охорони та в тих, хто не бере участь безпосередньо в бойових діях, чим поставили їхні сім'ї на межу виживання", — продовжує Кравець.

"Ті, хто пишуть, що це "глибокі тиловики", точно не знають, що таке армія, — висловилася щодо цього народна депутатка Вікторія Сюмар. — Адже підрозділ після місяця-двох на передку відходить на відновлення, і вже в цей час військовослужбовець має 20 тис. грн.

Те саме стосується медиків, логістів, інструкторів".

А Сергій Лисенко, адвокат, керуючий партнер Юридичної компанії GRACERS, порадив не забувати, що воїн, який не перебуває в безпосередніх бойових зіткненнях, усе одно на військовій службі, тоді як вдома його сім'я залишилася наодинці з фінансовими проблемами.

Відповідно, ті додаткові кошти часто залишалися єдиною допомогою, яку військовослужбовець міг надати своїм близьким. У квітні інформпростір облетіла новина про начебто повернення всім військовим надбавки 30 тис. грн.

Ініціаторкою цього стала Верховна Рада, яка 10 квітня 2023 року ухвалила законопроєкт №8312 разом із відповідною поправкою Дмитра Разумкова.

Вона передбачає на час дії воєнного стану встановлення граничного розміру зарплат держслужбовців і працівників держпідприємств у десять мінімальних зарплат (67 тис. грн) і направлення заощаджених так коштів на доплати військовим.

Проте депутат від фракції "Голос", секретар комітету з питань бюджету Володимир Цабаль вніс у парламент проєкт постанови про скасування рішення про ухвалення вищезгаданого закону, адже, на його думку, поправка Разумкова є популістською та порушує зобов'язання України перед міжнародними донорами щодо реформ корпоративного управління держпідприємств.

Крім того, коштів, які пропонується відібрати в держслужбовців, військовим явно недостатньо.

Коментуючи це рішення у своєму каналі в телеграм, народний депутат, перший заступник голови комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Ярослав Железняк зазначив, що ця поправка повертає надбавку захисникам шляхом економії на скорочені зарплат держслужбовців, чого не вистачить навіть на 2% від запланованих видатків, бо на виплати військовим витрачали 2,7 млрд грн на день.

"Тому я б поки не так однозначно стверджував, що [надбавку] повернули", — резюмує нардеп. "Обмеження зарплат у держсекторі вже раз визнавалося неконституційним і є, вочевидь, шкідливим для країни.

Воно покриває лише 2% додаткових витрат [на надбавки], тоді як інші 98% доведеться "надрукувати" або знайти інші джерела фінансування, що складно в умовах дефіциту бюджету", — продовжує Гліб Вишлінський.

Співрозмовник Фокусу підкреслює, що це рішення не спирається на реальні розрахунки та є популістичним, адже в Україні всі люблять військових і не люблять чиновників.

Водночас Ростислав Кравець упевнений, що всі військовослужбовці безумовно повинні отримувати додаткові виплати, а запропоноване обмеження зарплат у держсекторі не суперечитиме нормам Конституції України та вже сталій практиці ЄСПЛ.

У 2022 році, коли всі військові отримували додаткові виплати 30 тис. грн, колосальний дефіцит держбюджету значною мірою фінансувався за рахунок емісії, яку здійснював Нацбанк шляхом викупу державних облігацій. Обсяг такої емісії у 2022 році сягнув 400 млрд грн.

Проте тепер регулятор не налаштований вдаватися до такої практики. "Національний банк є прихильником неемісійного фінансування потреб бюджету заради зменшення ризиків для макрофінансової стабільності України, — відповили на запит Фокусу в НБУ.

— Вже п'ятий місяць спільними зусиллями Нацбанку та Мінфіну вдається забезпечувати беземісійне фінансування видатків на оборону, і в результаті цього інфляційні очікування поліпшилися, стійкість валютного ринку посилилася, а інфляція — знижується.

Уникнення емісійного фінансування також є важливою передумовою для захисту доходів громадян, у тому числі — виплат захисникам, від інфляційного знецінення".

Якщо не вдаватися до емісії, головним джерелом для покриття дефіциту бюджету, який зростатиме через повернення надбавок, має стати міжнародна допомога. Але і її обсяги не безмежні.

"Зараз практично всі видатки українського держбюджету, окрім витрат на війну, покриваються за рахунок міжнародних донорів через кредити й гранти.

І дефіцит однієї статті видатків збільшує загальний дефіцит бюджету, що може викликати питання в міжнародних партнерів, у стосунках із якими є дуже хиткий баланс.

Із їхнього боку немає готовності покривати скільки завгодно витрат — вони нам допомагатимуть у межах якоїсь обґрунтованої суми", — коментує Гліб Вишлінський.

"Уряд намагається зменшити діру в бюджеті, і скасування доплат для тих, хто в тилу, є логічним кроком у цій ситуації. Рано чи пізно це все одно потрібно було б робити. Тому тут питання не в самому рішенні, а в часі його впровадження.

За великим рахунком, могли б і на ці доплати попросити гроші в донорів, але не хочуть і ніби цементують цю позицію", — продовжує Дмитро Боярчук, виконавчий директор CASE Україна.

Відповідно, на думку співрозмовника Фокусу, ініціатива повернення доплат, яка вийшла з політичного табору, навряд чи має шанси. Водночас міністр фінансів Сергій Марченко в нещодавньому відеоінтерв’ю висловився про те, що повернення доплат військовим 30 тис.

грн неможливо профінансувати без збільшення податкового навантаження та військового збору. Бо, за словами Марченка, це потребує додаткових 170 млрд грн на рік, заради яких доведеться передбачити збільшення податків — ПДВ на 4% [до 24%] та військового збору в три рази [до 4,5%].

Такий крок, вочевидь, при всій повазі до військових, викличе неабияке обурення в мільйонів українських платників податків.

"Потрібно ретельно прораховувати й економічно вивіряти всі рішення щодо збільшення бюджетних видатків і з урахуванням наявності реалістичних джерел їх покриття, адже рішення, що ставлять під загрозу макрофінансову стабільність, загрожують не лише загальній стійкості економіки, а й обороноздатності України", — у відповідь на запит Фокусу висловили позицію в Нацбанку.

Поки в суспільстві та коридорах влади "ламають списи" навколо чутливого питання, найвище військове командування України звернулося до Верховної Ради з проханням відкласти розгляд законопроєкту №8312 про повернення доплат військовим.

Автори звернення зазначили, що необхідно зібрати робочу групу з представниками Верховної Ради, Кабміну, Генерального штабу ЗСУ й до кінця травня разом розробити законопроєкт, який врегулює питання оплати праці військовослужбовців.

В НБУ у відповідь на запит Фокусу повідомили, що поділяють позицію Генерального штабу України та вважають, що популізм і спекуляції на цьому питанні неприпустимі та прямо шкодять обороноздатності, й додали, що вирішення соціально-чутливих питань потребує ґрунтовних розрахунків як у частині витрат, так і в частині джерел їх покриття, та глибокої комунікації з суспільством.