Telegram звинувачують у роботі на спецслужби РФ: чим небезпечний та кому варто видалити месенджер

Фокус спитав експерта з кібербезпеки Віталія Якушева, чи дійсно цей месенджер небезпечніший за інші та як спецслужби РФ отримують особисту інформацію про українців.

Результати опитування соціологічної групи "Рейтинг" в лютому цього року свідчать про те, що за рік повномасштабної війни українці почали вчетверо частіше отримувати новини з каналів у Telegram й Viber.

Якщо наприкінці 2021 року таких людей було всього 11%, то зараз інформацію в месенджерах читає 41% українців.

На фоні шаленого росту впливу Telegram на населення країни міністр культури та інформаційної політики Олександр Ткаченко закликав до регулювання роботи месенджера в Україні.

"Telegram створив у собі спільноту, що закрита від суспільства, в той час, коли всі медіа, які підпадають під закон "Про медіа", відкриті, відомі їх власники, є певна звітність тощо. Тому Telegram – це питання, яке потребує реально експертного обговорення", — прокоментував чиновник.

Між тим, фахівці занепокоєні не тільки тим, що українці можуть отримувати інформацію з анонімних каналів або читати російські пропагандистські ЗМІ.

Під сумнів ставлять і безпеку передавання інформації за допомогою месенджера, створеного відомим російським програмістом і бізнесменом Павлом Дуровим.

Підприємець і засновник компанії Petcube Ярослав Ажнюк у своїй колонці на "Українській правді" пише, що українському суспільству варто свідомо сприймати ризики використання Telegram і намагатись знайти йому альтернативу для повсякденного використання.

"Ні, я не закликаю негайно його заборонити, як колись це (цілком правильно) зробили з VKontakte. Але нам час щонайменше почати серйозно говорити про ризики Телеграму, особливо встановленого на телефонах держслужбовців і військових", — наголошує він.

За словами експерта з кібербезпеки, генерального директора 10Guards Віталія Якушева, використання будь-якого публічного месенджера — Viber, WhatsApp, Facebook, Signal або Telegram — не можна вважати повністю безпечним.

"Всі публічні месенджери у світі підпорядковуються правилам тієї країни, де розташовані сервери. І деякі країни вимагають встановлення серверів на своїй території спеціально для того, щоб контролювати ці компанії", — пояснює він.

Як мінімум, месенджери можуть надавати спецслужбам країн, де працюють їхні сервери, метадані (службова інформація про інші дані.

Наприклад — в який час було відправлене повідомлення, яке саме повідомлення було відправлене — текст, аудіофайл чи відео), як максимум — вміст самих повідомлень, коментує експерт.

Не дивлячись на те, що сервери Telegram не знаходяться на території Росії, саме в роботі на російські спецслужби підозрюють Павла Дурова.

Як пише Ажнюк, до 2020 року Росія робила декілька спроб заблокувати роботу додатка на території країни, але три роки тому "Роскомнадзор" розблокував Telegram, повідомивши, що це стало можливим завдяки "домовленості з його засновником.

Джерело журналістів у силових структурах РФ уточнювало, що Дуров не надавав ключі шифрування до свого ресурсу, але погодився "співпрацювати" у питаннях боротьби з тероризмом і екстремізмом.

Трохи пізніше президент РФ Володимир Путін навіть навів додаток як приклад конструктивної співпраці влади із соціальною мережею. Критики месенджера вбачають в цьому відвертий натяк на злив інформації й листування користувачів феесбешникам.

Якушев підкреслює: перевірених даних про те, що Дуров, який ще в 2014 році виїхав з РФ і купив громадянство на Карибських островах, співпрацює з російськими спецслужбами, і вони отримали доступ до всього листування у додатку, немає, є лише здогадки й припущення щодо цього, які базуються на інших фактах з біографії програміста.

Втім повністю виключити вірогідність того, що ФСБ вільно використовує особисті дані та повідомлення користувачів Telegram, теж неможливо, погоджується експерт. Інформація до російських спецслужб може потрапляти також іншим шляхом.

Наприклад, якщо ми говоримо про окуповані території України, то мешканці неодноразово розказували журналістам про те, як після затримання силовики перевіряли їх месенджери та знаходили навіть ту інформацію, що була видалена.

На жаль, для цього існують програми, і для захисту від них недостатньо просто "почистити" повідомлення — треба також залучити спеціальні додатки, і не всі це вміють робити.

Через такі відновлені чати в тому ж Telegram росіяни отримують інформацію і про інших людей, від яких були повідомлення. Це також створює іноді хибне уявлення, що в силовиків РФ є повний доступ до всіх переписок у додатку.

Якушев впевнений, що українці за бажанням можуть продовжувати користуватись додатком, але це точно не стосується військових чи людей, які передають важливу інформацію, що може бути цікава ворогу.

В цьому випадку експерт радить не довіряти жодному з публічних месенджерів, а зупинитись лише на повністю захищених каналах передачі даних.

Так само треба бути обережними мешканцям окупованих територій і не забувати про те, що навіть видалені чати можуть бути відновлені при затриманні людини та фізичного доступу до її мобільного телефону.

Для пересічних українців, які не мають стосунку до ЗСУ і не спілкуються з військовими, загрози від використання Telegram буде не більше, ніж від інших месенджерів, вважає експерт.

Особливо в тому випадку, якщо йдеться просто про стрічку новин від українських ЗМІ, офіційних держорганів, включно з Офісом президента чи Генштабом, та переписок з родичами чи колегами на побутові речі.