Співавторами документа виступили народні депутати України Павло Фролов і Микита Потураєв, які разом із 18 парламентаріями з інших європейських країн закликали керівництво Євросоюзу створити механізми моніторингу російських пропагандистських кампаній, посилити боротьбу з дезінформацією, яка походить із Москви, та розширити санкційні списки щодо її організаторів.
Нарівні з Варданяном до переліку топ-пособників агресивної політики РФ також потрапили колишній український нардеп, кум президента Росії Володимира Путіна Віктор Медведчук, експрем'єр-міністр Грузії Бідзіна Іванішвілі та румунський проросійський радикальний політик Келін Джорджеску.
Кожен зі згаданих скандальних політиків раніше вже потрапляв під санкційні обмеження і піддавався кримінальному переслідуванню.
Наприклад, українські спецслужби затримали Медведчука під час спроби втечі з країни у квітні 2022 року, після чого звинуватили в державній зраді та порушенні законів і звичаїв війни.
Пізніше його обміняли на українських військовослужбовців, які потрапили в російський полон, проте вже в Росії він продовжив свою пропагандистську діяльність.
А результати першого туру нещодавніх президентських виборів у Румунії, перемогу в якому здобув Джорджеску, незабаром скасував конституційний суд, після чого центральна виборча комісія заборонила йому брати участь у повторних виборах.
Правоохоронці висунули йому звинувачення в підготовці держперевороту, поширенні дезінформації та фальсифікації результатів голосування.
Рубен Варданян посідає серед них "гідне" місце — 2022 року він із Москви переїхав до Ханкеді (колишній Степанакерт), де очолив маріонетковий "уряд" невизнаної Нагірно-Карабаської республіки.
Після того, як Азербайджан звільнив цю територію від вірмено-російських сепаратистів у вересні 2023 року, Варданян намагався втекти, але був затриманий азербайджанськими прикордонниками.
Наразі його судять у Баку за злочини проти миру і людяності, підтримку і фінансування тероризму та воєнні злочини. Загалом йому оголосили 42 звинувачення, деякі з яких загрожують довічним ув'язненням.
Крім того, Варданян відомий як "гаманець Путіна", який допомагає незаконно збагачуватися російському лідеру та його наближеним. Станом на 2025 рік його статки оцінюють у 1,2 млрд доларів.
Ще 1991 року Варданян був одним із засновників інвестиційної компанії "Тройка диалог", яка 2011 року влилася в державний "Сбербанк". За даними Organized Crime and Corruption Reporting Project, у 2006-2013 роках через "Трійку" Варданян допоміг Путіну відмити понад 4,6 млрд доларів.
Завдяки розкритій у 2019 році так званій"литовській схемі", Варданян через десятки офшорних фірм переказував кошти, ухиляючись від сплати податків. Одним із клієнтів цієї мережі був, наприклад, найближчий друг Путіна Сергій Ралдугін, який отримав 69 мільйонів доларів.
Також ця схема пов'язує Варданяна з наближеним до російського президента "православним олігархом" Костянтином Малофєєвим — творцем пропагандистського телеканалу "Царьград" і низки агресивних антизахідних інформаційних кампаній.
Їх ріднить не тільки спільна фінансова діяльність, а й схожість поглядів — Варданян також активно просуває експансіоністські ідеї "русского мира", активно підтримував різноманітні заходи Російської православної церкви, зокрема й за кордоном.
Малофєєв з 2014 року відкрито фінансував окупантів на Донбасі, а після початку повномасштабної російсько-української війни у 2022 році вимагає ще більш жорстких дій російської армії. Варданяна неодноразово закликали внести до санкційних списків США та Європейського Союзу.
2022 року президент України Володимир Зеленський підписав рішення Ради національної безпеки і оборони про внесення Варданяна до санкційного списку, а 2023 року він як "пособник російсько-фашистських загарбників і терористів" опинився в базі сайту "Миротворець". 15 липня 2025 р.
стало відомо, що прем'єр-міністр Вірменії Нікол Пашинян відмовився офіційно звертатися до президента США Дональда Трампа з проханням допомогти домовитися про звільнення Варданяна.
Схоже, завдяки діяльності на користь РФ і особисто Путіна, Варданян став нерукопожатним у всьому світі, крім самої РФ.
Зазначимо, члени української делегації в ОБСЄ в рамках парламентської асамблеї, яка завершилася нещодавно, вкотре закликали європейських політиків сміливіше реагувати на російську агресію.
Павло Фролов запропонував підірвати військову економіку країни-агресора, знизивши граничний поріг на вартість бареля російської нафти до 30 доларів, і запроваджувати вторинні санкції щодо країн, які закуповують російські енергоресурси.
Санкційні обмеження на адресу Рубена Варданяна і подібних до нього "гаманців" путінської влади повною мірою відповідають цим цілям і можуть завдати комплексної шкоди як фінансовим, так і адміністративним, пропагандистським та ідеологічним компонентам російської агресії, що розширюється.
Всі права захищені IN-Ukraine.info - 2022