Війна в 2025: як змінилась енергетика та чому в Україні зростуть тарифи для населення

Загальні збитки енергетичного сектору України під час війни перевищують 56 млрд доларів. Для повного відновлення, не повернення до початкового довоєнного рівня, а до покращення стану енергетичного сектору, необхідно 50,5 млрд доларів.

Так окреслили ситуацію в енергетичній сфері аналітики Київської школи економіки (KSE). А енергоексперти оцінили шанси на відновлення української енергетики і розповіли, чи реалістично очікувати на життя без блекаутів.

Дані щодо втрат у енергогалузі українських експертів KSE збігаються із оцінкою Міжнародного валютного фонду (МВФ), який станом на літо 2024 року оцінив збитки української енергетики через російські обстріли у 56,5 млрд доларів.

Впродовж війни російська армія окупувала близько 18 ГВт потужностей, зокрема Запорізьку атомну електростанцію, яку вважають найбільшою в Східній Європі — встановлена потужність всіх шести енергоблоків, становить 6040 МВт.

Станом на вересень минулого року Росія здійснила 25 масованих ракетно-дронових атак на енергосистему України. Про це свідчать дані, оприлюднені на порталі Energy Map українського аналітичного центру DiXi Group.

Повністю зруйновані Каховська та Дніпровська ГЕС, а також Зміївська та Трипільська ТЕС Повністю були зруйновані Каховська та Дніпровська ГЕС, а також Зміївська та Трипільська ТЕС.

Критичних пошкоджень (понад 80%) зазнали приватні теплоелектростанції, серед яких Ладижинська, Бурштинська, Добротвірська, Курахівська, Криворізька та Придніпровська ТЕС. "Пошкоджена інфраструктура на мільярди доларів.

Найбільш чутливе пошкодження і руйнація — це ДніпроГЕС. Це дійсно дуже велика втрата для України. І слід підкреслити, що ДніпроГЕС — це електростанція, яка серйозно додавала можливість балансувати нашу енергосистему.

А у нас і так дефіцит маневрових потужностей, тому її втрата є дуже відчутною", — наголосив директор енергетичних програм Центру Разумкова Володимир Омельченко.

Російські війська фактично знищили всі нафтопереробні заводи на території України та неодноразово пошкоджували значну частку інфраструктури зі зберігання нафти та нафтопродуктів.

За інформацією фахівців, найбільші збитки (нагадаємо, загальна сума збитків в енергетиці перевищує 56 млрд доларів) спричинили руйнування об’єктів генерації електричної енергії (8,5 млрд доларів), магістральних ліній передачі електроенергії (2,1 млрд доларів), а також нафтогазової інфраструктури (3,3 млрд доларів).

"Потреби відновлення електроенергетичного сектору оцінені на загальну суму у 33,8 млрд доларів, зокрема 29,3 млрд доларів для об’єктів генерації. Ще 4,6 млрд доларів необхідно для відновлення інфраструктури передачі та розподілу електричної енергії.

Оцінна вартість відновлення нафтогазового сектору сягає 14,8 млрд доларів, а сектору централізованого теплопостачання — 1,4 млрд доларів, не враховуючи відновлення великих ТЕЦ", — йдеться у звіті KSE.

Директор із досліджень аналітичного центру DiXi Group Роман Ніцович своєю чергою зазначає: під час війни, коли інформація з безпекових причин не є відкритою, точні дані щодо втрат потужностей і їхнього відновлення надати важко.

Отже робити висновки можна лише згідно з оцінюванням пошкоджених, втрачених чи окупованих об'єктів. "Офіційних значних деталей щодо кількості та типу встановлених потужностей, які є зараз, не надають.

За підсумком втрат цих трьох років війни, можна сказати, що ми маємо суттєве скорочення потужностей вугільних теплових електростанцій, а також теплоелектроцентралей, які продовжують бути ціллю атак ворога у великих містах.

Наприклад, як це було у Миколаєві (йдеться про атаку по Миколаєву 16 лютого, коли внаслідок удару російським "Шахедом" по критичній інфраструктурі понад 100 тис. мешканців міста залишилися без опалення — ред). Звичайно, постраждала і гідрогенерація.

Ми знаємо про здійснення атаки на низку станцій Укргідроенерго, а також про роботи, які ведуться для усунення наслідків. цих ударів.

Нагадаю і про атаки на газову інфраструктуру, яка може впливати на доступність ресурсу для генеруючих компаній", — у коментарі Фокусу додав Роман Ніцович.

В умовах постійних ракетних атак відновлювати зруйновані об'єкти, що потребує часу від декількох місяців до декількох років і не дає гарантії захисту під час наступного нападу з боку ЗС РФ, недоцільно, вважають енергетики.

