Кінець авіаносцям РФ: чому ніяк не може вийти в море "Адмірал Кузнєцов"

Схоже, Росія повністю втратила авіаносний флот, підсумовує військовий оглядач Девід Екс у колонці для The Telegraph. Доля вiдомого "Адмірала Кузнєцова" — приклад деградації ВМС РФ, яка втратила можливість отримувати двигуни виробництва України.

Єдиний авіаносець російського військово-морського флоту, злощасний "Адмірал Кузнєцов", мав покинути порт Мурманськ на півночі Росії цієї весни вперше за сім років. Про це йдеться в повідомленні російських державних ЗМІ за липень ще 2023 року. "Кузнєцов" не пішов.

Замість цього 58-тисячне судно, спущене на воду в 1985 році, яке увійшло до складу радянського флоту шість років по тому, залишається біля причалу в Мурманську. Нещодавні супутникові знімки показують, що будівельну техніку все ще розкидано по його палубі довжиною 1001 фут.

У російського авіаносця немає катапульт, але є гальмівні троси.

Він керує спеціально побудованими реактивними винищувачами з хвостовими гаками і посиленими планерами, що дають змогу виконувати зупинку після приземлення, а також складними крилами для використання на борту корабля.

У цих російських авіаносців немає обладнання вертикальної тяги: вони злітають з трампліну своїм ходом, а це означає, що вони не можуть нести стільки палива і озброєння, скільки можуть злітно-посадочні або катапультні літаки.

Однак російські літаки-носії обладнані для дозаправлення в повітрі. У Росії є два типи палубних винищувачів: Су-33, якими спочатку був оснащений "Кузнєцов", і новітні МіГ-29КР. Судячи з усього, ВМФ Росії придбав тільки по 24 екземпляри кожного типу.

Очікувалося, що старі "Сухі" закінчать свій термін експлуатації приблизно у 2015 році, але, як повідомляється, щонайменше деякі з них були відремонтовані та модернізовані й досі придатні для польотів.

Той факт, що "Кузнєцов" пропустив заплановану дату початку ходових випробувань після капітального ремонту, є зловісною ознакою скорочення авіаційного потенціалу російського військово-морського флоту.

Протягом багатьох років експерти припускали, що "Кузнєцов" ніколи більше не буде задіяний. Це виглядає все більш імовірним, оскільки судно затримується в порту. З моменту введення в експлуатацію 33 роки тому "Кузнєцов" здійснив лише сім патрулювань.

За мірками інших військово-морських сил, оснащених авіаносцями, це не дуже вражаючий показник розгортання.

Під час останнього передового походу у 2016 році біля берегів Сирії, яку роздирає війна, авіакрило корабля втратило два літаки внаслідок аварій за три тижні: неприйнятний рівень втрат для з'єднання, яке має всього три дюжини літаків або близько того.

Друга аварія, вочевидь, сталася через розрив гальмівного троса під час приземлення: літак перелетів за борт корабля і впав у море, але пілот встиг катапультуватися і його врятували.

Надходили повідомлення про те, що літаки "Кузнєцова" вирушили на берег для роботи з наземної бази в Сирії, поки проводилася ремонтна система авіаносця.

Аварії під час розгортання літаків у Сирії були першими в довгій низці недавніх подій, які ще більше заплямували репутацію ненадійного авіаносця. У жовтні 2018 року "Кузнєцов" серйозно постраждав у порту Росляково під Мурманськом, перебуваючи на ремонті в сухому доці.

Чотирнадцять місяців потому, у грудні 2019 року, під час ремонтних робіт на "Кузнєцові" спалахнула пожежа. Двоє робітників загинули. Полум'я ще більше пошкодило і без того зношену електричну систему судна.

Коли дим розсіявся і масштаби пошкоджень стали зрозумілими, керівники флоту розглянули можливість виведення з експлуатації зношеного старого судна. Замість цього Кремль вирішив відремонтувати "Кузнєцов", одночасно замінивши стародавні котли корабля.

Вони вивергають густий чорний дим, тому, що корабель спалює "мазут" — вид низькоякісного важкого палива, який часто використовується на електростанціях і для опалення в країнах колишнього Радянського Союзу.

На Заході фракції сирої нафти, що входять до складу мазуту, зазвичай піддаються каталітичному крекінгу з отриманням дизельного пального і легших дистилятів. Котли і парові турбіни "Кузнєцова" не просто димлять: вони ще й ненадійні.

Старий корабель часто супроводжував великий океанський буксир, який буксирував його в разі зламання. Після останнього тривалого перебування в доці "Кузнєцов" планувалося повернути в море для випробувань у 2022 році.

Але потім, у грудні 2022 року, на кораблі спалахнула ще одна пожежа. Глава Об'єднаної суднобудівної корпорації Олексій Рахманов заявив, що пожежа була "невеликою". "Усі відповідні пожежні системи працювали нормально", — сказав Рахманов. — "Збитків і жертв немає".

Можливо, це було правдою. Можливо, пожежа 2022 року не затримала і без того давно відкладений капітальний ремонт "Кузнєцова". Але щось сталося.

Зазвичай американським верфям потрібно близько трьох років, щоб провести капітальний ремонт одного з 11 авіаносців ВМС США з ядерною установкою; наразі російській верфі знадобилося сім років, щоб провести капітальний ремонт меншого за розміром і менш складного корабля "Кузнєцов" із традиційним двигуном — і кінця цьому не видно.

Будь-який інший флот, оснащений авіаносцями, міг би просто скоротити свої втрати, вивести з експлуатації безнадійно стару платформу і побудувати нову натомість. Але російська промисловість, ймовірно, не здатна створити пряму заміну "Кузнєцову".

Російські надводні верфі так і не оговталися від розпаду Радянського Союзу.

Деякі великі старі кораблі, такі як "Кузнєцов", залишаються в строю, але нове будівництво майже повністю зосереджене на менших і простих надводних кораблях — фрегатах, корветах і патрульних кораблях прибережної зони — а також підводних човнах.

"Головна проблема — двигуни", — каже Павло Лузін, військовий експерт Пермського університету. Заводи в Україні виробляли більшу частину великих морських двигунів радянського флоту.

Само собою зрозуміло, що українці більше не експортують у Росію велику оборонну продукцію, включно з цими двигунами. А росіянам так і не вдалося налагодити власне виробництво подібних двигунів.

Західні санкції ускладнюють, а то й повністю запобігають імпорту відповідних іноземних силових установок. Можливо, найсильнішим сигналом про те, що ВМФ практично відмовився від "Кузнєцова" або від його короткострокової заміни, є те, що роблять із літаками авіаносця.

Флот розмістив частину з 22 МіГ-29КР авіаносця на півночі Росії для наземного патрулювання ППО. Схоже, що інші військово-морські МіГи були перекинуті до Криму для підтримки російської повітряної кампанії.

У середині травня український ракетний удар по кримському аеродрому вивів з ладу щонайменше один російський МіГ-29 — можливо, один із колишніх авіаносних літаків.

Той факт, що росіяни готові ризикнути унікальними авіаносними МіГами в бою на Україні, підкреслює, наскільки малоймовірно, що ці самі літаки коли-небудь повернуться в море.

Російська авіаносна авіація згасає, а більш успішні країни — Велика Британія, Японія, Туреччина та інші — приєднуються до клубу авіаносців — або повертаються до нього. Автор висловлює особисту думку, яка може не збігатися з позицією редакції.