Прем'єра мультфільму "Мавка". Приголомшливі образи та аналогії з російсько-українською війною

Сам образ лісової німфи-правительки – дивовижний. Він вразив дітей та дорослих. Безумовна вдача стрічки – персонаж Котожаб: на прем'єрі з ним хотіли сфотографуватися безліч людей.

Картина пророчо вгадала якісь реалії, пов'язані з російсько-українською війною: добра Мавка довго зазнавала провокаційних витівок Киліни, до того моменту та не організувала збройне вторгнення селян, що призвело до битви людей та лісових мешканців.

Праведний гнів трансформує Мавку, але кохання перемагає! На прем'єру "Мавки" в "Оскар" у ТРЦ "Гулівер" прийшла величезна кількість глядачів.

Повітряна тривога дещо затримала старт прем'єри, але близько пів на восьму вечора, після демонстрації на екрані евакуаційних ходів, фільм розпочався. Візуально нова "Мавка" – це новий виток вітчизняної анімації. Вода, ліси та гори – фантастика.

Ретельно розроблений світ, де живе героїня. Є лісові жителі – вони мешкають за Темною горою, є люди, які не перетинають цей кордон. Все це сталося після війни між людьми та лісовими жителями – через господаря тартак.

Після кровопролитної битви, де ніхто не переміг, було встановлено мир. Такою є експозиція. Казкова преамбула нагадує початок "Хелбоя-2. Золота армія" (2008).

Сценарист Ярослав Войцешек ("Вкрадена принцеса: Руслан і Людмила", "Пульс", "Захар Беркут") використав у "Мавці" масу трендів світового кінематографа останнього часу.

Образ модної противниці Мавки — Кіліни та її помічника, який мріє відкрити мережу бутіків, перегукується з демонічно-гламурним персонажем Меріл Стріп з "Диявол носить Pradа" (2006) та сучаснішою "Круеллою" (2021).

Розворот Мавкою зляканих бізонів близький до сцени з мультфільму Хаяо Міядзакі "Навсікаючи з Долини вітрів" (1984), де князівна Долини зуміла приборкати неконтрольований біг жуків-мутантів.

Вогненний гнів Мавки схожий на те, що діялося з Джиною Грей у вигляді Темного Фенікса з супергеройського фентезі "Люди X-2. Остання битва" (2006). Сам конфлікт чарівних мешканців лісу та людей нагадує битву нави та землян у "Аватарі" (2009).

Проте Войцешеку вдалося весь цей світовий кінематографічний досвід грамотно змікосувати з патріархальним світом драми-феєрії Лесі Українки — і вийшло хоч трохи постмодерново, але загалом сучасно й переконливо.

Щодо візуалу, то режисери Олег Маломуж та Олександра Рубан зробили бездоганну картинку – яскраву, насичену фарбами та спецефектами.

Де потрібно, персонажі (цуценя, Котожаб) викликають розчулення; де потрібно – трепет (це духи Вогню, Води, Землі); де треба підкинути щіпку жаху — вигляд головної героїні, що трансформувалася в вогненний смерч.

Дуже красиво зроблено ліричну лінію відносин між Мавкою і Лукашем – чи не єдине, що конкретно взято з літературного першоджерела: потуплені погляди, збентежені посмішки, незручні дотики рук – тонка лірична робота.

Сама Мавка чудова своєю сумішшю чарівності та наївності, доброти та щирої цікавості. Хороші комедійні персонажі – Котожаб, зроблений на думку продюсера проекту Єгора Олесова – не може не зайти будь-якої аудиторії.

Його вміння плавати і пірнати (якість, як відомо, не властива котам) "вистрілило" за сюжетом — у потрібний момент, у потрібному місці.

Ерік і Дерік, парочка французьких слуг-костоломів Кіліни – незграбні, грубі, мають величезну фізичну силу, але не відрізняються особливим розумом, а тому постійно потрапляють у безглузді та кумедні ситуації.

Гламурний помічник Кіліни – типовий представник фешн-індустрії, якою автори мультфільму саркастично пройшлися.

Це стосується і самої Кіліни, в якій переплетені риси безлічі персонажів – від Круелли до анімаційної Шамаханської цариці, яка мріє завжди виглядати на всі сто і готова для цього на будь-які підступи.

Саме задум Кіліни – знову піти збройною атакою на Ліс – є центральним конфліктом анімаційної стрічки і нагадує стадії війни Росія-Україна, починаючи з 2014 року.

Килина в одному з епізодів наочно демонструє, як за допомогою зловісних вигадок і штампів налаштувати ще вчора добродушних селян на війну з лісовими мешканцями. Цей епізод – ідеальний показ механізму роботи російської пропаганди перекодування довірливого обивателя.

І Кіліна, під виглядом опіки тих самих сільських жителів, переходить усі кордони. Її агресія віртуозно приправлена брехнею та провокаціями: за аналогією неможливо не згадати президента РФ Володимира Путіна – ті самі прийоми та дії.

І реакція на всі ці витівки Мавки нагадує всі фази реагування України з 2014 по 2022: здивування, здивування, досада, агресія, а потім – вогненний праведний гнів, коли стало очевидним, що все це стало питанням фізичного виживання.

Сцена перетворення Мавки на вогняні протуберанці – на сьогодні одна з найприголомшливіших у світовому кіно, яку, хіба можна порівняти з трансформаціями Червоної Відьми з "Доктора Стренджа: У мультивсесвіті божевілля" (2022).

Але тут бюджет близько 200 млн грн, а там та сама цифра, але в доларах. Епізод чудовий! Єдина заковика в мультфільмі "Мавка" — це вихід із цього знищуючого все і вся (і саморуйнівного) стану.

За сюжетом Мавці довелося піти на угоду з якимись серйозними магічними сутностями, щоб знайти цю суперсилу. І вони від неї вимагали серйозної жертви. У цьому моменті у фільмі нікому не до жартів – зал сидів, не ворухнувшись.

А щоб вийти з цієї реально небезпечної ситуації, Мавці лише довелося вимовити одне слово. Яке? Сходіть, дізнаєтесь. Мультфільм "Мавка. Лісова пісня" розрахований на перегляд з дітьми, він багато сьогоднішніх реалій звів до казкових метафор, які зрозумілі дитячій аудиторії.

Перемагає, звісно, кохання. Щодо дорослих, то їм є над чим у цій картині і поплакати, і посміятися також. Наприклад, на питання селян, що робити за високу оплату, Кіліна відповіла "Нічого. Працювати не потрібно".