Вихід вбачають у поточних і капітальних ремонтах, так званих "донорських станціях", а також розподільчій генерації — тисячах малих об'єктів з виробітку електричної енергії. "Все залежатиме від того, наскільки ці потужності можна буде відремонтувати повноцінно.

Зауважу, що йдеться про генерацію. Щодо розподільчих мереж, підстанцій, то багато з цього теж потребує капітального ремонту. Деякі з об’єктів ніби відремонтовані, але повноцінно функціонувати не можуть.

В умовах збільшення споживчого навантаження і морозів, вони ризикують не витримати", — сказав у коментарі Фокусу експерт Інституту енергетичних стратегій Юрій Корольчук. В Україні працювало 30 ключових підстанцій.

Під час війни майже всі були пошкоджено Він зауважив, що в Україні працювало 30 ключових підстанцій. Під час війни майже всі були пошкоджено. "Ще 2023 року капітально відремонтували дві підстанції, проте у всіх інших випадках обійшлися поточним ремонтом.

Тож принаймні сім з ключових українських підстанцій потребували ремонту ще 2024-го. Наскільки я знаю, там нічого так і не робили. Тривали оперативні ремонти, звичайно, підтягували технічний рівень підстанцій, проте капітальних робіт не вели.

Додам, що ніхто поки не підрахував, скільки точно потрібно інвестувати у відновлення енергосистеми України. Усе, що відомо, це лише приблизні розрахунки, які, можливо, не враховують ті об'єкти, що і не перебували в роботі", — додав Корольчук.

Експерт також зазначив, що в Україні використовують так звані "донорські" об’єкти, наприклад Курахівська ТЕС, яку розібрали на запчастини, щоб відновити інші зруйновані електростанції. Тривалий час росіяни обстрілювали Курахівську ТЕС з артилерії.

А в квітні 2024 року збитки від ударів по цій ТЕС оцінювали майже у мільярд гривень. Але остаточно її вирішили розібрати після того, як окупанти підірвали міст, яким на станцію завозили вугілля.

Відновити міст було неможливо, тож ТЕС, яка працювала десятиліттями, вирішили розібрати. До цього ДТЕК шукав запчастини на виведених з експлуатації електростанціях по всій Європі.

Але навіть партнерам, які мали запчастини радянських часів, знадобилися місяці для оформлення і транспортування їх до України. "Знімається обладнання, яке не бере участі у роботі, або ж використовуються старі блоки.

Проте це, авжеж, не подається енергокомпаніями, як вирішення проблеми", — додав експерт Юрій Корольчук.

Він також зазначив, що Україна не поринула взимку 2025 року в нові блекаути, передусім завдяки ефективній та оперативній роботі енергетиків, які відновлюють, переналаштовують та заживлюють пошкоджені мережі.

Та й зиму, за винятком останніх тижнів лютого, не можна назвати морозною. Проте є ще один фактор, який вплинув на те, що українці провели цю зиму зі світлом.

"Від другої половини 2024 року дещо знизилися промислові потужності, що дає можливість не відключати населення і лише обмежувати бізнес", — каже Корольчук.

Уряд України затвердив новий фіксований тариф на електроенергію для населення, згідно з постановою КМУ №632, від 1 червня 2024 року тариф на електроенергію для побутових споживачів збільшився від 2,64 грн/кВт∙год до 4,32 грн/кВт∙год.

Варто зауважити, що тариф є фіксованим та не диференціюється за обсягом споживання. Оскільки така ціна має діяти до 30 квітня 2025 року, змін у вартості електроенергії для населення принаймні до травня не передбачається.

Від 1 червня 2024 року тариф на електроенергію для побутових споживачів збільшився від 2,64 грн/кВт∙год до 4,32 грн/кВт∙год Згідно з жовтневим меморандумом Міжнародного валютного фонду, після п’ятого перегляду програми розширеного фінансування (EFF), підвищення цін на енергоносії в Україні найближчим часом не планується.

Документ не містить прямих вимог щодо збільшення тарифів для України, про що вже повідомляли в Міністерстві фінансів України.

Проте через збільшення ворожих ударів та обстрілів інфраструктури України в інформаційному просторі час від часу постає тема зміни в тарифах на електроенергію. Зокрема, деякі експерти не відкидають варіанти, що протягом 2025 року тарифи на світло можуть зрости.

Так, голова Спілки споживачів комунальних послуг Олег Попенко висловлював припущення, що від початку літа ціна на електроенергію може зрости до 6,64 грн за кВт-год: "На електроенергію для населення планується підняти тарифи з 1 червня 2025 року орієнтовно до цифри 6 гривень 64 копійки.

