Хочете дізнатися правду про війну? Ось як працює розвідка

Тому зараз неймовірна кількість різних джерел інформації, які намагаються розповідати про війну. Людина, яка виховує у себе критичне мислення, спочатку обирає собі кілька джерел інформації, абсолютно різних.

Люди, які читають один чи два телеграм-канали або дивляться винятково Марафон єдиних новин, обмежують себе. Читайте кілька десятків джерел інформації.

Потім, поступово перевіряючи цю інформацію, будете бачити приблизно так: це джерело вже 2−3 рази збрехало, цей канал інформації недоговорює, але містить певні натяки, що дозволяють систематизувати інформацію.

Відео дня Насправді максимально об'єктивна інформація здобувається накладанням джерел інформації одне на одне. Так працює розвідка і саме так працює журналістика, за великим рахунком.

Якщо у вас немає першоджерела (а у вас його не може бути, бо ви не можете передзвонити у Генштаб ЗСУ, так само, як і в Генштаб РФ, чи до ЦРУ, чи до Мі-6 і запитати, як воно насправді), то у вас є можливість отримувати через легальні канали інформацію.

І шляхом накладання ви отримаєте для себе якусь усереднену картинку, з якої можете робити висновки. Чи варто читати дописи терориста Ігоря Стрєлкова-Гіркіна? Я б його не назвав пропагандистом.

Це, до речі, те, що його якісно відрізняє від деяких інших російських блогерів. Зрозуміло, що це є ворог України, довіряти на віть на 70% тому, що він пише, не варто.

Але він є цікавим, бо він є віддзеркаленням певних настроїв, і в тому числі, настроїв тих людей, які воюють проти України на її теренах і з якими він має контакт. Тобто інформація ця теж може бути такою, якою можна послуговуватися, аналізуючи загальний потік інформації.

Це означає, що взявши якісь дані навіть у ворога, ви можете співставити їх з іншими джерелами та вийти на якусь інформацію, що дасть вам уявлення про реальну картину.

Якщо Гіркін, наприклад, говорить про недостатню комплектацію російських БТГ і про те, що у них втрати мобілізованих із Донецької та Луганської областей використовуються як гарматне м’ясо, то це відповідає дійсності.

Це не означає, що все, що він говорить — дійсності відповідає. Але, як першоджерело певних новин — так, має право на існування. Просто цю інформацію також треба перевіряти, співставляючи її з іншою. Ще раз кажу: і журналісти, і розвідники в такий спосіб і діють.

Вони намагаються отримати максимальну кількість інформації з різних джерел, але потім перевіряючи, співставляючи, критично до неї ставлячись, обирають варіант, що дає поживу для власних висновків. Підкреслю — для власних.

Тож ви не маєте бути ретранслятором будь-якої отриманої інформації. Важливо: кількість джерел, звідки ви берете інформацію, не може бути величезна. Інакше ви просто заплутаєтесь.

І зрозуміло, що не варто сприймати як істину в останній інстанції, в першу чергу, ті джерела інформації, які є пропагандистськими (не залежно — зі знаком мінус, чи зі знаком плюс). Тобто, вмикайте голову. Ворога теж треба читати, бо ворога треба знати в обличчя.