Їхня мета — контролювати Україну. Чому агресор поки не обстрілює Київ і не оголошує великої мобілізації — інтерв'ю з Бугаєвою з ISW

За блискавичними успіхами контрнаступу української армії в Харківській області, затамувавши подих, стежили не лише українці, а й безліч аналітичних та експертних організацій світу.

Серед них популярний в Україні сьогодні американський аналітичний центр Інститут вивчення війни (ISW), який регулярно розбирає поточну ситуацію на фронтах та робить реалістичні прогнози щодо дій та стратегії Росії.

Відео дня Співробітниця та дослідниця ISW українка Наталія Бугаєва успіхи української армії аналізувала та спостерігала прямо з кулуарів 17-ї щорічної зустрічі Ялтинської Європейської Стратегії (YES), що відбулася у Києві 9−10 вересня за підтримки Фонду Віктора Пінчука.

Про те, як працює ISW, і чого чекати від Росії найближчим часом, Бугаєва розмовляла з НВ.

— Якими є головні проблеми російського керівництва та російської армії у війні в Україні на даний момент? — По-перше, вони витратили багато військової сили на захоплення досить обмежених цілей, і йдеться про кадрових військових, здатних воювати ефективно.

Зараз дуже актуальним є завдання поповнення цієї сили. Місць, звідки вони можуть поповнити цей ресурс — обмежена кількість.

Ми бачимо вже, що почали переходити від набору солдатів до армії в периферійних регіонах РФ до набору у центральних регіонах, включаючи той самий Петербург, і відбувається цей процес не зовсім вдало.

Друга проблема — інтеграція нових людей, їхнє навчання, створення з них узгоджених юнітів. На це потрібні офіцерські ресурси, яких дедалі більш обмежена кількість. Третя проблема — їм не дуже вдається консолідувати адміністративний контроль на окупованих територіях.

Є опір, партизанський рух, некомпетентність з боку Росії, вони не розуміють українського культурного контексту, є проблема зі ставлениками. Глобальніші проблеми, якщо розділяти в цілому проблеми на дві частини, — люди та зброя, це російський ВПК.

У довгостроковій перспективі з’являться серйозні проблеми за умови, що Захід продовжуватиме здійснювати експортний контроль за мікроелектронікою. Це такий підхід, який не дозволить Росії обходити санкції, які вже накладені на неї.

І третя проблема, хай поки що й не настільки актуальна, це те, як росіяни реагують на провали своєї армії. Росіяни в принципі ще не реагують на втрати серед військових, вони не реагують на звірства власної армії, але вони точно реагують на військові провали.

Коли потопили крейсер Москва, коли був жест доброї волі щодо острова Зміїний або коли російські війська відійшли від Києва і зараз, коли стався стрімкий контрнаступ у Харківській області.

У Росії це активно обговорюється і, що головне, зачіпає обіцянки Путіна своєму народу, що він керує великою державою, здатною підкорити собі багатьох.