Орієнтовно. Вона може бути плюс-мінус 6,32 грн або 6,64 грн".

Як раніше повідомляв Фокус, значне підвищення вартості електроенергії на початку літа 2024 року викликало занепокоєння громадян, однак експерти пояснюють, що таке рішення було вимушеним, яке дозволяє державним компаніям припинити субсидування населення і зібрати достатньо коштів, щоб реалізувати проєкти з добудови 3-го і 4-го енергоблоків Хмельницької АЕС, про що Фокус писав раніше.

Також це дасть змогу Укргідроенерго розпочати побудову Канівської ГАЕС, що матиме 1000 МВт потужності. "Люди задаються питаннями на цьому тлі, адже анонсуються значні інвестиції у добудову блоків на ХАЕС, закупівлі, які здійснює Енергоатом тощо.

Очевидно, що це той контекст, в якому необхідно буде комунікувати рішення із підвищення тарифів для населення. Тож я не виключаю ймовірності підвищення цін, навіть в поточному році. Але за якою логікою це можуть здійснити, поки не зрозуміло", — додав експерт Роман Ніцович.

Фахівець пояснив, що йдеться про ширшу стратегію лібералізації ринку, яку уряд має розробити і представити дорожню карту лібералізації відповідно до плану Ukraine Facility наступного року.

"Було б логічно бачити певну послідовність кроків і розуміння того графіку чи тої перспективи, коли запроваджують ринкові ціни для населення, і таким чином ми збалансовуємо ситуацію насамперед для постачальників і тих державних компаній, які забезпечують ці пільгові ціни за рахунок механізму накладення спеціальних обов'язків (йдеться про Енергоатом і Укргідроенерго).

І тоді ця дорожня карта мала б давати відповідь, куди будуть спрямовані ці ресурси, додаткова виручка, яку отримують постачальники", — каже Ніцович.

В Україні тариф на електроенергію, запроваджений від початку червня 2024 року, поширюється на всіх побутових споживачів Нагадаємо, в Україні тариф на електроенергію, запроваджений від початку червня 2024 року, поширюється на всіх побутових споживачів: Від 1 жовтня 2024 року по 30 квітня 2025 року для людей, які мають квартири/будинки із електроопаленням, діють наступні тарифи: Також від початку 2025 року певні категорії громадян можуть отримувати електроенергію за зниженими тарифами аж до завершення опалювального сезону.

Йдеться про співвласників великих багатоквартирних будинків, де відсутнє газове забезпечення, або місця, де є проблеми із теплопостачанням. Уряд вніс зміни в постанову, і мешканці таких будинків мають змогу сплачувати за електроенергію 2 грн 64 коп.

за кіловат до кінця квітня 2025 року. До речі, в Україні чинні тарифні коефіцієнти для власників двозонних та тризонних лічильників електроенергії.

Вночі, з 23:00 до 07:00, коли навантаження на енергосистему найменше, вартість тарифу менша від основного на 50%, тому користувачі платять лише 2,16 грн/кВт∙год. А от тарифи для бізнесу від 1 червня 2024 року серйозно зросли.

Основними причинами підвищення цін влада називає необхідність проведення ремонтних робіт енергетичної інфраструктури, що постраждала від російських атак, а також прагнення покращити умови функціонування ринку електричної енергії для забезпечення ефективної взаємодії з країнами ЄС.

За словами експертів, прирівнювати тарифи для населення до тарифів для бізнесу в Україні навряд чи мають наміри. Водночас Фокус поцікавився, скільки коштує електроенергія для населення в деяких країнах Європи. Згідно із даними Євростату, вони достатньо високі.

Яка вартість електроенергії для населення в деяких країнах Європи* Країна Ціна для домогосподарств (витрати менші за 1000 кВт/год), грн за кВт-ч Польща 12,7 Чехія 24,8 Словаччина 11,4 Литва 11,1 Естонія 13,4 Латвія 16,2 Хорватія 10 Угорщина 4,2 Румунія 7 Греція 21,1 Болгарія 5,2 Грузія 2,3 Молдова 5,5 *Дані Євростату на перше півріччя 2024 року, тариф переведено у грн.

за курсом НБУ станом на 20 лютого 2025-го. Серед країн з переліку є й ті, в кого Україна активно купує електроенергію. І обсяги імпорту зростають щороку.

Так, згідно з даними моніторингу ExPro Electricity, 2024-го порівняно з 2023-м країна збільшила імпорт електроенергії у 5,5 раз до 4,4 млн МВт-год.