"Мадам Кліко". Любов, ризик, війна, афери: як французька вдова створила імперію шампанського

На екрани України вийшов яскравий і чуттєвий байопік "Мадам Кліко", який залишає гарний післясмак, немов якісний брют.

Американо-британсько-французький фільм "Мадам Кліко" (Widow Clicquot) знято про Ніколь Кліко — жінку, яка перша у Франції після смерті чоловіка очолила серйозний бізнес. Це було виробництво шампанських вин, з якого вона зуміла зробити світовий бренд.

Стрічка сподобалася пресі та глядачам: на агрегаторі Rotten Tomatoes у критиків 87%, у глядацької аудиторії — 88%.

Чарівна американка Гейлі Беннетт ("Великий зрівнювач") зуміла зіграти не лише закохану жінку, а й ризикову підприємницю, здатну як вигадувати передові технології, так і вдаватися до афер, що лякають законослухняних чоловіків. Однак. . .

хто не ризикує, той не п'є шампанське "Вдова Кліко". Британський режисер Томас К. Неппер спочатку будував фільм як історію кохання.

Франсуа Кліко (Том Стеррідж) зі своєю молодою дружиною Ніколь віддаються цьому самому коханню, пропущеному через їхню пристрасть до виноробства. Вони читають вірші виноградним лозам, цитують Вольтера і змішують різні сорти вин, домагаючись ідеального купажу.

"А з чим у тебе асоціюється цей смак?" — запитує прямо в ліжку Франсуа, простягаючи Ніколь келих із білим вином. Вона пригубила: "Із запахом квітучих троянд і палаючих осінніх гілок".

Бінго! Обидва винороби щасливі! Цей любовно-винний чад триває у стрічці досить довго, а потім різко трапляється смерть чоловіка. Ніколь тоді було всього двадцять сім.

Після похорону свекор Філіп Кліко (Бен Майлз), який, власне, і заснував винний дім, одразу розпорядився продати виноградники покійного сина.

Однак молода вдова і чути нічого не хотіла: вона вказує на те, що Франсуа заповів виноградники їй, а вона сповнена рішучості продовжувати сімейну справу.

І не боїться виходити в поля, бруднити в багнюці доглянуті ручки — аби бізнес коханого існував! Ніколь героїчно вникає в суть винного виробництва, намагається заручитися довірою селян, розмірковує над технологіями, змішує і пробує різні сорти вин, бореться з осадом у пляшці — загалом, по-серйозному впрягається в колись процвітаючий бізнес.

Але тут флешбек: Франсуа щось кричить, лежить під дощем, погрожує небесам. Він явно не в формі. Ніколь Барб Кліко-Понсарде відсилає кудись доньку, "щоб малятко не бачило його таким".

З'ясовується, що у Франсуа були напади психічного захворювання і реально справи з виробництва шампанських вин йшли далеко не так блискуче, як нам показували.

Фільм поставлений за книжкою американської письменниці Тілар Маццео "Вдова Кліко: історія винної імперії та її імператриці" (2008), яка в США стала бестселером.

Складно сказати, як автори фільму її перекроїли, щоб підтримувати інтерес до кінооповіді, але подекуди сюжетна логіка сама собі суперечить. Неппер немов би дає спочатку одну — більш ідеалізовану версію подій, потім сам же її спростовує.

Однак постійно режисер намагається робити акцент лише на одному — на пристрасному романі двох любителів шампанського — Франсуа та Ніколь. Історія становлення імперії шампанських вин постійно проріджується флешбеками на любовну тематику.

Мабуть, це головний недолік картини. Режисер немов не вирішив для себе питання: він хоче зосередитися на коханні Франсуа і Ніколь Кліко або ж більше — на створенні бренду? Однак більш захопливі моменти стосуються у стрічці все-таки становлення імперії шампанських вин.

Наприклад, той факт, що мадам Кліко вирішила наплювати на указ Наполеона 1811 року, де він забороняв імпортувати французьке вино. Вдову це не зупинило, вона наказала обійти лінію фронту — для поставок шампанського за кордон.

Свекра, досвідченого ділка, мало удар не схопив, коли він дізнався про це. Що з цього всього вийшло, не скажу — дивіться. Стрічка встигає дати уявлення про твердий і азартний характер Ніколь.

При чому, якщо ви думаєте, що ось вдова ризикнула й одразу переможно пила шампанське, то ні — все вийшло набагато складніше. У світову історію виноробства увійшла марка шампанського Кліко під назвою "Комета" — вона якраз висіла в небесах 1811 року.

Комета була поганим знаком: на Францію чекав крах. У фільмі показано, як працівники Ніколь ховають у підвалах ящики з шампанським, щоб їх не розграбували мародери. Але немає у фільмі відомої фрази мадам Кліко: "Нехай тягнуть — потім будуть купувати".

Так і сталося: після програшу у війні оборот шампанського "Вдова Кліко" багаторазово зріс.

Багато європейських аристократів розсмакували! Органічно перетинаються романтична та ділова лінія фільму лише у сцені суду, де нахабні конкуренти намагаються відібрати в Ніколь уже успішний бізнес, розповідаючи, що вона, мовляв, "співає лозі".