Насамперед, після пострілу, САУ, незважаючи на її вагу, розхитує так, що вона немов із пап’є-маше. Питання стабілізації актуальне для цих установок, що, у свою чергу, порушує питання точності, а також впливу вібрації на все шасі в цілому взяте.
Також були показані 170-мм снаряди для САУ М1989, які мають два провідні пояси по корпусу, що для радянських снарядів велика рідкість. Таку конструктивну особливість можна бачити у 203-мм 2С7 "Піон".
Особливість ця також впливає на знос ствола і можна говорити про те, що північнокорейська САУ М1989 вимагає регулярного обслуговування своєї гармати та її заміни, з урахуванням того навантаження, яке є на неї в російських військах.
Крім того, вже уточнено дальність стрілянини з САУ М1989, і поки вона жодного разу не перевищувала 30 кілометрів, що говорить про явно завищені характеристики для цих установок у відкритих джерелах, нібито 40-60 км.
Цілком доречне питання і до самих снарядів, до якості виготовлення та балістичних характеристик, з урахуванням суттєвих проблем, що проявилися у північнокорейських 122-мм, 152-мм та мін 120-мм. До снаряду також є претензія.
Маючи калібр 170-мм, він не потужніший за 152-мм з практично однаковим наповненням ВР. Нагадаю, що САУ М1989 росіяни стали отримувати для компенсації нестачі 203-мм 2С7 "Піон". Але, за підсумками, за потужністю, за дальністю і точністю, компенсація вийшла досить сумнівною.
З іншого боку, для РОВ зараз куди важливіша кількість, ніж якість. А ось за кількістю САУ М1978/М1989 та боєприпасів до них у КНДР для Росії проблем не передбачається. Джерело. Автор висловлює особисту думку, яка може не збігатися з позицією редакції.
Всі права захищені IN-Ukraine.info - 2022