З нуля за п’ять днів. Як солдати ЗСУ навчаються керування дронами — репортаж НВ

За понад півстоліття людство зробило величезний крок уперед з погляду технологій — і це не могло не позначитися на полі бою. Україна активно переозброюється, отримуючи найсучасніше озброєння західних країн.

Найактивніше зараз ми бачимо результати роботи РСЗВ HIMARS, які дозволяють контролювати стратегічно важливі логістичні та транспортні шляхи, що мають критичне значення для окупантів.

До цієї системи українці мали іншого головного героя — турецький ударний безпілотник Байрактар. Війна в Україні показала важливість БПЛА. Ми багато і часто чуємо про ударні безпілотники, а відео їхньої роботи ставали дуже популярними в соцмережах.

Однак просто зараз не менш важливу роботу виконують невійськові дрони. Саме ці маленькі безпілотники дають можливість коригувати вогонь артилерії, безпечно проводити розвідку, а іноді й завдавати точкових бомбових ударів. «[Цивільні дрони] дуже змінили тактику бою.

Те, що відбувалося кілька років тому і той обсяг інформації, яку дають можливість збирати та аналізувати дрони зараз, — це кардинальна зміна», — каже Олександр, голова київського навчального центру Дронаріум.

За годину до цієї бесіди Олександр проводив теоретичне заняття для трьох десятків солдатів ЗСУ, які проходили інтенсивний п’ятиденний курс управління дронами.

За ці п’ять днів люди тут одержують величезний обсяг інформації — до базового курсу входить і аеророзвідка, і коригування вогню, і робота з ударними безпілотниками, і захист від РЕБ. «Я приємно вражений.

З погляду рівня, підходу, самовіддачі як викладачів, так і курсантів. Кожен, хто прийшов сюди, відчуває відповідальність не лише за себе, а й за свої підрозділи… Такого бажання вчитися в мене ніколи не було.

Ми можемо програвати в кількості артилерії, танків, людей, але ми точно не програватимемо з погляду технологій та самовіддачі. Люди розуміють, за що вони воюють — тут немає таких, кому байдуже», — каже боєць із позивним Богомол.

Нині біля школи Дронаріум діє два такі центри підготовки — у Львові та Києві, а незабаром до них додадуться ще Дніпро та Черкаси.

Через київський центр пройшли вже близько 600 солдатів, кожен із яких під час випуску зі школи вже був готовий до виконання бойових завдань, зазначає Олександр. Операторів постійно не вистачає, оскільки ЗСУ активно використовують цивільні дрони для різних цілей.

Через це і стислий курс підготовки: спочатку військові вимагали готувати оператора лише за два дні. Інструктори просили 10. Зійшлися на п’ятиденній інтенсивній підготовці: заняття включають теорію і відпрацювання цих знань на практиці.

Солдати, які пройшли прискорений курс, кажуть, що п’яти днів достатньо, щоб навчитися керувати безпілотниками та навчитися робити базові речі — коригувати вогонь, вести розвідки, протистояти РЕБ — проте «хотілося б отримати більше часу, щоб почуватися впевненіше».

Нині така ситуація практично за всіма напрямами, і БПЛА — не виняток. Наприклад, програма MDMP (Military Decision-Making Process — Процес прийняття військових рішень) у НАТО розрахований на рік.

Наші солдати проходять її за два тижні — адже іншого вибору ми не маємо, пояснює Орест Білоус, директор військової школи Борівітер. З квітня школа підготувала близько 850 операторів дронів.

Він пояснює, що літо — найкращий час для безпілотників, тому прискорена підготовка операторів дуже важлива. Аеророзвідка дає унікальні можливості, адже саме з повітря ЗСУ часто фіксують склади БК і штаби командування росіян.

Вже восени погода почне псуватися — буде більше хмар і дощів, а температура почне опускатися, що знизить ефективність БПЛА, а особливо невійськових дронів, які не призначені для роботи в таких умовах.

Курс для операторів дронів побудований за принципом «від легкого до складного», пояснює Олександр. Завдяки цьому спеціальності може навчитися навіть той солдат, який ніколи раніше не керував дроном.

Вже на місці солдат краще розуміє потреби свого підрозділу та адаптується під них — комусь потрібна виключно функція розвідки, хтось частіше скидатиме бомби на голови та техніку окупантів, а хтось найчастіше займатиметься коригуванням вогню.

За словами Богомола, з ним на курсі були представники різних підрозділів і навіть різних родів військ — і танкісти, і артилеристи, і сапери.

Сам він досі ніколи раніше не керував безпілотниками, і жартує, що відеоігри знадобилися в реальному житті — все-таки джойстики для консолей чимось схожі на пульт управління дроном. Спектр використання дронів — неймовірно широкий.

Є як великі коптери, які можуть нести на собі бойовий заряд, так і невеликі дрони, які злітають на кілька хвилин, щоб «озирнутися». Крім того, українська армія все активніше використовує дрони-камікадзе для завдання шкоди противнику.

Наразі пілоти та оператори дуже потрібні, і такі навчальні центри допомагають закрити цю необхідність, оскільки українська армія активно використовує безпілотники на фронті.

Чим більше в армії буде досвідчених операторів, тим менше втрат як серед людей, так і в техніці. Щоб допомогти армії, Мінцифри спільно з Держспецзв’язку, Генштабом ЗСУ та ініціативою United 24 організували платформу «Армія дронів».

Її мета — зібрати якомога більше різних безпілотників. Крім фінансування з боку держави, до збору може приєднатися кожен охочий; крім того, люди можуть надсилати свої коптери, які допоможуть зберегти життя солдатів ЗСУ.

За місяць існування платформи люди з усього світу задонатили понад 630 млн гривень на купівлю безпілотників.

Армія дронів вже уклала контракти на суму 260,5 млн гривень на закупівлю мультикоптерів Matrice, наземних систем для ударних дронів-камікадзе Warmate та Fly Eye — одного з найкращих дронів-розвідників.

«Якщо у кожного підрозділу буде дрон і команда з як мінімум двох осіб, які ним керуватимуть — штурман і оператор — наша ефективність буде набагато вищою», — каже Богомол.